Читати книгу - "Записи меланхоліка, Емілія Санд"

6.06-10.06

 Ми домовились зустрітись в п'ятницю.І так чекала цю  п'ятницю. Напевно більше ніж новий рік.Думки мої були десь не тут.Дивувалась, як же швидко потрапила під його вплив.Я ніби забулась.Врешті решт я забула зробити записи.І тому це буде запис за кілька днів.Хоча розповідати нема що ,займалась побутовими справами.Трохи працювала, не ходила, а літала.З мене аж хлопці стібались.Походу я вже того...закохалась.В ньому без сумніву  є, щось  що не описати словами.В мене навіть виникла якась незвичайна асоціація, ніби він ковбой, який закинув на мене ласо і тримає.Він якось вміє притягувати людей.Хоч в нього досить специфічний гумор.Особисто я перш за все повелась на зовнішність.Проте розум, для мене має не менше значення. Андрій досить розумний.Протягом тижня, він кілька раз дзвонив.І ми довго з ним говорили, спілкуючись на різні теми.

І от коли наступив день х.Готуватись  почала ще зранку.Так що в 17.00, була готова.Тоді я нервувала.І взагалі відчувала, великий спектр емоцій.Він подзвонив сказав, що не встигає і запропонував зустрітись біля кінотеатру десь близько шостої.Я подумала, і вирішила вийти зараз, якщо раніше приїду, то піду по магазинах.Гляну, що там є.Вийшла з квартири, прийшла на зупинку зловила кілька поглядів на собі.Звичайно ж, в цей була дуже красива.Одягнула коротеньку чорну сукню з квіточками й курточку, щоб не змерзнути вщент.Маршрутку не прийшлось довго чекати.Чому я була рада.Приїхала до кінотеатру.До зустрічі було хвилин 15.Вирішила таки зайти в  один магазинчик.І от коли  вибирала собі парфуми.Він подзвонив.Одним словом,  вже передумала брати парфуми пішла до нього.Підійшла до нього, на цей раз він був з квітами.Це мене здивувало.Він виявляється, не передбачувальний.Ще один плюс.Він сказав що я маю гарний вигляд.І ми зайшли всередину.Запитав чи не хочу попкорн.Попросила взяти маленький стаканчик зі смаком шоколаду.Вже давно хотіла спробувати, все ніяк нагоди не було.Взяв все необхідне і ми попрямували в зал.Там зайняли свої місця, на початку як зазвичай показували трейлери нових фільмів.Я запропонувала йому попкорн.Взяв одну, спробував.І сказав, що більше не хоче.Згодом він по панські поклав руку на плече.Я не стала вмикати режим недоторканої.Він лиш хитро посміхався.Почався фільм.Пройшло кілька хвилин, і стало зрозуміло фільм не дуже.Але я вирішила дати фільму другий шанс, і все-таки подивитись що буде далі. Андрій потягував пиво, було зрозуміло що йому теж не цікаво, бо він йорзав як лінивець з мультика "Льодовиковий період".

Згодом таки не витримала, і запропонувала піти.Він погодився.Коли вийшли запитав, що робити далі.

Сказала:"Пройдімось.Погода сприяє.На дворі ж як-не-як весна.

Нащо він сказав: — "Я не проти, бо треба розімнути сідниці"

Я вчепилась в нього, він не противився.І ми пішли по дорозі обговорювали фільм.І як старі люди вживали фрази, що кіно зараз не таке як колись.Йшли вечірнім містом, і насолоджувались його красою.Поряд ходили закохані парочки.Мені здається збоку ми виглядали, як пара.Тільки досить скромна пара.В той момент на мене накотила якась ностальгія, я згадала  похід в кіно з моєю першою любов'ю.Ми тоді теж поводили себе як діти, і не знали куди себе подіти.Коли ми майже доходили до мого дому, Андрій зайшов в магазин.Я  вирішила чекати його на вулиці.Він запитав чи я щось хочу, відповіла що нічого не хочу.Тоді зі мною біля магазину сидів якийсь дідок, і слухав музику з колонки марки джи бі ел.Мені здалось це милим.Я собі подумала, який просунений.Андрій вийшов з магазину, і той момент заграла пісня леді ін ред.І я кайфувала.Андрій запропонував потанцювати, я спочатку здивувалась, але потім погодилась.Він сказав, що йому дуже подобається ця пісня.І він не міг просто піти. Я сказала що мені теж, подобається ця пісня.Андрій посміхнувся, я поклала руки на плечі, і ми закрутились в танці.Точніше топтались.Але попри це, цей несподіваний танок біля магазину мені сподобався.Коли пісня закінчилась.Дідок сказав що ми дуже красива пара.Навіть кричав нам гірко, я в той момент зніяковіла.А Андрій не розгубився, і поцілував мене.Потім під зливу побажань,многая літа і діточок як на небі зірок ми пішли далі.Сміючись з цієї ситуації.

Він провів мене додому, там  ще раз поцілувались.Ми сиділи на лавці біля під'їзду говорили, поки  не почала тремтіти.Тоді він сказав іди додому, а то змерзнеш.Вирішила послухати його.