Читати книгу - "Спадкоємиця Темного Володаря, Julybookss"

– Ти куди? – здивувався Рейк, коли я, замотуючись в покривало, встала з ліжка.

– Мені треба в душ, – дещо ніяково відповіла чоловіку.

– Непогана ідея, – посміхнувся Ейнар, від чого моє тіло знову затремтіло.

– Взагалі, я планувала сама впоратись, – розсміялась я.

– Невже, ти відмовишся від професійного миття спини? – здивувався Рейк та піднявся з ліжка.

– Я… – не знаю, що я хотіла сказати, та вигляд голого Ейнара зовсім затуманив мій розум.

– Будемо вважати, що ти не проти, – розсміявся чоловік, взяв мене на руки та попрямував у ванну кімнату.

Ця ніч, як і обіцяв Ейнар, була дуже довгою. Заснули ми практично під ранок, але прокинулась я так само миттєво, як і заснула. Рейк тихо спав поряд, обіймаючи мене зі спини. Я старалась вислизнути з його обіймів та не розбудити чоловіка. Здається, в мене це навіть вийшло. Я глянула на годинник та побачила, що ще досить рано, але якщо я залишусь ще хоч трохи, то не зможу відпустити його до Темного. Я розумію, що це його обовʼязок, що від цього залежать сотні, а то й тисячі життів. Та мій егоїзм візьме верх, і я його просто не відпущу. Я швидко одягнулась, поцілувала сплячого чоловіка у щоку та вийшла в коридор. Дорогу до своєї кімнати я знала прекрасно та й не боялась когось зустріти в такий час. Посміхаючись спогадам, я йшла коридорами не помічаючи нічого, а точніше нікого. А повинна була.

– Прийшов час тобі зустрітись з Володарем, – почула я знайомий голос перед собою.

– Ви?! – я не вірила власним очам, та не встигла ще щось сказати, як мене накрила темнота.