Читати книгу - "Воїн-1. Незвідані світи, Олег Говда"

— Теша передала, що завтра сюди прибудуть воїни клану Вухатих. Думаю: їхні вожді вирішили нам за свого помститися. Хох-гобліна Лупоокі у них наймали. І Вухасті сильно злі. Тому що залишилися без здобичі і одного з найсильніших бійців втратили.

Логіка є. Великий загін немає сенсу довго тримати у бездіяльності. Та й на утримання воїнів брати краще після бою. Дешевше… Залишилося прояснити два невеликі, але суттєві питання.

— І звідки це їй відомо? Одна жінка казала?

— Теша третя дружина шамана племені.

Ще цікавіше.

— І ти їй довіряєш?

— Теша не сама пішла, — питав я старосту, а відповіла Листиця. Той похмуро промовчав. — Того року неврожай був…

Зрозуміло. Вибачте, що спитав. Якщо грошей і продуктів немає, чому б не розплатитися із супостатом зайвою дівчиною. І, як я здогадуюсь, явно не першою красунею. Гаразд проїхали. Спишемо на суворі будні тутешнього життя. Відповідь вважатимемо вичерпною. Хоча, особисто я не ризикнув би так безоглядно вірити словам дівчини, тобою ж проданої в рабство. Але до чужого монастиря зі своїм статутом не ходять, а тому — повернемося до попередньої теми.

— Це неприємна звістка, згоден. Хоча, не так, щоб дуже. Так, ми не розраховували на поповнення у лавах ворогів, не чекали їх знову так швидко, але про те, що бійки не уникнути – знали? Знали. Тому, Титичу, не бачу приводу для паніки. Просто доведеться швидше ворушитися, от і все.

— Зробити за добу все, що планували на два тижні? — покрутив головою староста.

— Нічого страшного, — усміхнувся я, старанно демонструючи всім свою впевненість. — Скажи мені, старосто: ти ніколи не бачив, як миттєво схоплюється сплячий чоловік, якому за комір жарина впала? Ось і нам треба не потягуватися сонно, а рухатися так, ніби набрали повні штани жару і в штанах уже димиться.