Читати книгу - "Контракт на любов, Дарина Міс, Уля Сер"

— Ти так гарно говориш, але обручка на твоєму пальці говорить зовсім протилежні речі. Я все розумію, але міг хоча б покохати когось... Як краще висловитись? Зрілого чи що. Вона ж геть дурна, — випалюю, а чоловік посміхається. — О, я дуже щаслива, що ти веселишся зараз. 

— Емі, — він просто знайшовся сміхом. Це якийсь жарт чи що? — Про що ти говориш. Ти справді думала, що після такої надзвичайної жінки, як ти, я зможу покохати когось настільки легковажного, як Христина? Це була фікція, не більше, — Денис промовляє останні слова серйозно, але… Наші відносини теж були фікцією спочатку…

— І тому для правдоподібності ти досі разом з нею?

— Ми розведені. Через три місяці після одруження розвелись. Але для всіх ми разом. Ти ж розумієш чому я це робив. Багато партнерів постійно біля нас, і нам не треба лишні плітки. Це просто формальність, картинка і все.

— Я хочу щоб ти знав, ти не був для мене формальністю. Ти не був просто однією з перешкод для отримання грошей. Коли ми домовлялися з твоєю тіткою я так думала, але як тільки проведела з тобою час наодинці щось всередині загорілось, якесь незрозуміле для мене раніше відчуття. Я покохала тебе, вперше по-справжньому, щиро і так сильно. Коли я дізналась що вагітна щось в мені змінилось. Я готова була піти проти своєї гордості заради нашої дитини, але ти не хотів. Твої слова так сильно ранили мене, що я вирішила виховати її сама, але в любові, щоб вона відчувала себе бажаною та щасливою, — промовляю, бо вважаю, що Денис повинен і має право знати те, що у мене на душі. 

Ці слова давались мені так важко, але я змогла сказати. Минуло два роки, але нічого не змінилось, мої почуття не змінились. Я старалась відгородити себе від цього збудувавши умовний бар'єр, але і це не допомогло. Видно я занадто сильно прив'язана була до нього, і зустрівшись знову почуття відродилися.

— Емі... Вибач, вибач мені, — благає, цілуючи в скроню. — Знаю, що час не вернеш, але ми пройдемо через це разом, — Він дивиться прямо в очі, ніби хоче заглянути глибше, туди, де ховається моя душа. — Я не хочу більше ніяких секретів, образ. Я хочу одного, тебе. Більше мені нічого не треба. 

Після цих слів він цілує мене, і моє тіло вкривають тисячі мурашок. Я відчуваю все те саме, що і в перший раз. Ніби і не було тих двох довгих років, ніби все добре. Так, ми змінились, але почуття наші від цього стали лише сильнішими.

Більше я не зроблю помилки, не відпущу людину яка дала мені крила, і точно не втрачу її знову...