Читати книгу - "Сміттяр, Мар'яна Доля"

Проте Ерік вирішив усе одно викласти все, про що думає, бо невизначеність для нього завжди була гіршою за будь-який , навіть неприємний, розвиток подій.

 - Я, звичайно, розумію, що до Теда мені далеко, - його голос схвильовано перервався. - Я пам'ятаю, як ти казала, що хочеш стати дружиною дипломата...

 - Еріку, ти дурень, - роздратовано промовила Поллі, не дивлячись на нього. Її погляд був звернений за вікно, але, здавалося, вона дивиться кудись ще далі. - До чого ти приплів сюди Теда? Якщо хочеш знати, ми з ним порвали стосунки. Я більше з ним не зустрічаюся. Просто ми домовилися поки що про це не говорити, поки закінчиться... ваша угода.

Останні слова прозвучали хрипко, наче вона от-от мала закашлятися.

 У Еріка до щік прилила кров. Він відчув  радість, схожу на ту, яка виникає, коли виходиш із кабінету після успішно складеного екзамену. Але тоді разом із радістю приходило полегшення, а зараз приємне відчуття було змішане з занепокоєнням, наче  у всій цій ситуації вчувався невідомий підступ.

 - То, може, ти... зі мною... тільки через те, щоб помститися йому? - видихнув він.

Поллі нарешті повернула голову від вікна і здивовано глянула на нього.

 - Ти зовсім "ку-ку" чи прикидаєшся?

- Тоді, якщо між вами все скінчено... може, ти погодишся зустрічатися зі мною? - Ерік знав -  йому не треба було цього говорити, він надто поспішає. Але це відчуття, що у нього так мало часу попереду, і невідомо, що принесе кожен наступний день, страшенно мучило його.

 - Еріку, - Поллі невдоволено скривилася. - Я не бажаю зараз про це розмовляти. Взагалі, не хочу  поки що думати про будь-які серйозні стосунки. Тільки без образ, добре?

Його пальці розтислися і випустили її руку. Тепер уже Ерік дивився в вікно, тільки нічого за ним не бачив. Йому пригадалося, як у дитинстві в їхньому дворі був старший на кілька років хлопчак Гаррі, і от цьому Гаррі  батьки придбали дуже круту іграшку - великого робота-трансформера,  про якого мріяли всі його товприші. І п'ятирічний Ерік не був винятком. Одного недільного дня Гаррі вийшов у двір з яскравою коробкою,  саме в таких у вітрині магазину іграшок стояли ці трансформери. Його зразу оточили діти, з цікавістю поглядаючи на коробку. Але Гаррі підійшов до Еріка і  вручив свою ношу йому.

 - Тримай, це тобі, - поважно промовив він.

Ерік не знав. що сказати. Його губи розтяглися у широкій посмішці. Він не вірив своєму щастю.

 - Справді мені? - недовірливо перепитав малий.

 - Тобі, тобі, відкривай, - плеснув його по плечу Гаррі.

Ерік швиденько заходився розв'язувати стрічку, якою була перев'язана коробка, в нього не виходило, тож хлопець  рвонув її зубами, згораючи від нетерпіння швидше дістати омріяну іграшку. Та, знявши кришку, побачив усередині стару машинку з відламаними колесами.

 - Що, зловив? - зареготав Гаррі. - Сюрприз!

І всі дітлахи теж почали сміятися, показуючи на нього пальцями. Ерік не витримав такого сорому, жбурнув коробку Гаррі під ноги і побіг додому, після чого ще три дні плакав і відмовлявся виходити в двір гуляти. Але дитячі образи швидко стираються з пам'яті, і скоро вони з Гаррі знову були друзями нерозлийвода.

Зараз Ерік відчував майже те ж саме, що й тоді, у дитинстві. Розчарування і сором затопили його. "Все брехня, - подумав хлопець. - Ніколи нічого не зміниться. Я завжди залишуся таким же невдахою і лохом, як раніше."

 - Все-таки ти дивний, - сказала Поллі, взявши його під лікоть. - Я думала, ти, навпаки, зрадієш, адже вам, хлопцям, тільки й треба, що хороший секс без будь-яких зобов'язань.

 - Так, - погодився він. - Хороший секс без будь-яких зобов'язань - це те, про що я завжди мріяв...

 - От тільки не треба цієї іронії, позиченої в Теда. Вона тобі не личить...

Він повернувся до неї і заглянув їй у вічі. Якийсь час вони сиділи мовчки, неначе змагаючись у дитячій грі - хто кого передивиться.

Поллі відвела погляд першою...