Читати книгу - "В кроці від кохання, Олександра Малінкова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Інна.
Впурхую в кав’ярню. Шукаю очима подругу Карину.
Побачила!
Радо махаю рукою і крокую до неї. По дорозі звертаю увагу на всіх чоловіків, які лише є в цьому приміщенні.
“А що такого? Може зустріну свою долю!”
- Привітики! - протяжно промуркотіла Карина, піднялася і ми розцілували у щоки одна-одну.
- Привііііт! - обійняла подружку. - Як добре, що ти мені сьогодні зателефонувала! Ти так мене виручила! Можна навіть сказати, врятувала!
Ми присіли і зробили замовлення! Ще одна кава не завадить! Хочу змити хоч чимось цей неприємний присмак в роті! Гидота, та їх відмінна арабіка!
- Розповідай! Хочу знати все до дрібних подробиць! - нетерпляче зауважила Карина. - Марк нарешті зробив тобі пропозицію?
“От же ж! Одразу в лоб неприємне питання! Зізнатися одразу? Чи клеїти дурепу і розповідати про наші “ідеальні стосунки”? Здається, з ким-ким, а з Кариною цей номер не пройде! Занадто добре одна-одну знаємо!
- Ти сама, куди зникла на цілі два тижні!? - переводжу тему розмови.
- Я… - зробила паузу вона і почала нібито поправляти комірець своєї сорочки, а все для чого? Щоб я помітила камінець, який яскраво виблискує на її пальчику. - Заяяя, возив мене на Балі!
Її підкачані губи розплилися в задоволеній посмішці.
- Ой, щось в око потрапило! - вона дістала дзеркальце з сумки й почала штрикати свої нарощені вії, такими ж нарощеними та довжелезними кігтями-пазурями!
“Це тобі моя заздрість, люба, боком вилазить!”
- Мої вітаннячка! - промовляю, а сама думаю, що премія “Оскара” мені не завадить.
- То від чого я там тебе врятувала? - ліниво перепитує, а сама вже переключилася на десерт, який нам щойно приніс офіціянт.
- Та так! - сумно зітхнула я, і нарешті зробила ковток “нормальної” кави. - Записав мене до їх сімейного лікаря. А я терпіти не можу лікарів, ти ж знаєш!
- А що таке? - кліпає на мене Карина. - Ти захворіла?
“Що таке, що таке! Наче ти не знаєш? Не ти мені порадила повідомити Марку, що я завагітніла?”
- Ну, типу вагітна! - відповідаю їй.
- Ой! Вітаю! Тепер вже Марк точно має на тобі одружитися! - задоволено плескає у долоні дівчина.
“Блін, Карино! Зберись! Пам’ять, як у рибки, дві ходки по акваріуму і життя спочатку!”
- Дякую! - відповідаю з пісним виразом на своєму обличчі.
- Щось не так? - перепитує приятелька.
“Бінко! Кицю! Щось не так! Дитини немає! А так би, було все супер!”
- Почекай! Вагітним каву не можна. - робить спробу забрати моє горнятко.
- І скакати на вечірках до ранку теж… - намагаюся навести її на вірну відповідь, але бачу по очам, що там у мозку “порожнеча”.
- Ой, вчорашня суперська вечірка, я так шкодую, що не змогла з Вами бути! - плачеться Карина. - Стоп!
- То ти не вагітна? - вигукнула вона.
- Тихіше! Ще вийди і проскандуй! - шикаю їй я.
- Вибаааач! - переходе на шепіт. - То ти не вагітна?
- Прикинь! - їдко кидаю, ну нарешті їй дійшло.
- А Марк знає? - чергове дурнувате питання.
Хоча, якщо вже мова йде зараз про розум, то я сама ледве не спалилася! Хтось наче за язика мене смикнув з тією кавою, коли я була у Марка на роботі. Дурепа! А все чому? Бо майже не спала і куняла в таксі доки їхала до нього! А приперло мене туди, бо стонадцять пропущених викликів від нього. Я ж мала перевірити, чи він випадково не дізнався, що не ночувала вдома. Добре, що цього разу пронесло!
Ну не могла я не потрапити на ту вечірку. Стільки цікавих чоловіків! Море халявної випивки! Танці до ранку! І не лише танці! Ох, аж голова паморочиться від споминів!
Але зараз в пріоритеті моє забезпечене майбутнє. Треба бути дурепою, щоб прогавити таку можливість! Шкода, що Марк зовсім не такий йолоп, як вже тепер “наречений” Каринки. Ох! Комусь все, а комусь - одні нерви!
- А Марк ще не знає! - видихаю я.
- І як ти з цього всього виборсаєшся? - цікавиться вона.
“То ти мені порадь! Люба подружко! Твій план розіграла як не як!”
- Не знаю! - починаю хлюпати носом, але на всяк випадок ковзаю поглядом на всі боки, чи випадково якийсь цікавий чоловік не спостерігає за нами в цей час. - А що б зробила ти?
- Я? - задумливо перепитує товаришка. - Активно б кохалася, щоб завагітніти по справжньому!
“Легко сказати! От тільки Марк вперто ігнорує всі мої “хочу”! А від когось… Наче він такий вже бовдур і не вимагатиме скринінгу на підтвердження його батьківства! І залишусь з “причепом” і без грошей!”
Ганебна ситуація. Не знаю, чим я думала, коли це планувала!
Все через те, що він почав себе по іншому поводити. Я відчула, що ось-ось його втрачу! Може в Марка вже з’явилася інша…
Може!
Звідки мені знати!?
Навіть смішно пригадати, приревнувала до картини, яка висіла на стіні в його домівці… Ще й ці постійні концерти незнайомки, які він з періодичністю відвідує!
Дістало! Ця невизначеність вбиває! І хованки теж! Рано чи пізно він здогадається про вагітність! Навіть час не на моєму боці!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В кроці від кохання, Олександра Малінкова», після закриття браузера.