Читати книгу - "Камінний господар, Леся Українка"

Хіба вам звичай дозволяє танці?

Дон Жуан

Для надзвичайної зламаю звичай.

Анна

За се я вам даю танець найперший.

Дон Жуан вклоняється по-східному: прикладає правицю до серця, до уст і до чола, потім закладає руки навхрест на грудях і схиляє голову. При тих рухах поблискує золотий перстень на мізинці.

Дон Жуан

Один?

Анна

Один. Вам другого не буде.

(До молодежі).

Я вас, панове, позначу рукою,

хай всяк свою чергу запам’ятає.

(Швидко вказує рукою на кождого панича по черзі, один панич зостається непозначеним).

Панич

А я ж? А я? Мені ж яка черга?

Один з гурту

Остання, очевидно.

Сміх. Панич стоїть збентежений.

Анна

(до панича)

Мій сеньйоре,

я мусульманину дала найпершу,

бо він остатнім буде в царстві божім,

ви ж, я в тім певна, добрий католик,

і вам не страшно буть остатнім тута.

Панич

Се в перший раз,

що я б хотів буть мавром!

Дон Жуан

Е, не в чергу попав ваш комплімент,-

либонь, судився вам душі рятунок!

Анна

(плеще в долоні)

Мої піддані! Годі! Час до танцю!

(Перша рушає нагору, за нею молодь).

З горішнього поверху чутно грім музики. Починаються танці, що розпросторюються на горішній рундук і галерею. Донна Анна йде в першій парі з Дон Жуаном, потім її переймають інші паничі по черзі. Командор стоїть на розі ніші, прихилившись до виступу стіни, і дивиться на танці. «Чорне доміно» зорить здолу і непомітно для себе виходить на освітлене місце перед рундуком. Дон Жуан, скінчивши танець, схиляється на балюстраду, завважає «Чорне доміно» і зіходить уділ, воно тим часом поспішно ховається в тінь.

Маска-Соняшник

(входить збоку, переймає Дон Жуана і хапає його за руку)

Ти Дон Жуан! Я знаю!

Дон Жуан

Я хотів би

тебе так добре знати, гарна маско.

Маска-Соняшник

Ти знаєш! Не вдавай! Я - донна Соль!

(Зриває з себе маску).

Дон Жуан

Пробачте. В соняшнику справді трудно

впізнати сонце.

Донна Соль

Ти смієшся з мене?

Тобі ще мало глуму?

Дон Жуан

Де? Якого?

Донна Соль

(понуро)

Я тільки що була на кладовищі.

Дон Жуан

Вас бачив хто?

Донна Соль

Сього ще бракувало!

Ніхто, запевне.

Дон Жуан

Ну, то в чім же діло?

Хіба зустрітися на маскараді

не веселіше, ніж на кладовищі?

Донна Соль

(сягає рукою за пояс)

О! Я забула взяти свій кинджал!

Дон Жуан

(вклоняючись, подає їй свій стилет)

Прошу, сеньйоро.

Донна Соль

(відштовхує його руку)

Геть!

Дон Жуан

(ховає стилет)

Непослідовно.

Що ж вам бажано, прехороша пані?

Донна Соль

Не знаєте?

Дон Жуан

Ні, далебі, не знаю.

Донна Соль

Ви пам’ятаєте, що ви писали?

Дон Жуан

Я вам писав: «Покиньте чоловіка,

як він вам осоружний, і втікайте».

Донна Соль

З ким?

Дон Жуан

А конечне треба з кимсь?

Хоч і зо мною. Можу вас провести.

Донна Соль

Куди?

Дон Жуан

В Кадікс.

Донна Соль

Навіщо?

Дон Жуан

Як навіщо?

Хіба на волю вирватись - то мало?

Донна Соль

То ви мене просили на стрівання,

щоб се сказати?

Дон Жуан

А для чого ви

на те стрівання йшли? Чи ви хотіли

підсолодити трохи гірку страву

подружніх обов’язків? Вибачайте,

я солодощів готувать не вчився.

Донна Соль

(подається до сходів на рундук)

Ви ще мені заплатите за се!

«Чорне доміно»

(виходячи на світло і переймаючи донну Соль. Ненатурально зміненим голосом)

Твій муж тобі дозволить плату взяти?

Донна Соль миттю вибігає геть за браму. «Чорне доміно» хоче сховатись у тінь, Дон Жуан заступає йому дорогу.

Дон Жуан

Ти хто, жалобна маско?

«Чорне доміно»

Тінь твоя!

Спритно втікає від Дон Жуана, ховаючись поза кущами, забігає в альтанку і там прищулюється. Дон Жуан, втерявши «Чорне доміно» з очей, подається в інший бік, шукаючи його. На горішньому рундуці донна Анна танцює сегідильї.

Один лицар

(коли Анна скінчила танець)

Осе ж ви танцювали, донно Анно,

по наших всіх серцях.

Анна

Невже? Здавалось

мені, що я танцюю по помості.

Чи се у вас такі тверді серця?

Другий лицар

(підходить до Анни і вклоняється, запрошуючи до танцю)

Тепер моя черга.

Анна

(складає долоні)

Сеньйоре, пробі!

Другий лицар

Я підожду. Але черга за мною?

Анна

Звичайно.

(Встає і, замішавшись межи гостями, зникає, потім з’являється в дворику, вийшовши долішніми сходами).

Донна Анна надходить до альтанки. «Чорне доміно» вибігає звідти швидко, але без шелесту, і ховається в кущах. Анна падає в знесиллі на широкий ослін в альтанці.

Дон Жуан

(наближається до неї)

Се ви тут? Вибачайте, вам недобре?

Анна

(сіла рівніше)

Ні, просто втомлена.

Дон Жуан

Іти на гору?

Анна

Як?.. А!.. Між іншим, я найбільш втомилась

від безконечних дотепів сей вечір.

Дон Жуан

Я