Читати книгу - "Незамінна для нього, Меланія Арт"

Зрештою, ми домовилися, що на вечірці "Елла" все ж заспіває, але без офіційного представлення. Інкогніто, так сказати. Враховуючи, що вечір буде костюмованим, ми зможемо спокійно прикрити її обличчя маскою. Так ми підігріємо зацікавленість преси і не сильно відійдемо від плану. Якщо вже не можна укникнути цієї ситуації, то маємо вижати максимум вигоди для нас.

Залишилася одна малесенька деталь – знайти нашу майбутню зірку. Причому в мене на це є всього три дні. 

***

Сьогодні неділя і мені необхідно хоч трохи відволіктися. Що для цього найкраще? Так, активна ніч з гарячою дівчиною, яка допоможе мені зняти стрес від останніх днів.

Для цього в мене навіть є кандидатка – Іра з маркетингового відділу. Не люблю змішувати особисте життя та роботу, але знайомитись з кимось немає ні бажання, ні сил, а от Іра майже відкрито пропонує стосунки без зобов’язань. Суто для взаємного задоволення, а це мені підходить найкраще. 

Взагалі було б добре, зробити такі взаємини постійними. Все ж я дорослий чоловік і маю свої потреби. Тим паче, останні довгі стосунки з дівчиною в мене закінчилися ще рік тому.

Моїй колишній Олі завжди хотілось більше уваги, більше подарунків, більше грошей. Останнє – для неї було найголовнішим. А я хоч і маю достатньо коштів на рахунках, але добре пам'ятаю, як це жити, коли навіть на хліб грошей немає. Саме тому не бачив сенсу кожні вихідні витрачати нечувані суми в клубі, наприклад, чи купувати п'яту пару босоніжок від Louis Vuitton за місяць. І я не скнара, ні. Навпаки, ніколи не шкодую грошей на нерухомість, авто, їжу, одяг та якісний відпочинок. Але вважаю, що всього має бути в міру. 

До речі, колишній я подарував новеньку BMW з салону, але все одно після кожного мого "ні" на якусь дурню, вона скандалила. Водночас Оля ніде не працювала, а вважала, що головне завдання жінки – бути красунею поряд з чоловіком. Але заміж і дітей вона не хотіла, адже ще дуже молода для цього (на секунду, їй було 28). Така от цікава логіка.

Я вже й сам хотів закінчити все, коли вона мені прямим текстом заявила, що виходить заміж за якогось пристарілого мільйонера, що обсипає її діамантами. Це вона сказала мені з докором, типу мені повинно було стати соромно. Добре прилаштувалась дівчинка, тут не посперечаєшся. 

Ви скажете, що сам дурак, адже обрав її, та я не погоджусь. Ми були разом пять років і починали, коли я ще був менеджером в фінансовому відділі і не мав великої зарплатні. Її все влаштовувало. Потім я наполегливо піднімався по кар'єрних сходах, а разом з тим збільшувався мій дохід. Прямо пропорційно почали збільшуватись вимоги і очікування Олі.

Коротше, я сподіваюсь, тепер вона щаслива, але після цих токсичних стосунків бажання знову з кимось починати щось серйозне просто зникло. Та більше й не зустрічав тієї, з ким дійсно хотілось би щось спробувати. Тільки та незнайомка з ресторану мене зачепила, але там все й так зрозуміло – не думаю, що колись ми знову побачимось.

Саме тому сьогодні я з Ірою. Але я ж не скотина якась, не можу просто привести її в готель для діла, не так я вихований. Вирішив розпочати з вечері в ресторані “Rome”. Його мені порадив найкращий друг Гліб. Він же і запропонував мені свою бронь, так як в самого зірвались плани на цей вечір, через відрядження.

Коли ми приїхали, я зрозумів захват друга. Ресторан знаходився у центрі міста, мав панорамні вікна і вже з вулиці можна було помітити неймовірний інтер’єр, що справді нагадував мені атмосферу Рима.

Всередині я “залип” на стелі, на якій був намальований Колізей. Неймовірна робота, що дійсно вражає. Поки розглядав все, не помітив, як дійшли до хостес. І тут я почув голос, який одразу впізнав. 

Опустив голову і зрозумів, що не помилився. Переді мною стояла дівчина з торгового центру. Та, що вже два тижні не покидає моїх снів. Та, що, як я вважав, більше ніколи мені не зустрінеться в житті. На ній кремова вільна сорочка, приталена чорна спідниця та високі підбори. Довге волосся зібране у високий хвіст. Вона була ще прекраснішою, ніж я пам’ятав.  

Дівчина щось спитала за бронь, я приглушено повідомив прізвище друга. Коли вона вела нас до столика, я знову не міг відвести погляд. Посто очманіти, який збіг обставин.

Я не можу проґавити такий шанс. Вона стане моїм спасінням на роботі, та й просто ще якийсь час буде біля мене. Навіщо? Поки не розібрався. Зупинимося на варіанті з роботою, а про все інше я подумаю потім.

Дівчина пішла, а я в останній момент кинув погляд на бейдж, що розташований на її грудях.

Отже, її звати Еліна. 

Плани на вечір миттю змінились. Зараз не до розваг, треба було засередитися на іншому, точніше іншій.

Програма дій вже майже сформувався в моїй голові, потрібно переходити до реалізації.

– Ти взагалі нормальний? – слова Іри повернули мене у реальність. – Ти тут зі мною, але не зводиш погляд з цієї офіціантки! Марку, мені це не подобається.

– Мені потрібно йти, – було незручно перед Ірою, але, повторюсь, зараз потрібно не проґавити такий чудовий шанс. – Іро, замовляй все, що душа бажає, я пригощаю. І вибач, що так все вийшло.

– Та пішов ти! – прошипіла вона у відповідь, привертаючи увагу відвідувачів на сусідніх столиках. – Казали мені дівчата, що ти неадекватний, але щоб настільки!