Читати книгу - "Руська правда"

15. Якщо де-небудь стягають на іншому борг, а він почне відмовлятися, то йти йому на звід перед 12 людьми; і якщо виявиться, що він несправедливо не віддав йому, то позивач повинен отримати свої гроші, а за образу 3 гривні штрафу.

16. Якщо хто хоче забрати челядина, пізнавши його як свого, то при зводі вести до того, у кого цей останній за часом пан купив, а той відведе до наступного, поки не дійдуть до третього; тоді нехай скаже третьому: «Віддай мені свого челядина, а свої гроші ти стягни при свідкові».

17. Якщо холоп ударить вільну людину і втече в панський будинок, а пан його не видаватиме, то холопа панові узяти, і нехай сплатить пан за нього 12 гривень, а після того, де та ударена людина зустріне його, нехай уб’є його.

18. А якщо хто зламає спис, або щит, або пошкодить одяг і захоче, щоб він ‹хазяїн› залишив у себе, то узяти з нього ‹винного› гроші; але якщо той, хто зламав, захоче придбати, то нехай заплатить грошима стільки, скільки пан заплатив за це.

Правда, встановлена Руській землі, коли зібралися Ізяслав, Всеволод, Святослав, Коснячко, Перенег, Никифор Киянин, Чюдин, Микула.

19. Якщо уб’ють огнищанина за образу, то вбивця платить за нього 80 гривень, а людям непотрібно; і за князівського під’їзного 80 гривень.

20. А якщо уб’ють огнищанина в розбої, а вбивцю люди не шукають, то виру платити тій верві, де лежить убитий.

21. Якщо уб’ють огнищанина у кліті, або у коня, або у бика, або під час крадіжки корови, то убити вбивцю як собаку. І той же закон відносно тіуна.

22. А за князівського тіуна 80 гривень.

23. А за старшого конюха при табуні 80 гривень, як ухвалив Ізяслав за свого конюха, коли його убили дорогобужці.

24. А за князівського сільського старосту і за старосту, який керує орними роботами, 12 гривень.

25. А за князівського рядовича 5 гривень.

26. А за смерда і за холопа 5 гривень.

27. Якщо раба-годувальниця або годувальник, 12 гривень.

28. А за князівського коня, якщо той з тавром, 3 гривні, а за коня смерда 2 гривні, за кобилу 60 різан, а за вола гривню, а за корову 40 різан, а за трилітка 15 кун, а за однорічну півгривні, а за теля 5 різан, за ягняти ногата, за барана ногата.

29. А якщо хто забере чужого холопа або раба, то платити йому за образу 12 гривень.

30. Якщо прийде людина скривавлена або із синцями, то не шукати їй свідків.

31. А якщо хто краде або коня, або волів, або обкрадає кліть, то, якщо один крав, то заплатити йому гривню і тридцять різан; якщо їх буде 18, то платити кожній людині по три гривні і 30 різан.

32. А за князівську борть 3 гривні, якщо її спалять або видеруть бджіл і стільники.

33. Якщо смерда катуватимуть, але без князівського веління, то 3 гривні за образу; а за катування огнищанина, тіуна або мечника 12 гривень.

34. А якщо хто заоре межу або затеше межовий знак, то 12 гривень за образу.

35. А якщо вкраде лодію, то за лодію хазяїну платити 30 різан, а штрафу князеві 60 різан.

36. А за голуба і за курку 9 кун, а за качку, гусака, журавля, лебедя 30 різан, а штрафу князеві 60 різан.

37. А якщо вкрадуть чужого пса, або яструба, або сокола, то 3 гривні за образу.

38. Якщо уб’ють злодія на своєму дворі, або біля кліті, або біля хліва, то так тому і бути; якщо протримають до світанку, то вести його на князівський двір; а якщо його уб’ють, але люди бачили, що він був зв’язаний, то платити за нього.

39. Якщо сіно вкрадуть, то 9 кун; і за дрова 9 кун.

40. Якщо вкрадуть вівцю, або козу, або свиню, а 10 чоловік вкрали одну вівцю, то нехай платять по 60 різан штрафу князеві, а хто упіймав злодіїв, тому 10 різан.

41. А із гривні мечнику куна, а в десятину 15 кун, а князеві 3 гривні; а із 12 гривень йому 70 кун, а у десятину 2 гривні, а князю 10 гривень.

42. А це закон при зборі вири: вирнику узяти 7 відер солоду на тиждень, а також барана або пів-туші яловичини, або дві ногати; а в середу різану або сири, в п’ятницю те ж, а хліба і пшона скільки зможуть з’їсти; а вирнику 60 гривень і 10 різан і 12 вирниць, а при в’їзді гривня, а якщо доводиться на говіння годувати рибами, то вважати за рибу 7 різан; таким чином усіх кун 15 на тиждень, а хліба скільки зможуть з’їсти; нехай вирники збирають виру не більше тижня. Така постанова Ярослава.

43. А ця постанова для мостовиків: якщо настелять міст, то узяти за роботу ногату, а за городню ногата; якщо ж біля старого мосту потрібно буде полагодити декілька дощок, 3, 4 або 5, то узяти стільки ж.