Читати книгу - "Кохання по-королівськи, або Не гай мого часу!, Анні Кос"

— Краще поговорити із Марселою. Раптом вона щось слушне запропонує, — треба підкинути Ві якісь альтернативи, поки вона не кинулася у вир із головою. — Все ж таки жінка, яка проклала дорогу від сільського хліва до серця або хоча б до тіла короля, повинна знатися на провокаціях і романтичних хитрощах.

— Як гадаєш, а якщо поговорити з королем? — Невпевнено запропонувала Ві. — Натякнути, що маємо спільні цілі, запропонувати йому щось.

— Гроші? Владу? Відданість? Чого з цього бракує Кредігусу? — Іронічно уточнила я.

— Не дуже заманливо звучить, але робити щось треба.

— Так, тут не посперечаєшся. Ось тільки, виходить, все, що уся наша афера зайва? Ключ, зламування, креслення, артефакт. Мені навіть немає сенсу відвідувати храм. — Незважаючи ні на що, мені стало трохи прикро: стільки сил і нервів коту під хвіст.

— Чому ж? Ти ж інтуїт із унікальними та маловивченими здібностями. Мені дуже знадобиться твоя підтримка на обряді. Спостерігатимеш, щоб усе було чесно. І, якщо зможеш викрити Хораса або його татка у шахрайстві, це може поставити хрест на матримоніальних планах Гейбов. І навіть деякі пізнання в тому, як має чи не має працювати Коло Передбачень, можна буде сміливо пояснити твоїм даром «бачити» магію. Втім, вирішувати тобі.

— Я прийду, звісно, прийду. Хоча б заради того, щоб підтримати тебе та зіпсувати настрій Хорасу, — я міцно обійняла подругу і підбадьорливо посміхнулася. — І взагалі, якщо вже плани змінюються, настав час серйозно зайнятися підбором гардероба. Не піду ж я на твою заручини в робочому одязі?