Читати книгу - "Заборонене кохання:ти будеш моєю, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

Розділ 63.

- Вийди! - Я перейшла на крик, бо прекрасно розуміла, чим загрожує те, що ми залишимося з ним наодинці. У мене не було антидоту від цього придурка. І чинити опір я змогла б не довго. Мене це страшенно лякало. Зате Томаса веселила дана ситуація, його усмішка говорила саме про це.   

  

- А то що? Покличеш свого дідуся, щоб вивів мене звідси? - Його брови підлетіли вгору, а рука вже закривала двері на замок. Ну все, наставав мій особистий кінець... Судячи з усього, хлопець вирішив трохи підняти градус цього вечора, а то погано ж сиділи.  

  

- Що тобі потрібно?! - Я сильніше притиснула до себе сукню і почала відступати.   

  

- Ммм, навіть не знаю, припустимо, я йшов до вбиральні й сплутав двері, а ти вже стояла тут напівгола і мене чекала. Гарна сучка, але ось в чому питання, вірна чи ні? - Його погляд ставав гострим, як лезо ножа, і я ніяк не хотіла об нього порізатися.   

  

- Про що ти говориш? Про яку вірність взагалі йде мова? Ти негідник! Моральний виродок! Збоченець! Мало було Савани? Захотів ще й мене?! - Обличчя хлопця темніло з кожним словом, а він сам наближався до мене все ближче і ближче. Я немов потрапила в пастку, оскільки вбиральня була не кілометрова, а моїй спробі відступити дуже скоро завадила стіна, в яку я вперлася спиною.   

  

- Звільни мене від своїх ревнивих істерик! Я не доторкнувся до неї з того часу, як зв'язався з тобою. І дозволь тобі нагадати, що в клубі ти сама запропонувала усамітнитися. Так що, давай не будемо заглиблюватися у все це! - Відкривши рот я навіть не змогла зробити нормальний вдих, тому що його слова мене вводили у ступор.   

  

- Значить той факт, що ти спав з моєю сестрою, а потім зі мною, тебе не бентежить? Ти її хлопець, якого вона любить. Ти покруч, Ліден! Ти просто моральний п... - Я не встигла закінчити свою фразу, оскільки він схопив мене за горло і стиснув так, що я почала задихатися.   

  

- Ти чортова сука! Ти моє божевілля, бачу тебе і мізки затуманюються. Думаєш я б не хотів трахати твою Савану і пускати по ній слину? Та я, блять, мрію про це, чуєш?! - Його пальці послабили хватку і дали мені ковтнути повітря, - але замість цього...   

  

- Так пускай слину, хто тобі заважає?! - Прохрипіла я ці слова. Від його близькості між ніг стало вмить мокро, він діяв на мене як жіночий варіант віагри. Чортів недолюдок! Що він робив зі мною? Руки відпустили сукню, і вона упала до моїх ніг. Тепер я стояла перед ним лише у спідній білизні. І це було дуже погано.Дуже-дуже погано.   

  

- Ти, твій голодний погляд, те, як ти облизуєш губи, те, як ти кажеш і дихаєш, блять, у мене стоїть на кожний твій рух.   

  

Секунда і він схопив мене за талію та усадив на туалетний столик. Розвів мої ноги в сторони й влаштувався між ними. Мені потрібно було йому перешкодити, потрібно було щось зробити, відштовхнути, наприклад, або ударити, плюнути в обличчя врешті-решт. Але, замість цього, все, про що я мріяла, так це про те, щоб він заткнувся і поцілував мене. Сама розуміла на скільки дурною виявилася в той момент. Ненавиділа себе за подібні бажання.   

  

Мене затягувало в болото під назвою "Томас" все більше і більше, адже я мозком розуміла, що я його ненавиділа, зневажала, бажала, щоб він зник і водночас я його хотіла, прагнула, жадала, потребувала його. Диявол! І як я тепер повинна була вибратися з цього лайна? Як мені потрібно було змусити серце заспокоїтися і не вистрибувати з грудей? Як я могла змусити себе нічого до нього не відчувати?   

 

Я ненавиділа себе в цей момент, чесне слово, від самої себе було нудно. Але я закинула руки йому на шию і притягнула до себе, його пах уткнувся мені між ніг, я чудово відчула його збудження...   

  

- Ти трахалася з ним? Скажи мені правду, - прошепотів він мені в губи, і мені дуже хотілося сказати "так", але щось мені підказувало, що якщо я йому збрешу, то він погребував би до мене доторкнутися, а мені це якраз і потрібно було.Потрібно його відштовхнути, але при думці про те, що він більше до мене не наблизиться, серце боляче стислося і мені різко перестало вистачати повітря.   

  

- Ні, - прошепотіла йому в губи, і він, не гаючи ні хвилини, немов вгризся в мене, почавши пристрасно цілувати мої губи. Я терлась об нього, як остання дурепа, відповідаючи на поцілунок, після чого Томас згріб мене в обійми, і ще сильніше до себе пригорнув.   

 

- Ти моя, - він вимовив ці слова, злегка закусивши мою нижню губу, і навіть цього було достатньо для того, щоб я кінчила. Кінчила від того, яким тоном він сказав це, від того, що його запах задурманював голову, а близькість просто зводила з розуму.   

  

В той момент я впала ще нижче у своїх очах. Це було повне фіаско... 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно