Читати книгу - "Фактологія"

Чоловіки з мачете опустили зброю й відійшли. П’ятеро чи шестеро інших покинули натовп із невдоволеним бурмотінням. Усі решта вишикувалися в чергу за тією жінкою, щоб здати кров. Замість криків з’явилося тихе перешіптування, а замість гніву на обличчях — зацікавлені усмішки.

Я завжди залишався безмежно вдячним цій хоробрій жінці за урок. Зараз, коли після багатьох років боротьби з невіглаством ми нарешті підготували «Фактологію», мені навіть дивно, як добре вона описує поведінку цієї жінки. Здається, вона розпізнала всі драматичні інстинкти, які в той момент охопили натовп, допомог­ла людям отямитися й переконала своїх односельців раціональними аргументами. Інстинкт страху запустився через гострі голки, кров і захворювання. Інстинкт узагальнення додав мене до когорти грабіжників-європейців. Інстинкт провини підняв селян на повстання проти злого лікаря, який приїхав, щоб украсти їхню кров. Інстинкт терміновості примусив людей поспіхом зробити хибні висновки.

Але вона не злякалася, вийшла з натовпу і сказала те, що думала. Це не має нічого спільного з формальною освітою. Ця жінка, напевно, ніколи не залишала Бандунду, і, я впевнений, не знала грамоти. Без сумніву, вона ніколи не вивчала статистики й ніколи не намагалася запам’ятати факти про світ. Але вона мала хороб­рість і мужність. Вона була здатна критично мислити, у момент найвищого тиску вийти й висловити свою думку гостро, логічно й переконливо. Її фактологія врятувала моє життя. І якщо ця жінка була здатна за таких обставин до фактичного обґрунтування, то ви, мої високоосвічені, грамотні читачі, точно зможете діяти так само.

 Фактологія на практиці

Як ви тепер можете застосовувати фактологію у щоденному житті: у навчанні, бізнесі, журналістиці, у власній організації чи спільноті або просто як громадянин?

 Навчання

У Швеції вулканів немає, але є геологи, яким громадські фонди платять за вивчення цих геологічних утворень. Навіть звичайний школяр отримує інформацію про вулкани. Тут, у Північній півкулі астронавти вивчають зірки, які можна побачити лише в Південній півкулі. Й учням у школах розповідають про ці зірки. Чому? Тому що ці небесні тіла є частиною світу.

То чому лікарі й медсестри не досліджують захворювання, які трапляються на будь-якому рівні доходу? Чому нас не навчають хоч на базовому рівні розуміти нинішній мінливий світ?

Ми маємо навчити наших дітей фундаментальних фактологічних принципів — принципів життя на чотирьох щаблях. Ми маємо навчити їх користуватися універсальними правилами, поданими у «Фактології» (це ті основні тези, які я навів наприкінці кожного розділу). Це допоможе їм розглядати новини з усього світу в контексті й розуміти, коли медійники, активісти або продавці намагатимуться запустити їхні драматичні інстинкти своїми задраматизованими історіями. Ці навички є частиною критичного мислення, якого вже навчають у багатьох школах. Такі дії зможуть захистити наступне покоління від невігластва.

Ми маємо розповідати дітям, що існують країни з різними рівнями доходу та здоров’я, але більшість перебуває десь посередині.

Ми маємо показувати соціоекономічне становище їхньої країни в контексті решти світу, а також те, як змінюється ситуація.

Ми маємо показувати, як їхня країна просувалася по щаблях доходу, як дісталася того рівня, де перебуває зараз, і як використовувати ці знання, щоб зрозуміти життя в інших державах.

Ми маємо навчати дітей, що рівень доходу людей постійно підвищується й багато аспектів поліпшується.

Ми маємо розповісти, яким насправді було життя в минулому, щоб вони уникали хибного уявлення, наче ніякого прогресу не відбулося.

Ми маємо навчити їх тримати в голові дві ідеї одночасно: що у світі відбуваються погані явища і що багато всього постійно покращується.

Ми маємо пояснити, що культурні й релігійні стереотипи непотрібні й недоцільні для розуміння світу. Вони просто заважають.

Ми маємо показати дітям, як розбиратися в новинах, розпізнавати драматизм і водночас не впадати у стрес і відчай.

Ми маємо продемонструвати їм ті прості способи, якими інші люди можуть обдурити їх завдяки цифрам.

Ми маємо показати дітям, що світ продовжує мінятися і що їм доведеться постійно оновлювати власні знання та світогляд упродовж життя.

Але понад усе нам потрібно навчити дітей скромності й допитливості.

У нашому контексті бути скромним означає усвідомлювати, наскільки інстинкти можуть заважати правильному розумінню фактів. Це означає бути реалістичним щодо ступеня свого знання. Це означає не соромитися сказати: «Я не знаю», — і бути щасливим дізнатися нове й навчитися ще чогось. Це означає готовність змінити погляди, коли ви відкриваєте нові факти. Бути скромним і смиренним означає бути розслабленим, тому що вам більше не потрібно знати все на світі, мати сталі твердження про все, а також перебувати в постійній готовності захищати свої погляди.

Бути допитливим означає бути відкритим до свіжої інформації, перебувати в активному пошуку нового. Це означає сприймати факти, які не вписуються у ваш світогляд, намагатися зрозуміти їхній сенс. Це означає дозволити власним помилкам запустити цікавість, а не бентегу: «Чому я так помилився щодо цього факту? Що нового можу про це дізнатися? Ці люди не дурні, чому вони чинять саме так? Що в цьому раціонального?». Бути допитливим захопливо, тому що ви постійно відкриваєте для себе щось нове й дивне.

Але світ продовжує змінюватися, і проблема невігластва дорослих не вирішиться лише завдяки тому, що ми чогось навчимо наступне покоління. Те, що ви вивчаєте у школі, застаріє за 10–20 років після випуску. Отже, вам потрібно знайти шляхи постійного оновлення знань.

В автомобільній промисловості виробники, якщо виявлено брак, відкликають усю партію машин. Якщо ви придбали таку автівку, то отримаєте листа від виробника, де буде сказано: «Ми хотіли б відкликати автомобіль, який ви придбали, і замінити гальма». Коли ті факти, яких вас навчили у школі чи університеті, стануть неактуальними, ви мали б отримати схожого листа: «Вибачте, те, чого вас навчили, більше не відповідає дійсності. Будь ласка, поверніть ваш мозок для безкоштовного оновлення».

Або про цю проблему міг би подбати ваш роботодавець: «Слухай, переглянь ці матеріали й пройди цей тест, щоб не червоніти через невігластво на Всесвітньому економічному форумі чи деінде».

Замініть сомбреро на «Вулицю Доларів»

Діти починають дізнаватися про інші країни та релігії ще в дошкільних закладах. Милі маленькі картки з людьми у традиційному вбранні створені для того, що познайомити дітей з іншими культурами й навчити поважати їх. Намір непоганий, але схожі ілюстрації можуть нав’язати ілюзію великої різниці між людьми. Ілюзію іншості. Може здатися, що люди в інших країнах «застрягли» в певних історичних межах чи екзотичному способі життя. Звичайно, іноді мексиканці надівають сомбреро, але в наші дні ці величезні капелюхи радше можна