Читати книгу - "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"

Руслан Андрійович

Розділ 6
Я сидів у кріслі, закинувши ногу на коліно. Помітив, що вона дуже нервувала. Її страх здавався мені таким дитячим. Згадав, як колись у дитбудинку в перше закохався. У дівчину з кучерявим волоссям, веснянками на обличчі та непереборним бажанням пхати свого носа у чужі справи. Останнє мене страшенно дратувало. Я ніколи не показував їй своїх справжніх  почуттів, бо в цьому напевно і полягала моя слабкість - страх зізнатися комусь у прихильності. 

Вперше в житті згадав щось приємне зі свого минулого.
— Підійди! — наказав їй.
Вона почала крокувати до мене невпевненою ходою. Стала навпроти і наче закам‘яніла, — ближче! — повторив я і відчув, як в штанях стало тісно.
Опинившись поряд, вона підвела свій погляд і почала вести себе так, як їй взагалі не властиво. Сором’язлива дівчина раптом стала хтивою звабницею. Таке шоу мене накалило ще більше.
— Ти дуже гарний. Мені кортить зняти з тебе увесь одяг та глянути, що під ним. Але спочатку нам потрібно випити. Від алкоголю я стаю більш розкутіша. І подарую тобі незабутню насолоду — сказала вона і провела язиком по верхній губі. 
Від цього жесту я мало не зірвався з місця, щоб не вхопити її та не роздерти на ній одяг. Однак, стримав себе. Мене переборола цікавість, що ж придумала ця хтива дівчинка.
— Ну якщо ти наполягаєш.

 Беру з її рук тацю, але вона мене зупиняє: 

— Я сама, це ж все таки моя робота —  відповідає вона.
 Підійшла до столика навпроти дзеркала, чим дала мені можливість, все побачити. І я одразу зрозумів, що вона задумала.
—" Ну, що ж крихітко, пограємо в твою гру», — заохотився я, хоча мене трішки засмутило, що вона зовсім не знає з ким має справу. 

Однак, мені подобалося те, що відбувалося з нами в кімнаті. 
В лівий келих вона щось підсипала скоріш за все снодійного. 
— «  п'ять з плюсом за винахідливість, але за непокірність ти будеш покарана»— констатував собі подумки.
— Ну що ж, до дна — каже вона і підходить до мене.
Я хапаю її за волосся й нахиляю до себе. Від неї повіяло п‘янким ароматом квітів. 
— Ммм, яка ти солодка— вдихнув її запах на повні груди. Я прихилився ближче й почав куштувати її на смак: м’які пухкі губи, такий мокрий язик, шия горіла полум’ям й віддавала терпкий присмак від парфумів. Вона не сміло почала мені відповідати хвилина і ми вже цілуємся, наче хочем з'їсти один одного. Вона зупиняється перша та одразу випиває келих шампанського, який я встиг підмінити так, що вона навіть і не зрозуміла. Відходжу від неї, випиваю її келих з шампанським і кажу :
— Ну, покажи, яка ти розпусна Вероніка—  її ім'я при першій зустрічі прочитав на бейджику, і яке закарбувалося тепер в моїй пам‘яті, як щось особливе.
Я повернувся до неї та різко кинув на постіль, ліг зверху та щільно притиснув до ліжка.
— Відчуваєш, як я тебе хочу, маленька?

 Вона з острахом подивилася на мене. 
— Чому вона так боїться?! Невже я їй не подобаюся?— промайнула в мене думка. Мені ніколи не завдавало клопотів на рахунок близькості. Всі хотіли опинитися в моєму ліжку, а потім я грубо їх відшивав, а вони ще більше робилися одержимі мною.
— Ця ніч для тебе буде особливою - обіцяю— з посмішкою кажу я та накривою її шию поцілунками, від чого вона починає дихати все частіше.
— Зачекай, ти занадто поспішаєш. Я хочу побачити тебе голим, роздягнись для мене! — шепоче вона та дивиться на мене помутнілим поглядом. Мені здалося, що ці відчуття вона переживає вперше.
— Як скажеш Вереніко, обов'язково побачиш мене голим.
Я був дуже збуджений, але вчасно зупинився - вона поринула в сон. Я її роздягнув, щоб гра була цікавіша. 
— «Але, яка ж вона красива її шкіра ніби бархат, така ніжна на дотик, тай взагалі її тіло ніби витвір мистецтва -  все ідеально"
— «Ну що ж маленька. Тепер моя черга погратися, тримайся дівчинко»,— прошепотів їй на вушко. І теж поринув у міцний сон.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно