Читати книгу - "Мій бос — ідіот, Томас Еріксон"

на роботу. Однак правда полягає в тому, що з неправильними людьми у вашій команді ви нічого не досягнете — незалежно від того, які високі оцінки ви здобули у своєму університеті. Якщо група тріщить по швах через численні конфлікти, здібності окремих талановитих індивідів не матимуть ніякого значення. Якщо вам потрібна співпраця у вашій команді, ви маєте подумати про те, як ці люди діятимуть між собою. Яка користь із того, що кожна людина — експерт у своїй галузі, але вони гребують спілкуватися одні з одними?

Якщо ви попросите кількох людей об’єднатися в робочі групи для опрацювання певного питання, кому з них ви дозволите працювати разом? Очевидний ризик полягає в тому, що вони обиратимуть собі колег у команду за найбанальнішою ознакою — тих, хто їм подобається, а не за критерієм професійності чи найбільшої експертності.

Як начальник ви не можете просто сидіти й куняти у своєму кріслі. Ви повинні бути чутливими до цього.

Вони мають бути різними чи однаковими?

Теоретично найкраща група — це група, у якій ми маємо найбільше поєднання найрізноманітніших кольорів і рушійних сил. Чудова суміш ідей, навичок та різних поглядів у такому разі створюється природним шляхом. Динаміка стає максимальною.

Дещо спрощено можна сказати, що жовтий член команди придумує ідею, червоний каже «робімо це», зелений робить фактичну роботу, а синій оцінює в кінці, чи все зроблено там, як замислювалося

Так, я знаю, що це — дуже спрощена картина. Насправді все не так просто. Скажімо, у вас справді є група, у якій все ідеально збалансовано. В ній приблизно однакова кількість представників кожного кольору. Прекрасно! Тепер ви несете велику відповідальність. Як керівник групи ви повинні вміти працювати з усіма чотирма кольорами та з шістьма видами рушійних сил. Не кажучи вже про проходження чотирьох етапів розвитку працівників. Але про це — за мить.

Щодо рушійних сил, то, звичайно, було б простіше, якби всі в компанії прийшли до неї працювати з тих самих мотивів. Вони приходять на роботу для досягнення тих самих цілей, як і у їхніх колег, тому й не мають проблем із порозумінням один з одним. Звісно, за винятком ситуації, коли всі в компанії — люті індивідуалісти. У такому разі кожен працівник наполягатиме на тому, що тільки він вирішуватиме, що йому робити, і тоді ви можете тільки уявити, чим все закінчиться. Всі не можуть сидіти на місці водія та кермувати, принаймні точно не одночасно.

Це — складно.

Якщо ми говоримо тільки про кольори, то моя порада: намагайтеся зберігати різноманітність у групі так, щоб у ній були представлені різні кольори. Це рішення однозначно спрацює, і ви маєте пояснити це своїм підлеглим. Коли всі досить добре розуміють один одного, кількість розбіжностей і напруга в групі зменшується.

Звичайно, між деякими кольорами ми знайдемо природні точки дотику, подібно до того, як поєднання інших, вочевидь, породжуватиме труднощі. Деяким із них справді складно дати раду.

Розгляньмо докладніше, як це може бути.

Червоні барани

Команда, що складається тільки з червоних людей, однозначно не схожа на якусь команду мрії, принаймні не тоді, коли ми говоримо про командну роботу та досягнення консенсусу. Буде багато криків і самодурного командування; і навряд чи хтось відчує непереборне бажання слухати інших. Вони регулярно сперечатимуться, а ззовні всі бачитимуть, як від цієї групи в усі боки розлітаються уламки й осколки, як на війні.

З іншого боку, червоні добре розуміють один одного. Тут усі поділяють такий підхід: менше балачок і давати більше газу. Потреба компанійські проводити час разом під час перерви на каву в принципі відсутня, їм начхати, як на вихідних розважаються їхні колеги. Значення має тільки робота.

Червоні особливо не засмучуються, якщо у їхній групі вибухає сварка. Адже конфлікти — це просто інший спосіб спілкування. Червоному абсолютно не видається дивним те, що він може волати як скажений на свого колегу й надалі підтримувати з ним дружні стосунки. Адже йдеться про справи. Це жодною мірою не впливає на їхні стосунки загалом.

Вочевидь, скомпонувати робочу групу тільки з червоних персонажів — не найкраще рішення. Звичайно, якщо ви не хочете, щоб ця група наздогнала й перегнала всіх інших. Тоді червоні боротимуться із суперниками по-справжньому. Вони серйозно налаштовані тільки на перемогу.

Жовтий принцип: «насолоджуйся життям»

Абсолютно жовта команда — що ви про це скажете? Серйозно, чи може щось бути кумеднішим? Киньте п’ятьох жовтих людей в одну кімнату й гримніть дверима. Зайдіть до них через кілька годин і поцікавтесь, як у них справи. Їхня відповідь?

Просто супер! Ми в страшенному ентузіазмі, нам тут неймовірно класно!

Вони зрозуміють один одного на сто відсотків, у цьому можете навіть не сумніватися. Всі в групі усвідомлюють важливість побудови стосунків і створення приємної та невимушеної атмосфери. Однак якщо ви запитаєте, хто все записує чи хто веде протокол зборів/роботи їхньої команди, ви побачите напрочуд здивовані обличчя. «Записувати? Ні, ні, ми так не працюємо».

Група, що складається тільки із жовтих індивідів, мабуть, не є оптимальним рішенням. Звичайно, вони накидають ідей, які облетять усіх по всій окрузі, але вони не зможуть згадати, куди поклали власні папери. І забудьте про саму ідею аналізу ризиків. Тут ми говоримо про візії майбутнього космічних масштабів, а таким грандіозним планам нічого не може стати на заваді. Питання про те, хто ж утілить ці всі плани в життя, оповите туманом.

Гаразд, якщо у вас у групі тільки жовті, ви можете побити світовий рекорд найприємнішої атмосфери, але вам доведеться разом із цим «досягненням» мати справу з нескінченою балаканиною та напрочуд невеличкою кількістю професійно виконаної роботи. Ці хлопці й дівчата з легкістю починають різноманітні проєкти, але довести їх до кінця їм страшенно важко. І нудно. Для цього потрібно щось інше.

Зелені — працьовиті мумі-тролі

Я постійно кажу, що зелені із самого початку налаштовані на співпрацю. Це, так би мовити, їхній базовий режим роботи, за замовчуванням. Тоді що, найкраща команда повинна складатися тільки із зелених людей, хіба ні? Зрештою, вони прагнуть до співпраці та згоди, не хочуть нічого, крім того, щоб усі з усім погоджували й думали однаково. Може, це — команда вашої мрії?

Однак подумайте ще раз.

Якщо всі справді будуть з усім погоджуватися й думати однаково — що буде з груповою динамікою? А хто ж задасть групі перший поштовх уперед? Маленькі, приязні зелені хлопчики та дівчатка думатимуть тільки так: «Хто я такий, щоб командувати іншими? Сподіваюся, що хтось інший візьме на себе цей тягар, і мені не доведеться робити це самому». А якщо так будуть думати всі?… Ви знаєте, що станеться? Абсолютно нічого.

Існує ризик, що внаслідок потенційних розбіжностей у поглядах початок більшості речей весь час відкладатиметься. А вам буде цікаво, що ж насправді відбувається. Хоча так, треба визнати, що зелені чудово розуміють один одного. Вони почуваються добре у своєму невимогливому товаристві. Повільно та спокійно вони пливуть… прямо до прірви.

Сині буквоїди

У нас ще залишилася синя група. Це — фундаменталістське угрупування, у якому панує