Читати книгу - "Переможців не судять, Олександр Юрійович Есаулов"

— Ми в тебе тут криївку зробимо.

— Криївку? Коли? Як? А сусіди помітять?

— Не хвилюйся. А робити почнемо зараз. Ти, головне, за дітьми приглянь, щоб, не дай Боже, не побачили. Дитина, вона ж і є дитина, ляпне де не треба, і біда буде. Зрозуміла? Ти не переймайся! Зробимо у тебе шпиталь на кілька ліжок, і тобі трохи легше буде. Харчами допоможемо, одягом і взагалі… Згода? Авжеж, згода! Ми ж із тобою стільки років поруч…

Хата стояла на околиці села, ліс неподалік, що й казати, зручно! А коли Гордій взнав, хто мешкає у цій оселі, то й зовсім зрадів. Про таке він і не мріяв! 1 взагалі, побачити вірну бойову подругу тут, у Великій Прошеві, було неочікувано. Коли йому довелося зникнути зі Стасова, він загубив Марусину у вирі подій. Потім, коли вже влаштувався з невеличким загоном неподалік від Великої Прошеви, то поцікавився, як там справи у Марії, і взнав жахливу звістку про смерть свекра та свекрухи від рук Казимира Грабовського і про те, як жорстоко помстився полякові Василь. Відтоді родина Когутів зникла. Гордій не шукав Марію, розуміючи, що це марна справа, і відклав це діло на потім. І ось, раптом, така зустріч!

— Отже так, Маріє… Змінимо тобі псевдо. Як бажаєш називатися?

— Та мені байдуже…

— Ти завжди була розумною, тому бути тобі Розумницею. Розумниця, ось як ти віднині будеш називатися. Добре, похрестили тебе. Криївку почнемо копати вже. Гайда на подвір’я, оглянемо, що і як.

Вийшли на невеличке подвір’я. Ніч була темна, як завжди буває у серпні. Небо чорне, наче сажа з пічної труби, накрило землю і лише підморгувало біло-блакитними цяточками зірок. Чиркнула на мить та згасла падаюча зірка, і тієї ж миті ще одна… Десь у сусідів, мабуть, спросоння, гавкнув собака, погарчав і замовк, і знову запанувала над селом тиша. Гордій важко зітхнув:

— Глянь, яка краса… А ми вчора трьом полякам та парі москалів життя вкоротили. Чому? Тому, що ця земля така гарна… А вони сюди лізуть і лізуть… Ніби тут медом намащено! Це наша земля! Га, Розумнице?

— Так, Гордію. Це — наша земля…

— Тому хай вони вшиваються звідси, а то усіх поріжемо! Гей, хлопці!

Наче з-під землі на городі з’явилися темні тіні та безшумно підійшли до хати.

— Нумо, дивіться, де можна криївку під шпиталь влаштувати.

За кілька хвилин подвір’я ретельно оглянули. Зазирнули у кожну шпаринку, обнишпорили кожен куточок та одностайно вирішили, що найкраще влаштувати вхід до схрону з льоху. У льосі вхід замаскувати якоюсь діжкою чи ще чимось. Там темно, а свічкою чи ліхтариком багато не насвітиш, тому і вхід побачити буде важко. Хлопці одразу взялися до роботи. Все, що потрібно, принесли із собою: саперні лопатки, плетені корзини, щоб відносити викопану землю подалі, кілька невеличких колод та дощок для укріплення стелі…

А Марія-Розумниця повернулася до хати і довго не могла заснути, вдивляючись у нічну стелю широко розплющеними очима. Лежала, лежала, а потім сльози самі покотилися з очей, збігаючи по щоках на тверду подушку. Васильку, Васильку… Де ж ти там, ріднесенький! Чи живий? Як же без тебе тяжко… Одиноко та сумно! Де ж ти, коханий? Васильку, Васильку…

***

Скворцов, морщачи лоба, читав політінформації, які були передані в обласне управління з облвиконкому. Таких політінформацій у нього була ціла тека. Куди б їх не адресували, вони опинялися в управлінні НКВС, а потім потрапляли до нього. Як заступник начальника обласного управління, саме він відповідав за боротьбу з бандитизмом. Наразі читав чергову інформацію[41]:

СЕКРЕТАРЮ ТЕРНОПОЛЬСКОГО ОБКОМА КП/б/У

ТОВ. КОМПАНЕЦ

ПРЕДСЕДАТЕЛЮ ИСПОЛКОМА ОБЛАСТНОГО СОВЕТА

ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ ТОВ. АРТЮЩЕНКО

О проявлениях и действиях к/p бандгруппировок и политикоморальном состоянии населения Тлустенского района.

ПОЛИТИНФОРМАЦИЯ

После продвижения фронта и в/частей вперёд, в районе начали активно себя проявлять к/p бандеровские группировки, которые деморализуют нормальную жизнь и деятельность района. Достаточной борьбы с проявлением бандгруппировок в районе не ведётся.

Местные органы НКВД малочисленны своим составом, — не в силах своевременно принимать меры по ликвидации бандгруппировок. Отряды по борьбе с бандитизмом в нашем районе также положительных результатов не дали.

Так например: 24–25 сентября с/г Золотопотокского района банда в количестве до 500 человек прошла 3 села нашего района, причем в ночь с 24 на 25 августа в лесу в 2-х километрах от села Садки нашего района, банда делала отдых. Несмотря на то, что банду преследовал запасной полк, а также отряд ОблНКВД, все же после некоторых потерь с нашей стороны, банда обманчивым маневром с леса ушла и бесследно пропала.

Следует полагать, что главные силы банды ушли с нашего района, оставив соответствующие бандгруппы для определённой работы.

Наличие бандгрупп в нашем районе подтверждается фактами появления в ночное время в селах Летяче, Садки, Воргуленци. Слободка, Буряковка и др. по 15–20 человек вооруженных, которые главным образом занимаются террорами над сельским активом, так например: в ночь на 1/ІХ-44 г. бандгруппа в количестве 15–17 человек одетые в польской военной форме и в форме работников НКВД с орденами и медалями СССР около 10 часов вечера зашли в село Буряковка, отрекомендовали себя работниками НКВД, собрали актив села, после чего по заранее подготовленным спискам отобрали:

В селе Буряковка — 4 человека:

Подольський Федор Антонович, 1927 г. р. — поляк.

б) Могилюк Павел Семенович, 1922 г. р. — поляк.

в) Павлыш Василий Максимович, 1920 г. р. — поляк.

г) Костин Федор Яковлевич боец польской армии.

В селе Слободка — 4 человека:

а) Чернявский Илья — секретарь с/совета.

б) Илюф Ислава — секретарь перв. Комсомольск, организации.

в) Куличковский Максим Королевич — мельник.

г) Велен Кузьма — кузнец — которых в том же селе зверски убили.

С 22-го июля по 5-е сентября 1944 года к-p бандгруппами убито советского актива в районе — 4 человека, уведено живьём 7 человек.

В результате активного проявления в районе контрреволюционных банд, группировок, политико-моральное состояние населения района не здоровое. Незначительная часть населения особенно в селах Слободка, Буряковка, Садки к действиям бандитских банд относятся сочувственно, имеют связи и оказывают помощь бандгруппам в продуктах питания, что подтверждается проверенными данными органов НКВД.

Большинство населения района по отношению к проявлению бандгруппировок относятся враждебно и по существу деморализовано, в следствии чего активность крестьян приняло форму пассивности, особенно в выполнении госпоставок хлеба, мяса, молока и т. д.

Пассивность