Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

Настя відкрила очі і ліниво потягнулася. За вікном яскраво світило сонце, що означало, що день був у самому розпалі, і дівчина проспала добру його половину. Кинувши погляд на насичено зелену верхівку дуба, Настя посміхнулася, згадавши як вночі неподалік від нього, вони зі Стасом цілувалися. Не просто цілувалися, розпалюючи внутрішнє полум'я. Вони божеволіли. Якби не Валя, швидше за все, Стас довів би дівчину до оргазму прямо на вулиці, перед її будинком, але вона і не думала б зупиняти це безумство. Їй вперше за довгий час було добре. В очах хлопця Настя читала непідробну пристрасть. Бажання задовольнити її в кожному жесті, кожному жадібному поцілунку і діях нахабних пальців. При згадці про те, як молодий чоловік зухвало пестив її плоть, у Насті низ живота жаром обдало, і вона стиснула ноги, відчуваючи приємне томління.

Присіла на ліжку і взяла з тумбочки телефон. Побачила вхідне повідомлення і в грудях тепло розлилося. Стас.

"Добрий ранок. Як спалося?"

 «Дуже добре» - швидко набрала відповідь, і прикусила губу. - "А тобі?"

«Хріново. Спати зі стояком незручно»

«Ну, я цю проблему вирішила, і заснула»

«Можна детальніше?)))»

«Розбіглася»

«Ну хоча б натякни»

«Ти дорослий хлопчик, сам здогадайся»

«Чорт ... значить покажеш як-небудь»

"Багато хочеш мало отримаєш"

«Я тебе хочу, Настя, мені більшого не треба»

Настя не відповіла. Тільки посміхаючись, піщда до ванної кімнати. Привела себе до ладу, одяглася і спустилася на кухню. Поснідала тостами з шинкою і кавою, а потім почула, як поруч з її будинком з вереском гальмує автомобіль. Виглянула у вікно і побачила, як з тойоти, кольору мокрого асфальту, вибирається Машка. Волосся зібране у високий хвіст, вчорашнє плаття, мінімум косметики. Подруга явно ночувала не вдома. Швидше за все, у Роми. За кермом, до речі, теж він був. Хлопець сліпуче посміхався, задерши окуляри на лоб і пославши Машці повітряний поцілунок. Господи, де гальма у цієї дівчини?

Настя навіть зустрічати не пішла. Подруга і сама знайде дорогу. Машка влетіла в столову на своїх високих підборах і, побачивши Настю, завалилась на стілець.

- Привіт, подруга, - видихнула і до чашки Настіної потягнулася. - Ох, і мені кави сбацай, голова тріщить жах.

- Пити треба було менше, - докірливо похитала головою Настя, але каву подрузі налила. - Ти що, там і ночувала?

- Звичайно, а ти сумнівалася в мені? - блондинка потягнула з чашки гарячий напій, і блаженно розтягла губи. - Ромич - хлопець що треба. Я без сил.

- Ось же ... слово б підібрати підходяще, Маш, для тебе.

- Це ще яке? - підняла брову дівчина, відкидаючись на стільці і закинувши ногу на ногу.

- Те саме! - дорікнула Настя. - Але це не моя справа. Життя твоє.

- Ось ось! І він, до речі, трахається просто бомбезно. Не краще Стаса, звичайно, але я відлітала ... - у Насті всередині все згорнулося від її слів. Вона і забути встигла, що вони переспали.

- Ти прийшла похвалитися своїми перемогами, Маш? - сухо кинула господиня, відставляючи чашку. Маша потягнулася до недоїденого тосту Насті і, схопивши його, надкусила.

- Ні, - потягнула каву і, все ще жуючи, запитала, - Скажи мені подруга, що це вчора було?

- Де? - запитально підняла плечі Настя.

- За столом. Я офігела. Зі Стасом. У вас що, терки якісь?

Настя зітхнула важко. Це ж не одна Маша звернула увагу на їх перепалку за вечерею. Вчора просто ніхто на цьому уваги не загострив, але помітили всі. Ось же вляпалася.

- Ніяких терок, з чого ти взяла?

- Так звичайно. Не бреши мені. Я тебе знаю, як ніхто. І то, як ви вчора з Багіровим поглядом один одного свердлили, від мене не сховалося. Ти спиш з ним? - прямо в лоб, примружившись і вивчаючи обличчя подруги. Настя не любила брехати, але ще більше не любила, коли лізли в її життя. Особливо, коли вона сама в ньому ще не розібралася.

- Що за дурниці?

- Так, як ви вчора один з одним спілкувалися, не спілкуються прості знайомі. І потім обидва зникли. Повернувся Стас сам, Катьку послав, і спати завалився в окремій спальні. Катя проревіла півночі, каже, гола на нього чекала в ліжку, а він не прийшов. Зважилася сама до нього в спальню прийти, але цей зірка відправив її подалі. Це взагалі як розуміти?

- Мені звідки знати, у Стаса запитай.

- Ага, він мені розкаже прям. Не знаю, Настя. Все ж дивно все це. У вас з Вітею все в порядку?

- Маш, мені здається це не твоя справа, - досить різко відповіла Настя, встаючи зі стільця. - Коли мені знадобиться твоя допомога, порада чи підтримка, я звернуся до тебе, а поки що ти приходиш до мене, заявляєш про дивні припущеннях і питаєш чи все у мене нормально з чоловіком. Звичайно, нормально, коли у нас щось було ненормально?

- Гаразд, тттшшш, не кип'ятися подруга. Я просто хвилююся за тебе. Але ти реально придивися до поведінки Стаса. По-мойому ти йому не байдужа. Він вчора пів вечора на тебе витріщався, навіть коли Катюха йому в штани руку засовувала.

- Маш, вистачить. Ми просто з ним давно знайомі, довше, ніж він знає когось з своєї компанії, ось і все, - відрізала, розуміючи, що сама себе здає такою реакцією на банальні слова про те, що хлопцеві в штани руки дівчата пхають, але емоції штука складна, їх важко стримувати.

- Може і так. Гаразд. - Марія примирливо підняла руки. Допила каву і, невдоволено подивившись на манікюр, запропонувала: - А поїхали в салон? Мені манікюр потрібен, та й почистити себе в деяких місцях теж. Я на днях на Балі збираюся з одним, треба б підготуватися.

Настя очі закотила.

- А Рома як же?

- А що Рома? У нього дівчина є, не буду ж я руйнувати пару.

- Я не знала, що у Роми є дівчина, - насупилася Настя.

- Угу, танцює в клубі київському. Я на фотках бачила, нічого така, цицьок правда немає, але мордочка мила.

- А чому її на дні народженні не було?

- Поїхала кудись до рідних у селище. Город і всі справи, - подруга зморщила ніс, як - ніби говорила про щось гидке. Встала долити собі ще кави.