Читати книгу - "Спадок з бонусом, Інна Земець"

Вранці за сніданком Назар згадав, що не підказав Тимуру інфу про той мутний «Семіс» пошукати.

- Шкода, може своїми б каналами допоміг би щось дізнатись, - засмучено сопів він.

- Не переживай, зараз йому повідомлення напишу.

Слабкий і хворий, а враз бойову стійку зробив.

- А номер його де візьмеш?

- Сам мені дав, - відповіла я і серветку йому під носа тицьнула. – Бачиш?

- І нащо він тобі його написав?

Сердиться, голосно дихає, аж смішно стало.

- От якраз для таких випадків, коли тобі так по голові надають, що аж питання важливе забудеш! Це що, ревнощі?

Задумався, потилицю почухав.

- Чорт, а таки правда. Чуєш, Яра? Я ревнивий!

- Шок, просто шок, Назар. Вітаю тебе з відкриттям запізнілим, - пробурмотіла я набиваючи текст. – Все, відправила. Тепер кілька днів лікарняний без зайвих балачок і стресів, ясно?

- Та ясно. Тільки і ти поруч щоб була.

- А як же ж! Медсестри із мене не вийде, а от як дозрієш до косметичної процедури – звертайся.

- А що вмієш, який у тебе профіль в цій стихії?

- Масажист, - відповіла я і спіймала в його блакитних очах цілий оберемок бісенячих іскорок.

- Оце радість! – засміявся він.

- Зарано святкуєш, моя специфіка вузькопрофільна - масаж обличчя.

- Тільки? – розчаровано протягнув Назар. - Не цікаво, ото ще пику мені ти не м’яла.

- От тільки я ще і не м’яла. А як надумаю і будеш далі дуркувати, той  масаж тобі геть не сподобається.

- Спробуй – може здивую, - підморгнув мені він. – А ще точно знаю - розчарувати  мене ніколи не зможеш.