Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

-         Мої дівчата мають гарну зарплату, але і бар в мене специфічний.

Заманливо, але водночас насторожує. Що він хоче цим сказати? Можливо, таким чином він просто відговорює мене. Не хоче брати і все.

Якусь секунду ми дивимось одне на одного, не рухаємось. А потім я вирішую відступити. Не люблю нав'язуватись.

-         Ні, то ні, не велика втрата. Знайду собі щось інше, - легко промовляю і відходжу від нього.

Піднімаю до носа троянду, вдихаю її аромат, намагаюсь нею перебити його такий приємний запах, що від близькості обволік мене. Стас жмурить очі, повзає поглядом по троянді і незадоволено стискає губи.

-         Давай зробимо так, - спокійно говорить. - Ми зараз поїдемо у бар, ти все роздивишся своїми очима і вирішиш, чи варто тобі в це влазити.

Задоволено посміхаюсь. Не такий вже він категоричний. Він просто зі мною грається, думає, що дам задню. Подивимось.

-         Згодна, - погоджуюсь.

-         Ви хочете залишити свято? – здається, Ігор схвильований поворотом нашої розмови.

-         Не ви, а ми, ти поїдеш зі мною, - повідомляю його. Не хочу залишатись зі Стасом наодинці.

-         Наш Ігор не відвідує таких місць, - сміється старший брат. Чую нотку насмішки в його голосі.

Я здивована. Невже Ігор настільки правильний? В бари не ходить, дівчині робить компліменти, але не цілує. Разюча схожість з Андрієм вражає, від чого мої підозри лише зростають. Чому мені так не везе на чоловіків?

-         Чому ж, я не відпущу Настю саму, - впевнено говорить Ігор на подив старшому брату.

-         Я була впевнена, що ти мене не покинеш, - тихо промовляю йому на вухо, а потім розвертаюсь і дивлюсь на Стаса. - Через п'ять хвилин буду готова, лише троянду занесу у кімнату.

У високу склянку наливаю холодної води, так як вази для квітів у кімнаті я так і не знайшла. Ставлю троянду на тумбочку біля ліжка. Кидаю короткий погляд на своє відображення крізь дзеркало, і задоволена побаченим прямую до виходу. Відчиняю двері і наштовхуюсь на Стаса, котрий спирається на стіну. Підстрибую від несподіванки, але опанувавши себе, виходжу в коридор і зачиняю за собою двері.

-         Я надіявся, що ти передумаєш, - говорить впевнено.

-         Чому б це мені передумувати? - хмикаю. - Не гостювати мені у вас вічно, а поки знайду роботу може пройти не один місяць. В твоїх же інтересах допомогти мені підзаробити грошей і знайти квартиру. Спекаєшся небажаної сусідки через стіну.

Минаю його і збираюсь продовжувати шлях, як раптом він ловить за руку і розвертає до себе. Мить і я притиснута до стіни, а він тулиться до мого тіла. З легень виривається все повітря, а серце вистрибує з грудей.

-         Мій бар не місце для чемних дівчат, - шепоче, обдає гарячим подихом. - Це місце хтивості і бажань.

-         Ти вважаєш мене наївною і не досвідченою? - ледве видихаю.

-         Скоріше невинною, а те місце зіпсує тебе, - говорить і жадібно пожирає очима.

-         Ти думаєш, я така, тому що не дала докінчити те, що ти хотів зі мною зробити?

-         Твої очі видають тебе.

-         І що це означає?

-         Заглянувши в них, кожен чоловік зрозуміє, що ти недоторкана. А як відомо, заборонений плід солодший. Тебе домагатимуться частіше інших.

-         Хочеш мене налякати. Я знаю. Боїшся брати мене на роботу, - боязко промовляю.

-         Гаразд, - хмикає. - А якщо так?

        Стас тулить долоню до моєї щоки, великим пальцем проводить по нижній губі, потім спускається по шиї до грудей, ковзає нижче по талії і нарешті зупиняється на сідниці, міцно стискає її. Я підстрибую, збентежена його діями, спираюсь йому у груди і відштовхую від себе.

-         Урок перший, - задоволено посміхається, очі палають вогнем. - Коли клієнт так робить, треба посміхатись і робити далі свою роботу.

-         Буду знати, - видавлюю з себе і ковтаю ком у горлі.

        Ще мить дивлюсь на нього, а потім розвертаюсь і йду геть. Невже та робота і справді така гидка? І в що це я вляпалась? Гаразд, заспокойся, Настю. Поїдемо подивимось, а потім все вирішу.