Читати книгу - "Наречена для дракона. Частина 2, Марія Люта"

Арденс влетів до Бахтієора і осушив келих, який його друг уже майже доніс до рота.

- Ард, що сталося!?

- Батько мертвий - шумно видихнув Арденс.

– Як!? - Бахтіоєр  спершу  онімів і завмер - звістка настільки вразила його. Змірив поглядом друга і зрозумів, що тому не до жартів.  Тоді знову наповнив свою склянку до країв, але відразу вилив у вогонь, усім своїм виглядом демонструючи готовність слухати, ясно мислити і діяти. - Він убитий?

- Так.

- Уже відомо, хто...

- Анна, - Головнокомандувач важко сперся руками на стіл, але одразу зірвався з місця, ніби всередині нього розпрямилася пружина, що не дозволяла залишатися в одному положенні.

- Не може бути, - Бахтієор не вірячи витріщився на друга.

- Я сам бачив, Бах. Усі бачили! Вона пронизала його серце Дракомортом на очах в усіх нас. Цілитель якраз сповістив дядька, мене, Аларая і Арагварда про те, що батьку залишилось зовсім недовго, так що ми поспішали побачитися з ним наостанок, - Арденс скуйовдив голову і схвильовано міряв кроками кімнату. - І застали її якраз під час вбивства.

Головнокомандувач Загір'я з тугою глянув у порожній келих і залпом випив графин води.

Бахтієор вражено осмислював інформацію, не в змозі повірити у почуте. Тоді його друг продовжив:

- Я знаю, що батько втягнув Анну в якісь свої інтриги та вимагав клятву про нерозголошення. Я був певен, що це щодо його лікування... Але... Він мертвий. Вона його дійсно вбила! Дракомортом! Це трохи виходить за поняття "інтриг", не знаходиш!?

-  Може, це трюк такий, хитрощі?

- Він мертвіший всіх мертвих. Консиліум цілителів підтвердив. Та й я не дитина, знаю, що буває, коли Дракоморт пронизує серце дракона. Після такого не оживають.  Вона, певно, діяла під примусом! Якщо це так, клянусь, я вб'ю Аларая і...

- Заспокойся, - Бах стиснув плече друга, та так, що Арденс скривився від болю. Втім, це навіть допомогло. - Охолонь. Я повністю поділяю порив щодо Аларая, але в Анни ж є артефакт від ментальної магії.

Арденс закинув руки за голову і втупився в стелю:

- Так, ти маєш рацію. Артефакт був білим. Потрібно все обміркувати з іншої позиції. Це ж Анна. Отже, слід виходити з того, що Анна не завдала б шкоди моєму батькові. Ніколи. Я в цьому абсолютно певен.

- Та все ж ти це бачив.

- Значить, я бачив не все.

- А якщо це його наказ?

- Навіть якщо це його наказ. Вона досить розумна і норовлива, щоб прямо чи хитрістю уникнути виконання небажаних дій. Отже, вона зробила це на благо.

- Ем, - Бахтієор підняв брову, - мені подобається хід твоїх думок, але все ж таки факти говорять про інше.

– Хіба? - Арденс різко зупинився, ніби раптои здогадався про щоь,  і пронизливо глянув на друга. В його очах читалася гримуча, якась божевільна суміш надії та сумнівів, але незабаром ці почуття змінилися непохитною переконаністю. - Дивись: говорить про інше лише наша впевненість у остаточності та безповоротності смерті батька. Так на це і є розрахунок.  Адже всі залучені особи знають про згубну силу Дракоморта для дракона і бачили злочин на власні очі. Навіть я повірив у вбивство. Але! Хочеш фактів? Так от: цілитель сказав, що батьку залишилось жити лише кілька годин. Хто-хто, а Анна точно про це знала. Який сенс вбивати когось за годину до його смерті?

- Ніякого, - Бахтієор, примружившись, розвів руками.

- І я бачив її обличчя: холодний розрахунок та концентрація. Ні, Бах, так не вбивають.  І ще одне, - обличчя Арденса просвітліло від полегшення. - Точно! Анна раніше мені якось казала, що все буде не так, як здається. І, оскільки нам здається, що батько мертвий, значить, це не так.

- Тобто, ти припускаєш, що це все-таки хитромудрий трюк. Прекрасно, ось із цього й виходитимемо. І якщо для Багратіона було важливо померти від руки твоєї коханої, а не від отрути, отже, цей хитрун ще планує повернутися.

- Схоже на те, - полегшено хмикнув Арденс. 

У кімнаті зарябило і наступної секунди з'явився Дарк.

- Полог тиші є? - почав він з ходу, не марнуючи часу навіть на коротке привітання.

Бахтієор кивнув і Дарк продовжив:

- Командир, Анна в Жюстін. І діяла вона за вказівкою Багратіона. Але це ви вже й так з'ясували, правда ж? - маска на обличчі Дарка сіпнулася, наче той широко усміхнувся. - Дуже вже пики у вас не відповідають трагічності моменту. Ви хоч на публіці про скорботу не забувайте. Але є те, про що ви точно не знаєте: Анна сказала, що все налагодиться  через  сім днів.

Арденс прикрив очі, видихаючи,  і широко усміхнувся. Його переповнювало п'янке почуття ейфорії, але не вино було тому виною, а полегшення відразу з двох причин: перша - Анна точно не винна, друга - все вказувало на те, що імператор ще повернеться в їх тлінний світ. Арденс любив і поважав батька і зараз виявилося, що в нього накопичилося стільки тем для розмови з ним, стільки непромовлених слів і прихованих почуттів... Він уже навіть не пам'ятав, коли востаннє розмовляв із ним саме як з батьком, а не главою держави.

- Так, дякую, Дарк. Це чудові звістки. Впевнений, Анна не буде висовуватись, та й Фелікс образити її не дасть. Тож ми можемо сконцентруватися на змові.

- Ви вже з'ясували мету гри імператора?

Бахтіоєр відклеївся від стіни і таки дістав з шафи нову пляшку вина і почав неквапливо її відкорковувати.

- Тут легко: Багратіон хотів, щоб очільник змови заявив про себе так, щоб у нас цього разу не бракувало доказів. І наше завдання всіма силами цьому сприяти. Впевнений, що зрадник - Аларай, - Бахтієор щедро наповнив свій келих, і, не пропонуючи друзям, сьорбнув великий ковток. Сперся на стіл і втупився невидючим поглядом у камін. Його наступні слова більше скидалися на рик. - Потрібно міцно притиснути мерзотника до стінки. Він винний у смерті Луїзи, може й не особисто, але справи це не змінює. І в нього ще вистачило нахабства повернутися до її спальні! Підозрюю, за кресленнями якогось артефакту... Я ладен роздерти його горло своїми зубами. Але це все зіпсує, адже так?