read-books.club » Публіцистика » Наркономіка. Як працює економіка картелів 📚 - Українською

Читати книгу - "Наркономіка. Як працює економіка картелів"

326
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Наркономіка. Як працює економіка картелів" автора Том Вейнрайт. Жанр книги: Публіцистика / Бізнес-книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 57 58 59 ... 67
Перейти на сторінку:
дешевша, ніж магазинна. Але в цих розрахунках не береться до уваги сила впливу продукту. У тій-таки доповіді Білого дому повідомляється, що вміст ТГК в нелегальній марихуані становить якихось 7 %. Це мало, як порівняти з товаром, що продається в легальних колорадських закладах з марихуаною, де для багатьох лінійок рекламують уміст ТГК понад 20 %. Тобто треба випалити втричі більше мексиканської марихуани, щоб досягти того самого ефекту, що й від однієї дози колорадського різновиду. Тож, якщо картелі хочуть витримати конкуренцію, їм слід пропонувати свій гірший продукт менш ніж за третину ціни легальної марихуани.

Можливості картелів залежать від конкретного штату. За основним законом контрабанди наркотиків, що довше їде товар, то дорожчим він стає. На кожному кроці небезпечного шляху перемитник ризикує, і за це треба приплачувати. Як героїн дорожчає на шляху від Афганістану до Європи, так і ціна на канабіс зростає з віддаленням від мексиканського кордону. Narcotic News, онлайнове джерело всілякої інформації про наркотики, веде базу даних цін на наркотики в США на підставі інформації з правоохоронних органів. Найдешевше нелегальна травка продається в прикордонні: в Ель-Пасо, штат Техас, ціна лишень 200 доларів за кілограм. А вже в Нью-Йорку це буде понад 1000 доларів за кілограм. Найгірше ведеться клієнтам на Гаваях, бо там продають марихуану за 6000 доларів кіло.

Щоб розрахувати вартість перемитництва, дослідники з Мексиканського інституту конкурентоспроможності в Мехіко побудували графік залежності ціни наркотику в 48 містах США від віддалення по трасах від кордону з Мексикою. Вони з’ясували, що в середньому гуртова ціна марихуани зростає на 500 доларів через кожні 1000 км по шосе в США. Можна припустити, що американські перемитники в Колорадо або Вашингтоні ввійшли б на таку саму вартість, якби схотіли доправити свої продукти до інших штатів. Тож фахівці з інституту провели розрахунки, припустивши, що гуртова ціна легальної марихуани становить 2000 доларів за кілограм (про таку ж ціну говорять колорадські вирощувачі щодо партій свого товару). На підставі цього вони розробили мапу США, на якій показали вартість контрабанди канабісу з Колорадо й Вашингтону до інших штатів із розрахунку 500 доларів за кожні 620 миль. З урахуванням чистоти, контрабандний канабіс з Колорадо й Вашингтону виходив дешевшим за мексиканську травку в 47 з 48 материкових штатів. І тільки в Техасі, на порозі Мексики, картельний продукт вигідніший114.

Потенційна втрата більшої частини ринку марихуани в США завдасть серйозного удару по мексиканському криміналітету. У Мексиканському інституті конкурентоспроможності вважають, що продажем конопель у США картелі заробляють близько 2 млрд доларів за рік. За прибутковістю травичка виходить на один щабель із кокаїном, що нібито дає 2,4 млрд доларів. За розрахунками інституту, доправлення легального канабісу з Колорадо й Вашингтону до інших штатів відбере мексиканським картелям 3/4 бізнесу, залишивши тільки 600 млн доларів зиску. А ці розрахунки робилися ще до того, як легалізація поширилась на інші штати. З кожним новим місцем у США, де починають масштабне вирощування легального канабісу, занепадатиме нелегальний ринок, і перемитний канабіс, що його живить, дедалі більше надходитиме з американських штатів, а не з Мексики.

Проблеми картелів видно вже тепер. З Денвера я зателефонував давньому знайомому в Мехіко – Антоніо Маццителлі, спритному італійцеві, який керує регіональним Управлінням ООН з наркотиків і злочинності. Поцікавився в нього, як ся має мексиканський бізнес канабісу, відколи Америка вдається до легалізації.

– Він зазнав потужного удару, – відповів Антоніо.

Кілька тижнів тому поліція Мексики здійснила рейд на склад марихуани й вилучила 30 тонн. Це чимало за будь-якою міркою.

– Навіщо зберігати таку кількість? Бо з того боку немає покупців. Нині в США й Канаді виробляють якісніший продукт, – пояснює Антоніо.

Ще одна морока в картелів – використання тунелів для контрабанди наркотиків з метою перемитництва мігрантів, про що йшлося в попередньому розділі. Зиск від мігрантів значно менший, ніж від наркотиків, ще й вони виказують себе, коли не треба, та зраджують місце розташування тунелю.

– Так справи не робляться. Ви створюєте інфраструктуру для доправляння наркотиків і не плескаєте про це ніде, – каже Маццителлі, ніби дратуючись через ідіотизм картелів, які не вміють користуватися таким цінним ресурсом. – А якщо ви починаєте використовувати цю ж інфраструктуру для переміщення сотень мігрантів, то це означатиме, що у вас нема ринку для свого найціннішого продукту. Інакше ви не будете ризикувати.

Такі відчайдушні заходи потужних експортерів канабісу означають, що вони наразі у відчаї.

• • •

Що ж чекає на індустрію легальної марихуани? Щойно якийсь штат лібералізує своє законодавство, відразу новим ринком зацікавлюються великі інвестори. Індустрія канабісу вже вийшла з комірчин (це дослівно так, бо там в Америці потай плекали травку) та має всі атрибути великого бізнесу: лобістів, піар-структури, галузеві ярмарки – зі щорічним фестивалем у Лас-Вегасі, що приваблює понад 2000 підприємців з усієї країни, – і активну галузеву пресу, як от Marijuana Business Daily. Denver Post має окремо редактора відділу про канабіс Рікардо Бака, який призначив канабісового критика, котрий пише про нові рецептури, а тепер ще й колумніста для колонки про секс і канабіс.

Такий розвиток бізнесу означає, що дедалі більше грошей інвестується в заходи з легалізації наркотику. Раніше за лібералізацію законів про травку виступали переважно студенти й гіпі (та ще кілька лібертаріанців, включно з редакцією Economist), що їхні аматорські кампанії простісінько придушувалися краще проспонсорованою опозицією. Але нині гроші не на боці опозиції. Візьміть ініціативи з голосуванням у цій справі 2014 року. На Алясці кампанія «голосуй за!» перемогла скептиків частково завдяки 850 тисячам доларів, які в неї вгатили Marijuana Policy Project і Drug Policy Alliance, що є групою тиску, частково оплачуваною Джорджем Соросом, заможним фінансистом, котрий віддавна проводив кампанії за легалізацію з морально-етичних міркувань. А от кампанія «голосуй проти!» зібрала лише 108 тисяч доларів. В Орегоні змагання виявилося ще більш однобоким: кампанія «проти» зібрала 168 000 доларів, переважно завдяки Асоціації шерифів штату, а кампанія «за» – 7,5 млн доларів. Найбільш витратна кампанія у Флориді дала щільніші результати. Мільярдер Шелдон Еделсон, який заробив свої статки на казино, дав на кампанію «проти» 4,7 млн доларів. Але кампанія «за» зібрала 6,1 млн доларів. Найбільший даток надійшов від заможного адвоката з Орландо Джона Морґана. Докинули грошей і підприємці аж із Каліфорнії, Колорадо та Невади.

Кінець кінцем, флоридській ініціативі мало забракло для перемоги. У штаті проживає понад 20 млн осіб, і він міг би стати найбільшим ринком канабісу.

– Власне, нам про

1 ... 57 58 59 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наркономіка. Як працює економіка картелів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наркономіка. Як працює економіка картелів"