Читати книгу - "Старша Едда. Епос"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
404
Фраккланд — «Країна франків», Франція або Західна Німеччина.
405
Чоловік, який взяв на облавок тіло Сінфьотлі, радше за все — Одін, що виступає тут у ролі перевізника мертвих, такого собі нордичного Харона.
406
У цій строфі Сіґурдові приписано подвиг його брата Хельґі Ільвінґа — саме він помстився за Сіґмунда й Ейлімі Хундінґсонам у битві на Лоґафйоллі (див. «Першу пісню про Хельґі Вбивцю Хундінґа», строфи 10-14, і «Другу пісню про Хельґі Вбивцю Хундінґа», прозовий фрагмент між строфами! З і 14).
407
Хранитель — дракон Фафнір.
408
Йдеться про валькірію, яку розбудив Сіґурд (імовірно, це Сіґрдрів, яку тут ще не ототожнено з Брюнхільд, себто подано давнішу форму сказання).
409
Загибель Фафніра — Сіґурдів меч Ґрам.
410
Списобурі прохач (naddéls Ьоðі) — «той, хто просить про бурю цвяхів», де nadd — цвях, хейті списа, відтак nadd-él — «буря списів», кеннінґ на позначення битви.
411
Ґотів господарю — ґотами звалися південні германські народи, також слово вживається як хейті на позначення воїнів, героїв як таких. Імовірний історичний прототип Ґуннара, такий собі Gundicarius, одначе, був правителем не готів, а бурґундів, чиє королівство на Райні знищили гуни Аттіли 437 року.
412
Тобто ці троє обміняються обітницями побратимства.
413
Питаючи про три ночі, Сіґурд ніби сам доповнює пророцтво Ґріпіра.
414
Оселя сонця — небо.
415
Хьяльпрек — могутній конунг, батько Альва, нового чоловіка Хйордіс і вітчима Сіґурда.
416
Отр (Otr) — «Видра».
417
Ран — дружина морського велета Еґіра і матір велетенських хвиль; у свої тенета вона ловить загиблих під час шторму мореплавців.
418
Полум'я вод — золото.
419
Вадґельмір — одна з підземних рік у країні мерців Хель.
420
Вважалося, що дверґи живуть під землею, у печерах.
421
Ґуст — предок Андварі, або й він сам.
422
Себто Фафніру і Реґіну.
423
Себто — Сіґурда, Ґуторма, Хьоґні, Ґуннара, Атлі, Ерпа, Сьорлі та Хамдіра.
424
Битви чекаю // від вовка голодного — норвезьке прислів'я.
425
Інґві родич — тобто нащадок бога Фрейра. Під іменем Інґві це божество шанували й вважали своїм пращуром деякі західні германці; також його вважають родоначальником Інґлінґів, династії данських та шведських королів. Це викликає подив: адже ні Ільвінґи, ні Вьольсунґи не були нащадками Інгві-Фрейра (Вьольсунґи — нащадки Одіна, як уже було сказано). Тож Сіґурда, як і Хельґі, було втягнуто у скандинавський родовід.
426
Згадка німецької ріки Райн вказує на південно-германське походження сюжету.
427
Ейлімі — дід Сіґурда з боку його матері Хйордіс.
428
Коні Ревіля — кораблі.
429
Вітрилогривачі (Чи «Коні вітрила») — кораблі.
430
Дереші моря — кораблі.
431
Моредерева — кораблі.
432
Чоловік, що стояв на горі — Одін. Хнікар, Фенґ і Фйольнір, імена, якими він називається у строфі 18, відомі з інших джерел. Крім того, хнікаром зветься морське чудовисько у вигляді коня чи жмуту водоростів.
433
Вир мечів — битва.
434
Киї шоломів — воїни.
435
Посестра Місяця — Сонце. Сенс поради в тому, що не варто дивитися на захід сонця, вирушаючи на війну. Подибуємо на цьому прикладі негативні магічні конотації Заходу (очевидно, на противагу позитивним конотаціям Сходу — відгомін солярного культу).
436
Діси — духи долі, можливо, валькірії.
437
Кривавий орел — легендарна страта доби вікінгів. У жертви на спині зрізався шмат шкіри, розпрямлялися ребра і розгорталися, ніби орлині крила, а легені виймалися й розкладалися на плечах. Застосовувалася вкрай нечасто (відомі три випадки включно з цим) і завжди — як засіб помститися за старшого родича. Ймовірно, є требою Одіну. Деякі дослідники вважають цей вид страти вигадкою.
438
В оригіналі Göfugt dýr ек heiti, де словом dýr позначається всяка дика звірина загалом, але найчастіше все-таки копитна; варіант перекладу — «Звіром шляхетним я звуся». Також можливо, що Сіґурд так зашифрував власне ім'я (Sigurðr можна перекласти як «Переможний», «Приречений на перемогу», а звір — традиційне маркування воїна).
439
Строфа 2 ілюструє, зокрема, мотив маргінальности героя, його невключення в родові і загалом соціальні зв'язки (людина «короткого життя і довгої долі»; такими є, наприклад, Ахілл і Кухулін), а також, можливо, містить посилання на південно-германські корені сказання, де героя виховує якийсь коваль, і він нічого не знає про своє шляхетне походження.
440
У строфі 4 Сіґурд раптом відкриває справжнє ім'я, хоча щойно його приховав. З огляду на це проза після строфи 1 нічого не пояснює. Можливо, це вказівка на непересічну відвагу Сіґурда, якого не лякають передсмертні прокляття дракона. Можливо, це банальна хвалькуватість.
441
У строфі 7 Фафнір натякає на низький соціальний статус Сіґурда з огляду на його походження. Хйордіс, матір героя, після загибелі Сіґмунда потрапила у полон до Альва і народила сина у Хьяльпрека, батька Альва. Згодом Альв на ній оженився.
442
Тобто помреш, коли вже побачиш землю і не думатимеш про небезпеку; за іншою версією, йдеться про мис, де розташований вхід до Хель.
443
Норни, про яких ідеться, також відомі як діси — духи-покровителі, щось таке, як ангели-охоронці, можливий відгомін тотемізму чи культу предків. Оригінал також містить слово nauðgönglar — «ті, що приходять за потреби», тобто щоб допомогти жінці народити.
444
Тобто з роду карликів-дверґів; Двалін — ім'я одного з прабатьків дверґів.
445
Змішають вологу мечів (blanda hjörlegi) — себто битимуться; «волога мечів» (hjörlegi) — кров; «мішати кров», відтак, воювати, але іноді (не тут) — брататися.
446
Грати списами — битися.
447
Більрьост — міст-райдуга (ще Біфрьост), що веде до небесних палаців Вальхалли.
448
Жах-шолом (Ægishjalm) — ще «жахливий шолом», «шолом жаху». Існує гіпотеза, що йдеться про ритуальну залізну маску на кшталт тої, що знайшли у похованні Саттон-Ху, але там це також був елемент шолома. Наскільки можна зрозуміти, ця річ викликала страх у кожного, хто на неї дивився, тож він робився нездатним до
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Старша Едда. Епос», після закриття браузера.