Читати книгу - "Українська міфологія"

— «Котрі вмирали молодейкі, ше такі незамýжні. Всякі— і малейкі, і більшії. Хлопців не бачили. Так Бог посилає їх. То їм так Бог добре дає».[1075]

— «Жінка ніколи в світі не буде русавкою, — якшо дєвчата вмирали, то всі русавками ставали».[1076]

— «Даже стариї, дєвкі такиї во, шо не ходили замуж і вже вони прожили свою жизнь в чесності, — і вони всьо ровно русалки. І малейки дітки, і більшейкі, й більшейкі».[1077]

— «В нас одна… і то Русалний тиждень, од Трийці, мати вже готовить її, шось ставляє: миску, ложку, кружку, хліб накрає на стіл, бо дочка прийде у гості. То од Трийці до слідующої неділі. То без гріха має дівчина вмерти. А така русалкою не стане. Вона коли ни вмре, то вона остаєця русалкою, коли смерть її візьме, нема різниці».[1078]

Як варіант — це може бути «чесна» дівчина, котра втопилася: «Ну, кажуть, це молода дівчинка, як вона чесна, незамужня, чесна, бо можуть бути незамужні, а вже нечесні, особливо дівчатка, хлопчики, якщо при купанні вони тонуть і їх не можуть спасти, от кажуть: «Оце вже русалка».[1079]

12. Русалками стають невінчані дівчата й хлопці:

— «Як умре дівчина незамужня´, невінчана, це буде росáлка, а як умре хлопець, шоб незамужній був, то це буде рýсал— так колись казали. А як вмре мала дитина, років до десяти, це вже буде анголя´, а як вже таке чимáле — то буде росалка».[1080]

— «Як молода дівчина вмре чи хлопец, да й кажуть, шо вже вони ходять. То і дівчина, і хлопец тоже цеєго оттаке».[1081]

— «То ті, шо до свадьби десь чи под машину попаде, чи втопиця десь».[1082]

— «Русавкó — то якісь дівчєтка молодеї вмірают, то то вже вони віходят русавкó. То як та вмерлá, шо замужем не була. Малолíтка».[1083]

13. Русалками стають засватані, «запиті» дівчата, котрі померли, не встигнувши вийти заміж:

— «Русалки — то ті, які засватані, запити були дівчата, але шось у них розкидалось, і вони повмирали і в русалки пішли».[1084]

— «Як вже зап’єца, заручини роблять дівчина з хлопцем, ну, да не попаде поженитиса їм, да вона вмирає, вона вже, кажуть, не йде вона до Бога, душа її, але вона в русáлки попадає».[1085]

— «Кажуть, як дівка засватана, і щось не полючилося, і она вмре засватана, от вона буде русалькею»[1086]

— «Як зроблять запоїни молодій, і вдруг вона заболіла і умерлá, то вона буде всю жизнь русавкою».[1087]

— «Як умре, засватана, ще не вінчались, ничого, то то вже буде русалка».[1088]

— «Це, казали: як молодýха, і вмирає, от, засватана дівка, і вона йде в русáлки».[1089]

Як варіант — дівчина має бути засватана саме в Русальний тиждень: «То як засватали дівчину, і в Русальний тиждень посватали, і як дівчина посватана помре, чи втопиця, — коли вже там не помре, — обов’язково це буде русалка вона».[1090]

Відомості про русалок як «безпірно» померлих засватаних дівчат майже століття тому на порубіжних із Поліссям теренах Волині фіксував В. Кравченко:

— «Як засватаєця дівка тай умрé засватана, то з єї бувáє Росáлка. У маю, як жито квітýє, то вони весіллє своє´ гуля´ють, а кугó вже напáдають, то золускóчуть. Була чутка, що дівчина пішлá у жито, то на третій день найшли її неживую, ну, то, кажуть — «десь то Росалка залоскотала».[1091]

— «Як парубок женитьця з дівкою, сьогодні весіллє, а вона вмре — отто вже — «русалка». Вона як де чолоувіка зловить, то залоскоче на смерть».[1092]

14. Іншим домінантним типом є уявлення, що русалками стають «без пори» померлі (неохрещені) діти (чи так звані зронки, потерчата — ще не народжені діти):

— «Гета тиї вмерлиї будьта, казали, шо гета тиї безпíрниї, діти безпíрниї, то, шо не родятса впору».[1093]

— «Як нехрещена дитина вмре, то буде русалкою. То колись таке баяли».[1094]

— «Ну, ето русалочки, то ето, кажуть уже ж отиї, шо молодиї там вмірали дітки, да ото росалочки називаюцця».[1095]

— «Росалки — то гето так якби маленькі діти помірають, і вони в росалочки піритворуюцця. Росалки — ни погане, ни погане. То ж то áнголики. То та’кби, може, де вздрівалося. Казали, шо в білому росалочку бачили, мов».[1096]

— «Кажуть, шо ці дітки, які вмирають, такі: вродиш — ні… воно вмре маленьке, то вже русалка».[1097]

— «Русавки — то молодиє дівчата безспірниє семимісячні».[1098]

— «Чула, як казали, що от-то як діти нехрещені вмерають, дівчата, то вони стають русалками».[1099]

— «Русалки, кажуть, то діти недоношені. Отож вони недоношені і нехрещені».[1100]

— «Тиї дітки, шо повмирали без пори, і вони перетворуюця на русалки. То тільки дітки».[1101]

— «Такіє дітки безпірниє, нехрищаниї. Малейкії, великії, є ж всякі вони».[1102]

— «Нехрещені діточки, вони йдуть до злого. Будь-які, будь-які, коли вони не вмирають: чи зимою, чи літом, діти всі стають русалками в Русальний тиждень».[1103]

— «Дітки маленькі, которі нехрещониє, — то русавки».[1104]

— «Казали, що недоношені, нехрещониє діточки оберталися, шо вони ангелята-русалочки».[1105]

— «Казали, шо безпірні діти (нехрещені) оберталися в русалки».[1106]

— «Ото тиї діткó, шо вмирають без цьогó (без хрещення — В. Г.), і то вони русáвками робляця».[1107]

— «Русалки — то малі діти, які вмирали, і дівчатка, і хлопчики».[1108]

— «Ето така гáньба була на дитину: ой, ходиш, би (так ніби — В. Г.) русалка, — то на такі недобрії діти».[1109]

— «В нас кажуть, шо в кого малесенькі дітки вмирали, то вони перетворувалися на русалочок».[1110]

— «То тії-во дітки малейкії, шо нехрищенії вмирають».[1111]

— «Ото тиї дітки, малєньке, шо то породяца, і вони ще нехрищениї».[1112]

— «Ну, вмерши души. То вмерши дітки. То вони тіки якії достойниї».[1113]

— «То маленькі дітки вмерші, ото рік, два, три».[1114]

— «А русалки тії, кажуть, шо це помре мала дитина, ну ше така, шо ше не грішна, то з неї получається русалка».[1115]

— «Кажут, шо це нехрищані діти мруть, і їх закопують, і то вони як то перетворуюца в ті росалкі».[1116]

Показовим є зафіксований на Ратнівщині опис сновидіння, у котрому йдеться про русалочку як іще не народжену дитину, котрої мати хотіла позбутися: «Каже, те… беременна була, ну, й вона хотіла покинути її. Каже: сницца вночі, шо