Читати книгу - "Смерть на Нілі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Тоді він продовжив:
– Ми повинні знайти носилки для Дойла. Дивно, що він утратив над собою контроль.
– Мене це не дивує, – відповів Пуаро. – Він із тих злочинців, що дуже наївні й пихаті, та коли ви піддаєте сумніву їхнє самолюбство – усе скінчено! Вони зізнаються в усьому, як діти.
– Його варто повісити… Він холоднокровний негідник. Мені шкода дівчину, але вже нічого не вдієш.
Детектив похитав головою.
– Люди кажуть, що любов виправдовує все, але це не так. Жінки, які можуть любити так, як Жаклін любить Саймона Дойла, дуже небезпечні. Уперше побачивши її, я подумав: «Вона аж занадто його кохає, та дівчинка!» Це правда.
Корнелія Робсон підійшла до них.
– О, ми майже прибули, – мовила вона. І через хвилинку додала: – Я була з нею.
– З мадемуазель де Бельфор?
– Так. Я подумала, що їй страшно лишатися замкнутою з цією покоївкою. Та, боюся, що кузина Марі дуже розізлилася.
Міс ван Скайлер повільно наближалася до них палубою. Її очі палали гнівом.
– Корнеліє, ти огидна, – вигукнула вона. – Я одразу відправлю тебе додому.
Дівчина глибоко вдихнула.
– Пробачте, кузино Марі, але я не поїду додому. Я збираюся заміж.
– Нарешті до тебе дійшло, – різко відказала стара жінка.
Ферґюсон з’явився з-за рогу палуби.
– Корнеліє, що я чую? Це ж неправда! – мовив він.
– Це правда, – наполягала дівчина. – Я збираюся заміж за доктора Бесснера. Він попросив моєї руки вчора ввечері.
– І чому ви підете за нього? Бо він багатий? – злісно спитав Ферґюсон.
– Ні, не тому, – обурилась Корнелія. – Він мені подобається. Він приємний і дуже багато знає. І мене завжди цікавили лікарні та хворі, думаю, з ним я буду щаслива.
– Ви хочете сказати, що радше вийдете за цього огидного старого, ніж за мене? – з недовірою перепитав містер Ферґюсон.
– Так, вийду! На вас не можна покластися. З вами я ніколи не зможу жити спокійно. І він не старий. Йому ще й п’ятдесяти немає.
– У нього живіт, – злобно кинув містер Ферґюсон.
– А я сутула, – відказала вона. – Зовнішній вигляд не має значення. Він вважає, що я справді зможу допомогти йому в роботі, а він все пояснить мені про неврози.
Після цих слів Корнелія пішла. Ферґюсон запитав Пуаро:
– Гадаєте, вона справді вирішила це зробити?
– Звичайно.
– І вона вибере того пихатого старого зануду, а не мене?
– Без сумніву.
– Ця дівчина божевільна, – сказав Ферґюсон.
В очах Пуаро з’явився вогник.
– Це жінка із власною думкою, – відповів він. – Мабуть, це вперше ви зустріли таку.
Пароплав підійшов до пристані. Судно оточили. Пасажирів попросили почекати перед тим, як зійти на берег.
Річетті, похмурого та з темним обличчям, вивели на берег два машиністи.
Згодом, після незначної затримки, винесли носилки. Саймона Дойла палубою доправляли до трапу.
Він сильно змінився: увесь такий зіщулений і наляканий, його хлопчача недбалість зникла.
Жаклін де Бельфор слідувала за ним. Покоївка йшла біля неї. Вона лише зблідла, та загалом мала такий же вигляд, як завжди. Дівчина підійшла до носилок.
– Привіт, Саймоне, – сказала вона.
Той швидко глянув на неї. Колишній дитячий вираз на мить знову з’явився на його обличчі.
– Наламав я дров. Розгубився й у всьому зізнався! Мені шкода, Джекі. Я розчарував тебе.
Вона усміхнулась і відповіла:
– Не хвилюйся, Саймоне. Ми програли в грі для дурнів. Оце й усе.
Дівчина стояла поруч із ним. Носії підняли ручки носилок.
Жаклін нахилилася та зав’язала шнурівку. Тоді її рука раптом потягнулася до краю панчохи, і дівчина випросталась, щось тримаючи.
Почувся різкий постріл.
Саймон Дойл здригнувся у конвульсії та завмер.
Жаклін де Бельфор кивнула. Вона стояла якусь секунду з револьвером у руці. Дівчина ледь усміхнулася Пуаро.
Потім, щойно Рейс підбіг до неї, вона приставила маленьку блискучу іграшку до свого серця й натиснула гачок.
Її тіло поволі осіло безформною масою.
– Де в біса вона взяла цей револьвер? – закричав Рейс.
Пуаро відчув, як хтось взяв його за руку. Місіс Аллертон тихо запитала:
– Ви знали?
Детектив кивнув.
– Вона мала два такі револьвери. Я зрозумів це, коли дізнався, що один з них знайшли в сумочці Розалі Оттерборн у день обшуку. Жаклін сиділа за тим самим столиком. Коли вона зрозуміла, що має бути обшук, то поклала його в сумочку іншої дівчини. Пізніше пішла в каюту Розалі й забрала його, відвернувши увагу порівнянням помад. А оскільки її та її каюту обшукали вчора, то вирішили, що немає потреби робити це знову.
– Ви хотіли, щоб вона саме так вирішила все це, – зрозуміла місіс Аллертон.
– Так. Але вона не пішла б сама. Через це Саймон Дойл помер легшою смертю, ніж заслужив.
Міс Аллертон затремтіла.
– Кохання може так лякати.
– Саме тому більшість великих любовних історій закінчується трагічно.
Місіс Аллертон подивилася на Тіма й Розалі, які стояли під сонячними променями. Раптом вона з пристрастю мовила:
– Але, слава Богу, є ще щастя на світі.
– Так, мадам, як ви кажете, дякувати Богу.
Через кілька хвилин пасажири покинули пароплав.
Пізніше з «Карнаку» забрали тіла Луїзи Бурже та місіс Оттерборн.
Нарешті на берег винесли тіло Ліннет Дойл, і по всьому світу телефонні й телеграфні дроти почали розносити новину про те, що Ліннет Дойл, раніше Ліннет Ріджвей, відома, красива, багата Ліннет Дойл, мертва.
Сер Джордж Вуд прочитав про це в Лондонському клубі, Стерндейл Рокфорд – у Нью-Йорку, Джоанна Саутвуд – у Швейцарії, цю новину обговорювали й у барі «Три корони» у Молтон-андер-Вуді.
Худорлявий друг містера Барнабі сказав:
– Ну, було несправедливо, що вона мала все.
А містер Барнабі гостро відповів:
– Що ж, бідненька, багатство не принесло їй великого щастя.
Але незабаром вони перестали говорити про вбиту та почали сперечатися, хто виграє верхогони «Ґрант Нешенал». Бо, як сказав містер Ферґюсон у Луксорі, має значення майбутнє, а не минуле.
Примітки
1
Закоханий (фр.) (Тут і далі прим. пер.).
2
Несправжні, вирощені на спеціальних фермах.
3
Відома мережа універмагів.
4
Її Величність королева Ліннет. Білявка Ліннет (фр.).
5
Вона любить, а він дозволяє себе любити (фр.).
6
Партія (фр.).
7
Шелихвістка (фр.).
8
Багатий квартал у Лондоні.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смерть на Нілі», після закриття браузера.