Читати книгу - "Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Адам так і не дав мені вибратися з ліжка до самого вечора . І як я не рвалась хоча б у ванну , не відпустив зі своїх обіймів .
- Поїдьмо разом кудись на вихідні .- шепоче мені на вухо чоловік .
- Куди ?- питаю з усмішкою .
- А куди б ти хотіла ?
- Мені байдуже , тільки б з тобою .
І це правда . З цим чоловіком я готова їхати хоч на край світу . Тільки б він ніколи не відпускав мою руку .
- Тоді домовилися . Я завтра заїду за тобою , а сьогодні ще мушу від'їхати по справах .
- Добре ...- підіймаюсь і цілую його в губи .
Дивлюся як оголений чоловік ходить по моїй маленькій кімнаті і просто милуюсь ним .
Цікаво , чому він звернув увагу на таку як я ...
Усміхаюся , коли Адам нахиляється і цілує мене в губи .
- Приготуєш каву ?- питає чоловік .
І я з задоволенням спішу на кухню .
Кладу перед ним чашку гарячого напою і сідаю навпроти .
- Лисичко , не дивись на мене так , бо я не зможу нікуди піти ...- серйозно говорить він .
Що викликає в мене усмішку .
І я дуже хочу щоб він залишився , та йти йому все ж доведеться . Тому що через мить я чую шарудіння біля вхідних дверей , і голос подруги в коридорі .
- Там таке робиться , просто жо...- затихає Іра , заходячи на кухню .
- Жопа...- договорює дівчина.
- Добрий вечір.- з усмішкою вітається Адам.
- Привіт .
Іра дивиться на чоловіка , потім на мене , і в неї на обличчі з'являється усмішка.
Це дає змогу мені розслабитися .
- То я піду переодягнуся , а ви ...- починає подруга , але Адам перебиває її.
- Мені вже пора , тому не буду заважати вам обговорювати мене .
Усміхається чоловік , підходить до мене і цілує так , що між ногами знову стає мокро .
- До завтра , лисичко .- шепоче на вухо і йде .
Ловлю погляд Іри і хочеться провалитися під землю ...
А подруга показує палець вверх.
***
- Тепер ви офіційно разом , я правильно розумію ?- питає Іра не приховуючи усмішки .
- Виходить , так .
- Я дуже рада за вас .
Вона обіймає мене і ми обидві сміємося , дивлячись нову серію улюбленого серіалу.
- А Даня сьогодні так і не заїхав за мною . І трубку не бере. Вже не знаю , може щось сталося ..?- погляд дівчини тускне .
- Він приходив . Просив передати що вечеря скасовується...справи в нього . Він тобі зателефонує .- намагаюся сказати так , наче нічого дивного в цьому нема .
- А чого сам на подзвонив ?
- Не знаю , люба ... Можливо , телефон забув вдома , або загубив .. багато ж може бути варіантів ...- ой , що я несу ...
- Так , мабуть ти маєш рацію .
Бачу що настрій Іри погіршився і йду до холодильника . Витягую відерце морозива і беру дві ложки .
- А зараз час побалувати себе .
З усмішкою несу солодощі до телевізора.
Вечір пройшов чудово .
Після теревень з Іркою я мало не бігла в свою кімнату . Дуже хотілося почути голос Адама .Ми тільки не давно бачилися , а я вже сумувала за ним . І просто до безумства чекала завтрашній день.
Схопивши мобільний плюхнулась на ліжко. Набрала номер чоловіка і почулися довгі гудки . Та трубку так і не підняли ...
Схоже , його справи затяглися , подумала я , дивлячись на екран .
І якщо вже мені не вдалося з ним поговорити , я вирішила прийняти ванну .
Перед тим надіславши чоловікові повідомлення .
" Дуже сумую за тобою,але спробую розслабитися лежачи в гарячій ванні , і натираючи оголене тіло пахучим гелем ."
Швидко відправила , навіть не перечитавши . Тому що боялася передумати .
З усмішкою налила у воду піну і занурилась , прикриваючи очі від насолоди .До речі , телефон я взяла з собою . І не даремно .
Хвилин через п'ять почулась вібрація , почекавши хвилину я підняла слухавку .
- Ало...- я говорила тихо .
- За такі повідомлення я буду змушений всі вихідні тримати тебе в ліжку .- серйозно говорив Адам .
Ця його манера спілкування заводила мене все більше .
- Тобі не сподобалося , що я повідомила чим буду займатися ?- муркотіла я , протягуючи ноги над водою .
- Уявити не можеш як сподобалося .
- Ти вже вирішив всі свої справи ?
- Майже ...
В трубці почувся стукіт і чоловічий голос на задньому плані , та я не розібрала слів .
- Я приєднаюсь через хвилину .- відповідав Адам тому хто перервав нашу розмову .
- Вибач що відриваю тебе посеред зустрічі ...- винуватим голос вимовила я .
- Лисичко , ти можеш відривати мене коли завгодно , і звідки завгодно ... Особливо таким голосом .
- Яким ?- спеціально протягую шепотом .
- Ти граєшся з вогнем .
Я чула як Адам зробив глибокий вдих . Він хотів того ж, що і я в цю хвилину . І це було відчутно навіть через телефон .
- Знаєш , я досі у лежу ванні . Гаряча вода так розслабила моє пружне тіло ... Навіть виходити не хочеться .
Вийшло навіть більш сексуально , ніж я планувала , і подумки ставлю собі галочку .
- Хочу щоб ти торкалася себе ...- спокійно , тихо каже Адам .
І я не думаючи кладу руку на груди . Важко видихаючи в трубку .
- Чорт , мене дико збуджує твій голос .- шипить чоловік .
- То мені прибрати руку з грудей?- питаю грайливо .
- Навіть не думай .
У відповідь не втримуюсь і виривається смішок .
- Закрий очі ... Опусти руку повільно на живіт .- і я роблю це.
- Уяви що це мої руки , торкайся себе ніжно ...
Я проводжу пальцями навколо пупка , легкими рухами погладжую груди , низ животика .
Пам'ятаю як Адам мене торкався і бажання вливається новою силою .
- По трохи спустися між ніг і накрий клітор пальцями .
Роблю що каже чоловік, а коли торкаюсь набухлого горбочка зсередини виривається стогін .
Чую як Адам гарчить в телефон , і по моєму матюкається , але це не точно...
- Я пещу тебе як вчорашньої ночі ...- шепоче Адам .
І ці слова змушують мене діяти .
Починаю круговими обертами торкатися нижніх губ , зачіпаючи саму верхівку клітора і важко дихаю .
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав», після закриття браузера.