Читати книгу - "Фізарум, Микола Томащук"

Розділ 6. Чужий

Він був частиною єдиного організму, який прожив уже сотні мільйонів років. Пам’ятав перших істот, які народжувалися та вмирали під червоним сонцем, їхній запах і смак. Фізарум міг розділятися на частини або зливатися в єдине ціле, поглинаючи не лише їжу, а й інформацію про неї. Приєднання до міцелію деревогриба розповідало про його розміри, вік, найближче оточення чи наявність паразитів. Хворий гриб ставав першим у списку на поїдання разом із червами і пульвінарами.

Але його здивували істоти, які прибули з небес. Вони мали абсолютно іншу будову, мали аж п’ять органів чуття, могли оживляти неживу природу (яку називали технікою). Найдивнішою особливістю цих істот був мозок – орган мислення і пам’яті. Причому, у кожного представника людей (так вони себе називали) мозок мав схожу, але не однакову будову і зовсім різне наповнення. Також люди не вміли передавати інформацію один одному безпосередньо, а лише за допомогою мови.

Все це фізарум зміг прочитати за допомогою дотику до одного з людей і вирішив непомітно дослідити їх. Коли імпульси мозку людей ослабли, він вибрався на свободу та проник всередину одного з них…

Чужинця миттєво накрив потік інформації. Він побачив малу планету біля жовтої зорі, появу й розвиток життя на ній. Бачив велетенських істот під назвою «динозаври», людей. Виявилося, що людство – це агресивний вид. Вони досліджували навколишній світ не заради інтересу, а знищували інших тварин не лише заради їжі. Багатьом із них просто подобалося знищувати природу і собі подібних. У мозку одного із загарбників він чітко побачив картину майбутнього з людської точки зору. В ній рідна планета Чужого була лише колонією, харчовим додатком і запасом корисних копалин. Для нього ж була вготована доля звіра у клітці, розваги для землян. Цього допустити Фізарум не міг, тому вирішив знищити астронавтів та їх корабель. За кілька годин він детально продумав план і почав його втілювати у життя.