Читати книгу - "Невермур. Випробування Морріґан Кроу"

— Пришліть-но до мене одного з псів, — скомандувала Старійшина Квінн. Шеферд гавкнув на вівчарку, і та піднялася на трибуни до Старійшини, яка показала собаці вміст своєї сумки й відіслала його назад. — Тепер скажи, що побачив пес.

Шеферд став навколішки й перемовився кількома словами з собакою.

— Гаманець, пиріг зі свининою, парасолька, губна помада, згорнута газета, окуляри, олівець.

Пес гавкнув.

— Ой, і шматок сиру.

Старійшина Квінн кивнула, і публіка зааплодувала.

Пес двічі гавкнув. Шеферд, ніяковіючи, підвів погляд на неї:

— М-м… Він питає, чи можна йому пирога зі свининою, якщо ваша ласка?

Старійшина Квінн засяяла і скинула Шефердові пирога.

— Тримай, хай бере ще й сир.

Пес завив і тричі гавкнув. Шеферд почервонів.

— Я їм цього не передаватиму, — сказав він тихо.

— Хлопче, що він каже? — спитав Старійшина Вонґ.

Шеферд Джонс почухав потилицю та опустив очі:

— Він каже, від сиру в нього бувають закрепи.

Шеферд Джонс став першим учасником, чиє ім’я потрапило на дошку лідерства, і Тролезеєм лунали шалені оплески.

Десята учасниця, якою виявилася Міладора Вест, за одинадцять хвилин змайструвала три незвичайні капелюхи й презентувала їх Старійшинам, але її не обрали.

Далі був Готорн. Морріґан побажала йому успіхів, і хлопця поквапили до арени разом із наступною групою з п’яти учасників. Він був з голови до ніг зодягнутий у коричневу шкіру, і коли Нен Доусон проголосила: «Готорн Свіфт із Невермура!» — Готорн застебнув шолом і захист на стегні та зап’ястках. Публіка сахнулася, коли приборкувач драконів із Товариства Дивообраних вивів шестиметрового дракона з зеленою лускою, яка переливалась веселкою, та довгим блискучим хвостом.

Морріґан бачила картинки драконів, звісна річ. (У Республіці їх вважали небезпечними верхівковими хижаками класу А та шкідниками, що розносять лихо, а Служба знищення небезпечних диких тварин часто робила попередження на першій шпальті в сезон вибракування. У таких випадках, вони або успішно знищували драконяче гніздо, або висмалювали їхні обличчя.) Але це було ніщо порівняно з зустріччю із цими створіннями в реальному житті. Готорн декілька разів пропонував нишком провести Морріґан у стійло, адже приходити до нього на тренування їй не дозволялось. Але Юпітер заборонив, пояснивши, що йому більше подобається Морріґан зі всіма чотирма кінцівками на місцях.

Ящір великим спалахом випустив палке повітря зі щілиноподібних ніздрів, розмахуючи головою справа наліво. Натовп відхилився на своїх сидіннях назад.

Готорна, здавалося б, таке тісне перебування в компанії давньої рептилії, яка могла засмажити його, просто невдало чхнувши, узагалі не насторожувало. Упродовж декількох хвилин він знайомився з твариною, даючи їй змогу звикнути до себе та обережно, але впевнено поплескуючи дракона по боку. Дракон уважно спостерігав за його діями полум’яним помаранчевим оком.

Готорн обійшов навколо нього, проводячи долонею по жорстких боках ящера, щоб той знав, де хлопець перебуває. Морріґан якось бачила, як конюх у маєтку Кроу робив те саме з їздовими кіньми її батька. Старійшини нахилилися вперед, пильно спостерігаючи за цим дійством.

Старійшина Вонґ виглядав особливо враженим і постійно зачіпав Старійшину Квінн, шепочучи тій щось на вухо.

Готорн узяв величезний шмат сирого м’яса з рук приборкувача і нагодував ним дракона, сміливіше пестячи тварину. Після цього хлопець нарешті розігнався і хвацько видерся на спину драконові, де між лопаток розмістилося сідло. Він смикнув шкіряний повід і нахилився вперед, і величезна зелена рептилія, вдаривши крильми, злетіла в повітря.

Готорн із драконом зробили широке коло над ареною і почали виступ. Готорн вигукнув команду, яку Морріґан не змогла розібрати, копнув тварину каблуками в бік, і вони піднялися вище, клубками перевертаючись у неймовірних сальто, перелітаючи над трибунами і стрімголов кидаючись вниз до землі, злітаючи знову в повітря на останній секунді.

Потім дракон прискорився, розгорнувши крила, і Готорн піднявся з сідла, повторюючи руками рухи крилатого створіння, неначе то він сам летів. Тоді хлопець опустився в сідло знову, викрикнув команду, і дракон, тісно склавши крила, обернувся навколо своєї осі й знов опинився в початковому положенні — і все це на незмінній висоті.

Морріґан досі ще не бачила друга таким — абсолютно впевненим і зосередженим, неначе він створений тільки для цього. Пряма спина, високо підняте підборіддя. Він майстерно командував драконом, ніби тіло ящера було його власним. Готорн мав вигляд того самого чемпіона, якого Нен Доусон описувала.

І реакція публіки лише була підтвердженням цьому. Усі без винятку — навіть Старійшини — були в захваті. Вони охкали, кричали, коли Готорн кидався вниз, і аплодували, коли в останню мить він виринав назад чи облітав трибуни Тролезею в сантиметрах над їхніми головами. Морріґан була вражена талантом друга. Не те щоб вона не вірила в Готорнів успіх. Просто складно було впізнати в цьому урівноваженому, блискучому приборкувачеві хлопця, що якось ввечері показував їй, як пукати пахвами.

Як вишеньку на торті Готорн використав драконячий полум’яний подих, аби димом написати в небі свої ініціали. Тоді він хвацько приземлився на арену.

Глядачі й Старійшини підірвались зі своїх місць і зааплодували Готорну, який зліз із дракона і вклонився. Найгучніше аплодувала Морріґан.

Старійшини швиденько порадились, але, здавалося, ніхто не сумнівався в тому, що Готорнове ім’я має бути в таблиці обраних першим.

З наступними виступами прогресу, однак, не відбулося: ніхто з наступних трьох груп не потрапив у дев’ятку найкращих.

Нарешті настала черга виступу кандидатки, який Морріґан мріяла побачити увесь рік. Без Чарльтон оголосив ім’я Ноель Деверо зі Срібного округу, і Ноель випливла на арену, наче королівна. Через хвильку вона відкрила рота, і це було так, ніби вибухнув хор ангелів і розсипав зірковий пил по Тролезею.

Слів у пісні не було. Це була чиста, ніжна мелодія, колискова, що хмаринкою огортала Морріґан своїм досконалим наповненням. Дівчинка окинула оком глядачів і побачила, що вона не одна така. Блиск в очах і умиротворені усмішки виднілися кругом, ніби голос Ноель створював дивне, благословенне закляття. Морріґан не хотіла, щоб пісня закінчувалась. Вона мусила визнати, що дар Ноель, безперечно, неперевершений.

Як прикро.

Увесь Тролезей — навіть Морріґан — дико аплодував, поки Ноель кланялась, робила реверанси, розкидала повітряні поцілунки і всміхалася Старійшинам. Готорн торкнувся Морріґан і зімітував блювотні звуки, але запізно — Морріґан уже помітила, як хлопець нишком витер сльозу, коли пісня скінчилася.

Старійшина Квінн змахнула тонкою рукою на рейтингову дошку, й імена помінялися місцями так, що Ноель опинилася на другому місці після Готорна, а Шеферд був після них на третьому. На мить обличчя Ноель спохмурніло — вона не очікувала опинитися не на першому місці, але вона швидко отямилась і покинула арену з високо задертим носом.

Морріґан скрутило живіт. Ноель потрапить у Товариство. Популярна, талановита Ноель буде в Групі 919, як і Готорн, і вони стануть найкращими друзями. Готорн забуде про Морріґан, і їй доведеться покинути Невермур, і Юпітера, і всіх