Читати книгу - "Фактологія"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Бізнес
Один хибодрук у резюме — і ви, можливо, не отримаєте роботу. Але якщо відправите мільярд людей не на той континент, вас усе одно візьмуть. Можуть навіть підвищити.
Більшість західних працівників у великих транснаціональних корпораціях і фінансових установах досі не змінюють глибоко вкорінений застарілий і спотворений світогляд. Проте розуміння глобальних процесів стає дедалі важливішим і можливішим. Більшість із нас зараз працюють зі споживачами, виробниками, постачальниками послуг, колегами або клієнтами по всій планеті. Кілька десятиліть тому, коли знання про світ були не настільки важливими, надійну й доступну глобальну статистику знайти було дуже важко. Але світ змінюється, і потреба в знаннях про світ — теж. Сьогодні надійні дані з майже будь-якої теми можна знайти доволі легко. Це щось зовсім нове: моїм першим партнером у боротьбі з мегахибними концепціями був принтер, але тепер усі дані є у вільному доступі. Ще ніколи власники бізнесу та працівники з різних галузей (ідеться про підбір кадрів, виробництво, маркетинг та інвестиції) не могли у своїх рішеннях і діях так легко спиратися на фактологічний світогляд, як зараз.
Використовувати дані, щоб зрозуміти тенденції глобального ринку, стало частиною культури. Але якщо світогляд людей перевернутий догори дриґом, то вирвані з контексту дані можуть бути так само хибними, як і взагалі неправильна інформація. Усі вважатимуть ці дані достовірними, поки одного дня хтось не перевірить правильність своїх знань.
Якщо ви керуєте великим бізнесом у сфері продажів і маркетингу в Європі чи Америці, то маєте розуміти, що світовий ринок майбутнього здебільшого ростиме на теренах Азії та Африки, а не у вас удома.
Якщо ви працюєте у сфері підбору персоналу, то маєте розуміти: те, що ви європейська чи американська компанія, не означає одразу престиж і високу репутацію, які приваблювали б працівників із різних країн. Google чи Microsoft, наприклад, стали глобальними бізнесами та зробили свою «американськість» майже непомітною. Їхні працівники в Азії й Африці хочуть бути частиною справжньої всесвітньої компанії. А так воно і є. Обидва гендиректори, Сундар Пічаї (Google) і Сатья Наделла (Microsoft), виросли й отримали освіту в Індії.
Коли я читаю лекції чи роблю презентації для європейських корпорацій, то завжди наголошую на тому, що вони мають зробити європейськість свого бренду менш виразною («приберіть Альпи з вашого логотипу») і перенести головні офіси — не європейський персонал — деінде.
Якщо ваша діяльність пов’язана з виробництвом, вам потрібно зрозуміти, що глобалізація ще не закінчилася. Декілька десятиліть тому західні компанії усвідомили, що виробництво треба перенести на так звані ринки, що з’являються, на щабель 2, де продукцію можна виготовляти на такому самому рівні, але менш як за півціни. Однак глобалізація — це безперервний процес, а не одноразова дія. Текстильній промисловості, яка переїхала з Європи в Бангладеш і Камбоджу, коли кілька десятиліть тому ці країни досягли щабля 2, найближчим часом, імовірно, доведеться знову готуватися до переїзду, оскільки Бангладеш і Камбоджа стануть заможнішими й перейдуть на щабель 3. Цим державам доведеться урізноманітнювати виробництво або страждати від наслідків того, що їхні робочі місця перенесуться до африканських країн.
Якщо маєте справу з інвестиційними рішеннями, вам доведеться відкинути наївні уявлення про Африку, продиктовані її колоніальним минулим (ці погляди підтримуються в сучасних медіа), і зрозуміти, що сьогодні Ґана, Нігерія та Кенія — це країни з найкращими інвестиційними можливостями.
На мою думку, незабаром бізнеси більше думатимуть про фактологічні, а не про арфографічні полимки. Вони будуть зацікавлені в тому, щоб їхні працівники та клієнти регулярно оновлювали знання про світ.
Журналісти, активісти й політики
Журналісти, активісти й політики теж люди. Вони нам не брешуть. Ці люди й самі страждають від драматичного погляду на світ. Як і всі інші, вони мають регулярно перевіряти й оновлювати свої знання та розвивати фактологічний спосіб мислення.
Є певні дії, які допоможуть журналістам менше спотворювати матеріали. Щоб зберегти пропорційність подій, їх треба помістити в історичний контекст. Деякі журналісти, які знають про руйнівний вплив негативних новин, намагаються впровадити нові стандарти для конструктивнішої подачі матеріалів. Їхня мета — змінити звичку показувати лише погані новини та зробити журналістику значущішою. Зараз важко сказати, який вплив вони матимуть.
Зрештою, презентувати світ таким, яким він є насправді, — це не функція журналістів і не мета діяльності активістів чи політиків. Їм постійно доводиться конкурувати за нашу увагу, розповідаючи цікаві та драматичні історії. Вони завжди більше зосереджуватимуться на незвичайних подіях, характерах, конструкціях, на чомусь новому й тимчасовому, а не на тому, що повільно й непомітно змінюється.
Я не можу уявити інформагенцію (навіть із найвищими стандартами якості), яка випускала б зовсім нейтральні й недраматичні репрезентативні матеріали про світ, як це роблять статистичні агенства. Це було б правильно, але занадто нудно. Ми не маємо очікувати, що ЗМІ хоча б трохи просунуться в цьому напрямку. Натомість нам, споживачам інформації, слід навчитися сприймати матеріали, спираючись на фактологічний світогляд, й усвідомлювати, що новини — це не найкращий спосіб зрозуміти світ.
Ваша організація
Раз на рік міністри охорони здоров’я усіх країн збираються на Всесвітню асамблею охорони здоров’я. Вони планують роботу своєї структури на майбутнє та порівнюють результати діяльності в різних країнах, а на перервах спілкуються і п’ють каву. Одного разу під час такої паузи міністр охорони здоров’я Мексики прошепотів мені на вухо: «Середні показники Мексики мене цікавлять один день на рік. Саме сьогодні. А решту 364 дні я цікавлюся лише відмінностями всередині Мексики».
У цій книжці я показав невігластво щодо фактів про світ. На мою думку, на рівні кожної країни також існують факти, які систематично ніхто не хоче бачити. І в кожній організації, і в кожній спільноті.
Наразі ми додали в опитування лише декілька запитань щодо місцевих фактів, але схоже, що в цій сфері закономірність та сама, що і для глобальних фактів, про які ми запитували частіше. Шведам, наприклад, ми ставили таке запитання:
Сьогодні у Швеції проживає 20 % населення, старшого від 65 років. Якою буде ця кількість через 10 років?
А. 20 %.
Б. 30 %.
В. 40 %.
Правильною відповіддю є 20 %, тобто нічого не зміниться, але тільки 10 % шведів обрали її.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фактологія», після закриття браузера.