Читати книгу - "Вибрані твори"

Із поетів Великої України (з тих, що Ви мені радили прочитати) я добре знайома з Рильським і люблю його, читала Зерова, але лише тепер дістану і прочитаю Плужника та Филиповича.

Щодо решти авторів, яких Ви мені порадили прочитати, то я Бодлєра і Рільке читала, Гамсун і Зудерман — це мої любимі автори. Читала також Монтерлана, але ні Жаля, ні Лакрателя нічого не читала, та обов’язково прочитаю.

З чеською літературою я знайома досить добре (Маchara дуже люблю), але Шальду не читала.

Крім російської, чеської та німецької мови, які я знаю зовсім добре, я ще володію французькою, але значно гірше (лише читаю вільно).

Крім цих мов, я не можу читати більше ні на одній.

Але зараз я працюю над своєю рідною українською мовою, яку я, на жаль, знаю дуже недавно і над якою мені прийдеться багато попрацювати, щоб володіти нею як рідною.

Кінчаючи листа, я ще раз глибоко дякую Вам, Пане Редакторе, за Вашу ласкавість, за ті щасливі хвилини, що Ви мені принесли своїм листом.

Сподіваюся, що і надалі Ви не відмовите мені в свої[й] критиці та порадах, які будуть для мене завжди надзвичайно цінні.

Зі щирою пошаною до Вас Олена Теліга.

[Варшава], 10/ІV 1930

Високошановний Пане Професоре!

Вибачте, що турбую Вас. Справа в тому, що я все ж таки дуже б хотіла кінчити інстітут, тим більш, що наш матеріяльний стан теперішній дозволить мені це зробити.

Тут, в Варшаві, я працюю в маленькій дитячій школі; викладаю українську мову. Дуже полюбила цю справу, багато працюю і переконалася, що я не така вже не здібна до цієї справи, як я гадала раніш. Отже, хочу обов’язково мати діплом, щоб мати можливість хоч в майбутньому поважно працювати по цьому фаху.

Тут, в Варшаві, я маю можливість діставати книжки, потрібні мені для діпломної праці, яку хочу взяти по літературі у проф. Білецького, а в літі хочу працювати над нею.

Плани у мене такі: приїхати тепер до Чехії, взяти тему для праці, поговорити з проф. Білецьким і дістати підручники до майбутніх іспитів. В зимі ж я приїду до самої Праги, щоб жити там і зробити всі іспити.

Хочу приїхати тепер якнайскорше, аби могла вже за короткий час приступити до праці. Щоб виїхати до Чехії, я мушу мати посвідку від інстітуту, що я ще не склала всіх іспитів і що я ді[й]сно вчилася в інстітуті. Не відмовте мені в цьому, Пане Професоре, бо це для мене дуже важно. Поки працюю тут, безкоштовно, мені діплом не потрібний, але ця праця дала мені віру в свою здібність до учителювання і велику енергію до праці і до закінчення студій. Хочу дуже порадитись з п. п. професорами Сімовичем і Білецьким про терміни складання іспитів. Дуже прохаю Вас, пане Професоре, надіслати потрібну мені посвідку на призвище Teliha, а не Шов-генівна, бо я вже не маю в полі свого дівочого призвища.

Ще раз прохаю вибачення за турботи, але справа ця для мене остільки серйозна, що хотілося б якнайскор-ше її вирішити.

Адреса моя: Polsko, Warszawa., Przemyslowa 26 m. 40.

Olena Teliha

З глибокою пошаною Олена Теліга

[Желязна Жондова], 22/V 1932

Мила моя Натуся!

Ось, цілком несподівано для себе, я мусила виїхати на село вже на ціле літо.

В минулу суботу приїздила до Варшави, щоб зліквідувати свою кімнату і полагодити деякі справи, але не могла бути в тебе, хоч і дуже хотіла тебе бачити, бо «Запорожжя» мало якраз в цей вечір свою вечірку, і ти, безумовно, мала бути там. Телефонувала тобі двічі з ріжних цукерень, але все не могла дозвонитися. Шкода, бо тебе, одну тебе, хотіла я більш від усього бачити із всіх своїх варшавських знайомих.

На село мусила я переїхати завдяки розпачливому фінансовому стану, Акордів Міші не платять, а місячна пенсія така мала, що після 10-го нема вже ні гроша, а мені доводилося платити за мешкання і ще жити якось, хоч я останні місяці і не працювала вже в своєму склепі. До всього цього, надходить літо, треба б щось шити, а я, на жаль, не маю таких здібностей, як деякі з наших знайомих пань, що вміють вдягатися, не маючи грошей.