Читати книгу - "Мені не потрібен чоловік! Що значить, ви наполягаєте?!, Ольга Обська"

Хоч спогади і були невиразними, але одне Яна зрозуміла точно — в дитинстві вона побувала у дамарійців і, можливо, навіть взяла участь в їхньому ритуалі, звичайно, не з власної волі.

Адже все сходиться — Етьєн описував, що перед ритуалом дамарійці надягають звірині шкури і маски, тому Яні вони і здалися схожими на звірів. І опис вогню, який він дав, був схожий на те, що їй згадувалося — величезний стовп до самого неба. І хоч вона не змогла воскресити в пам'яті, чим закінчився той день, але її осяяв здогад — що страшний ритуал дамарійців якраз і переніс її в земний світ. І якщо так — якщо одного разу, в дитинстві, вона вже потрапляла з цього світу в земній через ритуальний вогонь дамарійців, то що завадить зробити це знову?

І навіть якщо справа не у вогні, то дамарійці все одно повинні щось знати про переміщення між світами. Стільки розмов про їхні загадкові магічні здібності, так може, в цьому їхня суть — міжсвітові подорожі в просторі й часі? Яна майже не сумнівалася, що саме вони замішані в тому, що їх із двійником в дитинстві поміняли. Одна дівчинка загубилася в лісі, а знайшлася за два тижні вже інша.

Всі ці думки підштовхнули Яну ось до чого: для того, щоб повернутися додому, їй не стільки потрібен артефакт з обсидіану, захований у крамниці, скільки контакт з дамарійцями.

— У мене є мрія, — відповіла вона Етьєну. — Але сподіваюся, вона все ж здійсненна. Тільки мені знадобиться твоя допомога. Ти розповідав, що зміг прожити на землях дамарійців цілий тиждень. Мені теж хотілося б до них навідатися. Але як? Кажуть, їхні землі зачакловані. Ніхто не може дістатися до них цілим і неушкодженим. Як же тобі це вдалося?

— Я знаю деяку хитрість, — став загадковим Етьєн. — Можу провести, але, мила моя, навіщо тобі така небезпечна пригода? Цікавість не варта ризику.

— Справа не в цікавості. Це дуже важливо для мене, — стала серйозною Яна.

— Добре. Але мені треба підготуватися. Хоча б кілька днів. Коли б ти хотіла до них відправитися?

Просте запитання, але воно поставило Яну в глухий кут. Вона так смертельно весь цей час хотіла додому, але за кілька днів — це дуже рано. А раптом дамарійці дійсно знають про переміщення і погодяться її відразу без всяких умов відправити прямісінько назад? Але ж Яна поки не готова. Їй потрібно допомогти Жанетт. Поки дитина не буде в безпеці, Яна не може зникнути. А ще їй хотілося б переконатися, що у Боніфаса все буде добре. Вона не могла залишити його в підвішеному стані. Та й Етьєн теж зараз переживає не найкращі часи. Не зрозуміло, чи вийде щось у нього з вуличними виступами. І якщо не вийде, хтось повинен буде його підтримати і згенерувати разом із ним нову геніальну ідею. А ще майже-чоловік, хай йому грець. Ще почне хвилюватися, якщо його майже-дружина безслідно зникне. Треба якось його до цього підготувати.

— Давай днів за десять.

За десять днів все повинно владнатися і налагодитися. Тоді Яна і розпочне активні дії з пошуку шляху додому.

На цій оптимістичній ноті вона допила залишки чаю, і одночасно з її останнім ковтком в майстерню зайшов Боніфас. Він був дуже схвильований. Таким схвильованим Яна його ще не бачила.

— Я дещо знайшов!