Читати книгу - "Трагедії"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Що до суден данайців дитину мою -
Іфігенію мчить...
Перестрінеш - усіх повертай назад
І, віжки вхопивши, коней баских
Ти додому жени - до кіклопових стін!
СЛУГА
150] Що велиш - те зроблю.
АГАМЕМНОН
Тож виходь уже!
СЛУГА
Та як домогтись, щоб словам моїм
Повірили - доня й жона твоя?
АГАМЕМНОН
На посланні - печатка. Ти мусиш її
Берегти. Ну, іди вже. Зорею, глянь,
Зайнялося крайнебо. Ось-ось уже
Четверню свою викотить Геліос...
Розділи мій тягар!
Ще ж ніхто ні щасливим ціле життя,
Ні безжурним не був:
160] Усякого біль свій діймає.
(Входить у намет).
ПАРОД
На сцену виходить хор із п'ятнадцяти халкідських жінок.
Строфа
Ось на берег авлідський я,
Побіч моря, ступила крок,
Через хвилі Евріпові
Промайнула, лишивши
Батьківське місто - Халкіду свою,
Звідки в море біжать струмки
Славної Аретуси, -
Збройних ахейців побачити хочу
Й сили морські - юнаків войовничих, [291]
170] Що їх - од мужів ми почули -
Менелай світловолосий
І знатний вождь Агамемнон
У похід підняли,
Щоб додому красуню Єлену вернуть,
Що її заманив з того краю,
Це пливе очеретом багатий Еврот,
Пастух Паріс - Афродіта його
Даром цим одарила
Біля світлих джерел, як вела
180] 3 Герою та з Палладою
Спір за першість у вроді.
Антистрофа
Через гай поспішала я,
Де жертовний снується дим
Артеміді, й густий розпливсь
По обличчю рум'янець,
Тільки-но вздріла намети й щити,
Зброєносних данайців стан,
Юрми коней, і там же
Двох побратимів - Аяксів - побачила:
190] Син Оїлея один з них, а другий -
Теламона - блиск Саламіну.
Побіч них - Протесілай був:
За грою в кості втішались,
Коротаючи день
З Паламедом, Нептуна онуком. А ще -
Діомед метав диск там охоче,
Й Меріон у гурті був, Аресів син,
Що завжди його подивлятиме люд.
Був нащадок Лаерта
200] 3 острівних верховин і Нірей -
Перший красень з-поміж усіх
Пишнокудрих ахейців.
ЕПОД
Вихроногого бачила там,
На березі моря, Ахілла,
Кому Фетіда життя дала,
Хірон же - виплекав, мудрий.
Побережжям при повній зброї мчав
З колісницею навперегони:
Коней прудкістю ніг своїх
210] Перевершити взявся.
Тож намарне візниця -
Син Ферета, евмел, підганяв [292]
Криком-гиком баских рисаків,
Марно раз по раз бичем-гостряком
Злотом загнузданих він колов,
Марне в них роздмухував пал...
Бачила я корінних:
Мов сріблом цяткована шерсть;
Побіч - два підпряжні,
220] Що по черзі в галоп ідуть на поворотах,
Масті рудої, лиш ноги - у яблуках.
З ними нарівні збройний Пелід,
Поряд із віссю, з розгонистим колесом
Мчав усе стрімкіше.
Строфа І
В морі - безліч суден бойових.
Словом годі передать,
Як мій зір спогляданням утішавсь:
Наче мед серце осолоджував!
Ген на правому крилі
230] Мірмідонів рать морська
Шикувалась - Фтії міць:
Бойових п'ятнадцять суден.
На кормі - моревладних нереїд
Срібні постаті: Ахілл
Судна вів під знаком тим.
Антистрофа І
Побіч - у такій же кількості
Ряд аргівських кораблів.
їх вели: син Талая Мекістей
І Стенел - парость Капанеєва.
240] Шістдесят - із Аттіки
Син Тесея розмістив.
Знак же в нього був такий:
Четвернею мчить Паллада
Осяйна. Мореплавцям образ цей
Наймиліший: серед хвиль
Од біди хоронить їх.
Строфа II
З ними вряд - кораблі з Беотії
Стали: п'ятдесят усіх було,
їх же знак оздоблював такий:
250] На кормі блищав
Кадм із змієм золотим.
Першим тут - земнородний
Був Леїт: йому у бій [293]
Судна випало вести.
Стільки ж сил морських привів
З Фокіди і з Локріди син
Оїлея, що лишив
Троній - місто, знане всім.
Антистрофа II
А з Мікен, від твердинь кіклопових,
260] Син Атрея вирядив загін,
Що на ста вміщався кораблях.
Поруч - брат його,
Вождь, як друг - при другові.
Щоб вернуть до Еллади
Ту, що задля варвара
Залишила рідний дім.
Геренієць Нестор вів
Пілосців судна. Тут за знак
Милий їм Алфей служив,
270] Річка, - в образі бика.
ЕПОД
Побіч них - ще дванадцять кораблів
Еніенян, їх привів Гуней,
Вождь морський. Поряд же -
Із Еліди ратники;
їх весь світ йменував епеями -
Владарем тут був Евріт.
Рать блискучовесельну
З Тафосу Філея син
Мегес вів, покинувши
280] Ехінади - острови,
Недоступні для судна.
Два крила - ліве й праве - ув одне
Звів Аякс, що на Саламіні зріс, -
Крайніми з дванадцяти
Найстрімкіших кораблів
Поєднав щільний стрій союзників.
Чула я, бачила
Ту могуть морську.
Хто б супроти неї став,
290] Той уже б не вернувсь
До азійських берегів!
Ось який похід постав
Перед моїм зором!
А про інше - дома чула; в пам'яті
Образ тих загонів бережу. [294]
ЕПІСОДІЙ ПЕРШИЙ
Входить Менелай з листом, якого він відібрав у слуги.
СЛУГА
Твій вчинок, Менелаю, не красить тебе!
МЕНЕЛАЙ
Йди геть, слуго, аж надто запопадливий!
СЛУГА
Такий докір для мене - похвали миліш.
МЕНЕЛАЙ
Не лізь, куди не треба, - жалкуватимеш.
СЛУГА
300] Листа, що ніс я, нащо розпечатав ти?
МЕНЕЛАЙ
А нащо ти загибель всім ахейцям ніс?
СЛУГА
Доводь це іншим, а мені - листа верни.
МЕНЕЛАЙ
Й не думаю.
СЛУГА
І все ж я домагатимусь.
МЕНЕЛАЙ
Ось бачиш скіпетр? Дам по голові тобі!
СЛУГА
Похвально вмерти за свого господаря.
МЕНЕЛАЙ
Замовч-бо! Раб, а бач як розбазікався!
СЛУГА
Володарю! Нас кривдять: он листа твого
Він з рук у мене вирвав, Агамемноне,
Про справедливість чути не бажаючи!..
З намету виходить Агамемнон.
АГАМЕМНОН
(до слуги)
310] Гей, це що за колотнеча і сварня коло дверей?
МЕНЕЛАЙ
Тут моє щось важить слово, а не рабське, не його! [295]
АГАМЕМНОН
Що це ти з старим зчепився, тягнеш силою кудись?
МЕНЕЛАЙ
А ти глянь мені у вічі - і почуєш правду всю.
АГАМЕМНОН
Ти гадаєш, син Атрея вічі з ляку б опустив?
МЕНЕЛАЙ
Бачиш лист цей, у якому - зради чорної рядки?
АГАМЕМНОН
Звісно, бачу. Та не твій він. А відняв - то поверни!
МЕНЕЛАЙ
Не раніше, ніж писання всім данайцям покажу.
АГАМЕМНОН
Хоч писалось не для тебе - розпечатав, прочитав?
МЕНЕЛАЙ
І тебе щадить не буду - задум викрию лихий.
АГАМЕМНОН
320] Але як же, безсоромний, ти листа перехопив?
МЕНЕЛАЙ
Поглядав, чи вже не їде в табір наш дочка твоя.
АГАМЕМНОН
Що ж ти справ моїх пильнуєш? Сором зовсім загубив?
МЕНЕЛАЙ
Що бажаю, те й роблю я, бо не раб твій, не слуга.
АГАМЕМНОН
Жах який!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трагедії», після закриття браузера.