read-books.club » Сучасна проза » Ангели помсти 📚 - Українською

Читати книгу - "Ангели помсти"

255
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ангели помсти" автора Олесь Ульяненко. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 68 69 70 ... 82
Перейти на сторінку:
його племені. Синє «вольво» котило його сите і змучене тіло у соковитий, наче жінка, полудень, розвіюючи навколо чорні мухи баронових думок. І тут він побачив усміхнену фізіономію кривоносого Боба. Ми здогадалися, що через Боба у нього і були гіркі думки: наслухався про його походеньки. Йому донесла циганська пошта, що працювала на противагу нашій вдало і безперебійно. До нього дійшли чутки від київських бандюганів і задзвеніли дзвоники з міліцейських відділків, що добре тим бароном змащувалися. Але Боб перетворився на летючу тінь. За півроку вони нічого так і не дізналися. Проте, вкрай стомившись, вийшли на старого клоуна, який і виказав помешкання Боба, хоча перед цим, коли йому зламали носа, попередив Боба, заздалегідь знаючи чи відчуваючи, що на нього таки вийдуть. Так вони спіймали ту лінію метро, якою рухався Боб. Там вони його і згубили. І вже облишили, але чистий випадок потягнув до ресторану в елітний район барона Мітро. Ситий, повний випивки, як діжка, він сонно лупав очима на красивих дівчат, плямкав м’ясистими губами і гладив на грудях купу золотих цепуряг. А тут висунулася фізіономія Боба, потім сам Боб, одягнений у якийсь балахон. І барон Мітро задоволено і смачно засміявся. Боб навіть не встиг нічого подумати. Можемо припустити, що перед тим, як його почали рвати циганські бандити, перед тим, як втратити свідомість, подумав, що всі неприємності у світі через жінок. Але то буде неправдою. Боб був надто молодим. І він не був романтиком. Словом, його затягли до «вольво», де він прийшов до тями і люб’язно привітався з бароном. Той відповів також. Але на спуску, здається, з боку Кловської, їх закидали гранатами зі сльозоточивим газом і почали витягати за руки, патли й ноги убопівці. Вони гамселили їх кулаками і ногами, терли писками об землю. А потім начепили на всіх наручники. Боб вирішив, що з нього досить, і, пускаючи сльози і соплі, кинувся бігти навмання, по-блазенськи тримаючи руки над собою, пірнаючи щупаком між деревами, парканами, скачучи через автомобілі, візочки з дітьми. Він заскочив до під’їзду, маючи намір зняти наручники, як нелегка принесла якусь замшілу, як гербарій школярки, знайдений після суїциду у проститутки, і вона почала верещати, крити матом. І він знову побіг, вирячивши очі і тримаючи над головою руки. А за ним їхали і гналися убопівці упереміш з міліціонерами. Кулі почали взикати тоді, коли перед ним відкрилося паскудство Московського мосту. Тут він відчув пустоту, яка охопила його, пронесла шматком асфальту, і пустота та була ще гіршою від погоні, бо нічого йому не підказував утомлений мозок, а викидав адреналін, викидав цілими пучками, доки він не пролетів з перил, наче у воду, в густе осіннє повітря, і птахи летіли з ним поруч. Він навіть подумав: добре, хоч на голову не серуть. Потім наручники наче хтось розщепив, і все стало на свої місця, коли він поїхав над людьми, гаражами, смітниками, встигаючи тільки вирулювати, а вітер не замкнув його з іншим дротом. Так він летів супроти вітру, поблискуючи золотими циганськими ланцюгами. Хто його коронував, як і коли він поцупив ті цепури, нам невідомо. 3

Таня Рудківська лежала на білих простирадлах, з синьою іскрою, разом із жужмом своїх думок, почуттями, забаганками. Так було завжди – попікувала кволо свідомість. Але миловида медсестра, в короткому халатику, без нижньої білизни, з повними ногами, темним волоссям, пещеною шкірою і мигдальними очима в ободах золота, у Тані не викликала ніяких емоцій. Їй стало просто заздрісно. Як і кожній бабі. А ще вона її зненавиділа. Дві змії у серпентарії – це занадто. Місцезнаходження: глиняний шматок півострова, більша частина якого припадає на колючки, віслюків, татар, росіян, жменю белькочучих незрозумілою говіркою співвітчизників. Тільки південна частина омивалася брудним теплим морем, рясніла голими пляжами, напівзруйнованими санаторіями для сухотників, паралітиків, сліпих та зизооких. Так, Таня лежала з холодними ногами і руками, з простреленою головою у велетенському палаці татарського бея, розстріляного, – з елементами паскудного євроремонту, з десятком-другим обслуги, стільки ж лікарів і медсестер. Сюди її привезли з Німеччини. Вона й зараз думала, що живе в Німеччині і знаходиться у клініці. Таня дивилася на медсестру і дратувалась. Окрім заздрості, в її голову поселялися зовсім інші думки. Вона запитала:

– Як тебе звати?

– Діана.

– Де ти живеш?

– На нижньому поверсі.

– Тоді не ходи сьогодні нікуди, – видала Таня.

– Добре.

– Там небезпечно.

Діана пішла і, звісно, не послухала. Стіна, яка давно потребувала ремонту, несподівано обвалилась і розчавила Діану на смерть. Таня про це дізналася – так відкрила у собі властивість упізнавати небезпечні місця, небезпечні будинки, закапелки і таке інше. Не більше. Вона могла дізнатися, через які двері входити, щоб лишитися неушкодженою; які двері будуть відчиненими впродовж дня; які двері просто небезпечні для здоров’я і можуть придавити пальця на руці або нозі, в які двері можна увійти і взяти без зайвого клопоту річ. Щодо людей, то вона нічого не знала, як до пострілу, так і після. Єдине, що додалося в її житті, – Таню перестали цікавити жінки як сексуальний об’єкт. Чи можна дякувати кулі? У нашому випадку Таня зробила з неї амулет і носила у красивому мішечку разом з натільним хрестиком. Кулю знайшли на місці злочину і поклали теплий метал у її холодну долоню, щойно дівчина прийшла до тями. В середині березня вона вже вільно рухалася безкінечними кімнатами спотвореного татарського замку. Туга, тягуча і нудна, наче жовта меляса, повзала кімнатами. Це вона відчула відразу, дивлячись на косяки світла на білій підлозі, на стінах і меблях, химерних до бульварного несмаку. Раніш такого з нею не відбувалося. З нудьгою й одужанням до неї прийшов сексуальний голод. Сама лише думка, що це може відбутися з жінкою, металевою п’ятірнею стискала шлунок. І вона почала балуватися. Скажімо, ніби повинна ввійти у лабіринт кімнат і вийти звідти неушкодженою. Треба вибрати низку кімнат, зв’язаних переходами, анфіладами. Пройтися з якимось предметом цими лабіринтами, а потім випурхнути на вулицю з тим буцімто довгожданим і бажаним предметом. Тані вдавалося пройти і вгадати кілька кімнат, але все закінчувалося поразкою. В перший раз вона

1 ... 68 69 70 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангели помсти», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ангели помсти"