Читати книгу - "Ніч напередодні Гелловіну, Елізабет Броун "

Тільки подумайте – залишилося лише декілька днів до дня Мертвих! Уся країна готується до вечора, коли буде сидіти біля вівтаря родича та згадувати життя, ще поки ці люди були з нами. Вулички були підготованими, прибраними, та прикрашеними. Сельма дуже хотіла провести цей час разом з рідними, сходити на прогулянку та зробити щось цікавеньке.
Вранці дівчинка вирішила почитати книгу, яку придбала ще минулої зими. 450 сторінок якраз вистачить на прочитання. А поки вона знайомилася зі змістом, мама принесла чашку теплого чаю, та печиво з крамниці Алі.
- Я знаю, що ти обожнюєш її печиво, тож ще вчора купила його для тебе.
- Дякую, мамо!
Чай, печиво, пахуча книжка з приємними сторінками – що ще потрібно для повного затишку? Хіба що ще тепла ковдра, під якою можна тихенько сидіти.
Хоч мама дала їй печиво з найкращої крамниці, її все одно потягнуло до Алі. Сьогодні їй хотілося бути максимально доброю, робити добрі справи іншим, щоб душі їх родичів, повернувшись на ніч до них раділи, що Сельма чимось допомагає іншим.
- Доброго ранку люба.
- Доброго, а чого це ти так рано прийшла? Ще відкриття навіть не було, ахах.
- Алю, - вона не знала, як краще попрохати одну річ, - Я думаю, що напередодні навіть таких свят треба давати собі трошки відпочити. Я тут подумала – ти не проти, якщо я спробую допомогти тобі готувати печиво? Правда я збираюся тут попрацювати лише три години. Чи таке можливо?
- Ой, - кондитерка була трішки здивована, хоча була згодна, щоб їй допомогли, - Сельмо, це дуже люб’язно з твоєї сторони. Поки відвідувачів ще немає, проведу невеликий інструктаж по кухні та навчу, як готувати смачне печиво та булочки, пішли.
Дівчинка зайшла на кухню, де було дуже багато цікавого. Чисті й охайні фартухи та шапка, щоб волосся не стало випадковим інгредієнтом. Обов’язково рукавички та антибактеріальне мило, а там вже й кухня. Холодильник зі свіжим тістом, піч, стіл, борошно, пакети для глазурі, якою потім можна буде розмалювати печиво.
- Спочатку нам треба обов’язково надягнути фартух, щоб не забруднити одяг, шапку від волосся, помити руки та одягнути рукавиці. Відкривай холодильник та бери пакет з тістом номер 1. Це тісто спеціально для печива – крихке, за бажанням можна буде додати якусь добавку, наприклад малина, яку теж можеш дістати.
Сельма дістала тісто, посипала стіл борошном, та почала формувати печиво.
- Нам треба приготувати п’ять малинових печив. Бери малину, та додай чотири-п’ять штук у печиво.
Піч була розігріта, тепер залишилося намастити усе маслом та відправити готуватися. Процес приготування був дуже приємним, а запах з печі просто зводив з розуму. Тепер гарячою глазур’ю та шоколадом.
- Малюнки ми малюємо намалювати відповідно нашої книжки символів. Кожен малюнок щось зображує та дає нам зрозуміти. Ось пару прикладів, які ми маємо зобразити. У тебе ще немає досвіду, тож просто обводь контури різними кольорами, а коли воно застигне ми його приліпимо на глазур.
Через 20 хвилин з печі Сельма дістала гаряче печиво, рукавичкою поклала його на стіл та почала прикрашати. Поки Аля розмальовувала милими малюнками, дівчинка спочатку заморозила шоколадний малюнок, а потім приєднала його до глазурі, яка трішки застигла.
- Чудова робота, Сельма! Знаєш, у тебе дуже гарно виходить готувати.
- Так, особливо з твоєю допомогою.
- Скоро вже відвідувачі прийдуть, візьми ганчірку й протри стіл, стільці, та якщо дістанеш пил з поличок.
Поки дівчинка протирала пил, до крамниці зайшов перший клієнт.
- Доброго ранку, я ж вчасно прийшов?
- Так, ми ось тільки-но запрацювали.
- Мені, будь ласка, два таких печива.
- Добре, - Аля запакувала два печива у гарненькі пакетики, та подала клієнту.
- Дуже дякую, ось решта, гарного дня.
Коли чоловік пішов, Сельма продовжила прибирати та допомагати Алі. Так три години пройшли дуже швидко, хоча вона й не думала, що це буде так нудно для неї.
- Люба, для мене було дуже приємним подарунком, що ти мені трішки допомогла сьогодні, тож, візьми будь-яке печиво собі, як вдячність за працю.
Печиво, яке випікали у цій крамниці було м’якеньким, солодким та поживним. Так хоч кожен день, щоб смакувати солодощами, які готують з любов’ю. Далі дівчинка пішла додому, щоб прочитати свою новеньку книжку.
                                                            Чарівний світ з солодощів
«…Чудовою миттю стало, коли до дівчинки у кімнату через вікно проник маленький світлячок. Його тоненькі, й водночас міцні лапки замість тоненьких волосинок мали маленькі коліщатка, а у черевці, наче у валізі, зберігалися маленькі записки, де Джессі побачила своє ім’я. Одразу забравши цей листочок, вона відкрила його. Магічним чином з цього маленького папірця витягнувся великий запрошувальний лист:
«Вітаємо нашого щасливого отримувача цього щасливого листа. Ми дуже сподіваємося, що цей місяць зими залишиться для вас найщасливішим, найцікавішим, та незабутнім у житті. Наша команда довго працювала над цим рішенням, тож просимо вас прочитати цей лист до кінця, а потім обов’язково, за бажанням відмітьте у маленькому квадратику галочку, якщо бажаєте до нас приєднатися.
Чарівна подорож у зимовий світ, яку можна відвідати тільки один раз в житті!...»
Як класно, читаючи її, було уявляти себе головною героїнею, яка потрапила у незвичайну подорож, яку ніколи не забуде… Сторінки просто летіли одна за одною, яка цікава була ця історія!
Але, прибирання у кімнаті теж було такого роду перетворенням забрудненої  на приємну та чарівну. У смітнику за хвильку опинилося більше сміття, ніж за одну довгу поїздку, коли тобі доводиться заїдати голод усім, що тільки бачиш перед очима. Прибравши на ліжку, підлозі, та на столі, Сельма відчула свіжість, яку тепер надихне ароматичною свічкою, яка пахла гарбузовим пирогом. Тепер кімната була ще приємніше, а свічка зігрівала та підіймала настрій.
Цілих три роки Сельми відчувалися, як втрата найріднішої та щирої людини, з якою завжди було приємно та весело. Її прабабуся стала для неї прикладом, як знаходити щось приємне в усьому, що тільки може існувати. Завтра вона вже зможе згадати кожного, кого пам’ятатиме та ніколи не забуде.