Читати книгу - "Крістіна"

— Арні, не розпускай язика, — попередила Реджина, наставивши на нього вказівний палець. — Думай, що кажеш.

— То можна тобі щось сказати чи ні?

— Кажи. Але це нічого не змінить.

Майкл прокашлявся.

— Редж, я думаю, Арні має рацію, навряд чи це можна назвати конструктивним під…

Вона розвернулася до нього, як розлючена кішка.

— І ти теж, більше ні слова мені!

Майкл відсахнувся.

— Перше — це ось що, — сказав Арні. — Якщо ти проглянула мою ощадну книжку уважніше, ніж просто побіжним поглядом… а я впевнений, що ти проглянула… то ти напевно помітила, що всі мої заощадження скоротилися до рекордно низької суми дві тисячі двісті доларів у перший тиждень вересня. Мені довелося купити Крістіні нову передню частину, повністю все.

— Ти так говориш, наче пишаєшся цим, — сердито відрубала Реджина.

— Бо я пишаюся, — він незворушно зустрівся з нею поглядом. — Усе я міняв сам, своїми руками, без чиєїсь допомоги. І я дуже добре впорався. Ви не… — тут його голос зрадливо затремтів, але тільки на мить, потім знову зміцнів. — …ви не змогли б відрізнити від оригіналу. Але я веду до того, що відтоді загальна сума збільшилася на шістсот доларів. Бо Віллу Дарнеллу сподобалось, як я працюю, і він узяв мене на роботу. Якщо я зможу класти по шістсот доларів на свій рахунок щодва місяці… а якщо він братиме мене в поїздки до Олбені, де купує вживані машини, то навіть більше… на моєму рахунку до закінчення школи буде чотири тисячі шістсот доларів. А якщо я там ціле наступне літо працюватиму повний день, то навчання в коледжі розпочну, маючи близько семи тисяч доларів. І в усьому цьому ви можете сміливо звинувачувати машину, яку ви так сильно ненавидите.

— Усе це не матиме особливого сенсу, якщо ти не зможеш вступити в хороший навчальний заклад, — висунула вона контраргумент, спритно перескакуючи на інше, так, як робила це на багатьох засіданнях кафедри, коли хтось наважувався поставити під сумнів її думку… хоча таке й нечасто бувало. Вона не визнавала поразки й правоти співрозмовника — вона просто змінювала тему. — Ти з’їхав у навчанні.

— Не аж так сильно, щоб це мало значення, — відповів Арні.

— Що ти маєш на увазі, «не аж так сильно»? У тебе погана оцінка з інтегралів! Лише тиждень тому ми отримали червону картку! — Червоні картки, що їх ще іноді називали в учнівському середовищі провальними, видавали на середині кожного періоду оцінювання тим учням, які за перші п’ять тижнів чверті мали середню оцінку 75 або нижче.

— На підставі однієї-єдиної контрольної, — спокійно промовив Арні. — Містер Фендерсон славиться тим, що в першій половині чверті дає дуже мало контрольних, тому можна принести додому червону картку з оцінкою «F» тільки тому, що ти не засвоїв якогось одного поняття, а в кінці чверті отримати «А». Про все це я б тобі розказав, якби ти спитала. Але ти не спитала. До того ж, це лише третя червона картка за весь час, що я вчуся в старших класах. Моя загальна середня оцінка — 93, і ти знаєш, що це дуже добре…

— Вона впаде! — верескливо відрізала Реджина й зробила кілька кроків уперед, до нього. — Це через твою одержимість тією проклятущою машиною! У тебе є дівчина; як на мене, то це чудово, прекрасно, супер! Але з тією машиною це божевілля! Навіть Денніс каже…

Арні так стрімко скочив на ноги й так швидко наблизився до неї впритул, що вона аж відступила, від подиву принаймні на кілька секунд втративши гнівний запал, застигнувши від його гніву.

— От тільки Денніса в це не вплутуй, — загрозливо тихим голосом промовив він. — Це тільки між нами.

— Гаразд, — погодилася вона, знову змінюючи тему. — Простий факт полягає в тому, що твої оцінки неухильно знижуватимуться. Я це знаю, і твій батько теж знає, а червона картка з математики — це індикатор.

Арні впевнено всміхнувся, і Реджина глянула на нього з осторогою.

— Добре, — сказав він. — Ось що я тобі скажу. Дозволь мені залишити машину тут до кінця чверті. Якщо я отримаю оцінку, нижчу за «С», то продам машину Дарнеллу. Він купить; він знає, що в такому стані, як вона зараз, він може виручити за неї штуку. Її ціна з часом тільки ростиме.

На мить Арні замислився.

— Я тобі ще краще скажу. Якщо я цього семестру не потраплю в список відмінників, то теж позбудуся машини. Тобто я б’юся об заклад на свою машину, що дістану оцінку «В» з інтегралів не лише за чверть, а й за цілий семестр. Що скажеш?

— Ні, — одразу ж відповіла Реджина. І кинула застережливий погляд на чоловіка — «Не втручайся». Майкл, який розтулив було рота, вмить його захлопнув.

— Чому ні? — оманливо м’яким тоном поцікавився Арні.

— Тому що це трюк, і ти прекрасно знаєш, що це трюк! — заверещала на нього Реджина, зненацька охоплена тотальною й нестримною люттю. — І я більше не збираюся пережовувати цю ганчірку й слухати твоє хамство! Я… я міняла твої брудні підгузки! Я сказала, прибери її звідси, їздь на ній, якщо вже тобі так пече, але не залишай тут, де я буду змушена на неї дивитися! Я все сказала! Кінець!

— Тату, а як ти вважаєш? — спитав Арні, перевівши погляд на Майкла.

Той знову розтулив рота, щоб заговорити.

— Він вважає так само, як я, — рубонула Реджина.

Арні знову подивився на неї. Їхні очі, того самого відтінку сірого, зустрілися.

— Що я скажу, значення не має, так?

— По-моєму, це вже надто далеко зай…

Вона почала відвертатися, міцно й рішуче стискаючи губи, та з напрочуд спантеличеним виразом в очах. Але Арні вхопив її за руку, стиснув трохи вище ліктя.

— Не має, правда ж? Тому що коли ти сама ухвалюєш якесь рішення, то більше не бачиш, не чуєш, не думаєш.

— Арні, перестань! — нагримав на нього Майкл.

Арні дивився на Реджину, вона відповіла йому таким самим поглядом. Їхні очі зійшлися в холодному бою.

— Я тобі скажу, чому ти не хочеш на неї дивитися, — тим самим тихим голосом провадив він. — Не через гроші, бо машина допомогла мені знайти роботу, на якій я можу добре проявити себе й зрештою заробити грошей. Ти це знаєш. І не через оцінки теж. Вони не гірші, ніж завжди були. І це ти знаєш. Це через те, що ти не можеш змиритися, бо я вирвався з-під твого контролю й ти не тримаєш мене більше в кулаці так, як свою