Читати книгу - "Живи і дай померти, Ян Ланкастер Флемінг"

Бонд глянув на неї знизу догори. Дівчина була у його білій шовковій піжамі — завеликій для неї. В ній Солітер виглядала абсурдно юною.

Дівчина розсміялася.

— То як тобі подобається моя помада, придбана в порту Марія? — поцікавилась. — І очі, підведені дуже твердим чорним олівцем? Більше я нічого не змогла для себе зробити — хіба що помитись як слід.

— Виглядаєш просто чудово, — озвався Бонд. — Ти — найгарніша дівчина в усій бухті Акул. Якби я був спроможний порухати хоч рукою чи ногою, то негайно б підвівся і розцілував тебе.

Солітер нахилилась і запечатала його вуста довгим поцілунком, обхопивши йому шию руками. Потім випросталася, відкинувши назад гривку волосся, що впало йому на чоло.

Хвилину вони дивились одне на одного, тоді вона повернулася до столика і налила Бондові коктейлю. Наливши півсклянки й собі, сіла на теплу траву, поклавши голову Бондові на коліна. Правицею він гладив її волосся, й вони довгенько сиділи так, дивлячись поміж пальми на море та сутінковий острів навпроти.

Цілісінький день витратили на те, щоб зализати рани та ліквідувати наслідки морської катастрофи.

Коли Кворрел висадив їх на маленькому пляжі поблизу «Бо Дезерт», Бонд через усю галявину проніс на руках Солітер до хатинки. Набрав повну ванну теплої води. Ретельно намилив тіло та волосся дівчини. Змивши з неї морську сіль і налиплі корали, він допоміг їй вийти з ванни, витер рушником і наніс мертиолатову мазь на всі порізи — зі стегнами та сідницями охопно. Тоді дав їй снодійне і поклав оголеною на чисте простирадло власного ліжка. Наостанок поцілував. Не встиг він іще опустити жалюзі, як вона вже міцно спала.

Потім заліз у ванну сам, і Стренґвейз помив його з милом та змастив усього мертиолатом. Тіло Бонда кровило, на ньому було не менше сотні порізів, а ліва рука заніміла від укусу баракуди. На плечі в нього було вирвано добрий шматок м’яса. Печіння, викликане метриолатом, змусило Бонда зціпити зуби.

Він накинув на себе халат, і Кворрел відвіз його в госпіталь порту Марія. Але перед від’їздом вони ситно поснідали, і Бонд затягнувся першою за тривалий час омріяною сигаретою. У машині він заснув і спав навіть на операційному столі й на лікарняному ліжку, куди врешті перенесли його — суцільні бинти та хірургічна вата.

По обіді Кворрел привіз Бонда додому. До того часу Стренґвейз устиг опрацювати отриману від нього інформацію. На острові Сюрпризів було відділення поліції, тож уламки яхти «Секатур», розкидані на відстані двадцяти морських сажнів, оточили буями, і територію патрулювала берегова охорона порту Марія. Буксир та загін рятувальників-нирців уже були на шляху з Кінґстона. Для репортерів місцевих газет влаштували брифінг, наряд поліцейських чергував при в’їзді у «Бо Дезерт», готовий відбити справжню атаку журналістів, які мали ось-ось прибути на Ямайку, аби повідомити усьому світові сенсаційну історію.

Тим часом детальний рапорт було надіслано М. у Лондон та у Вашингтон, з підтвердженням того, що імперія «Містера Біґа» у Гарлемі й Сент-Пітерсберзі припинила своє існування і що поплічникам «Біґа» можна висунути звинувачення в контрабанді золота.

З яхти «Секатур» не врятувався ніхто, тим часом місцеві рибалки того ранку зібрали не менше тонни оглушеної риби.

Ямайка сповнювалася чутками. Уздовж скель і на пляжі тісними рядами стояли авто. Стало відомо не тільки про захований тут скарб «Кривавого Морґана», а й про зграї акул і баракуд, які стерегли золото. Через це не знайшлося жодного плавця, котрий наважився б під прикриттям темряви підплисти до уламків яхти.

Солітер навідав лікар і з’ясував, що дівчину найбільше непокоїть те, що вона не має одягу та помади потрібного відтінку. Тож Стренґвейз домовився, що наступного дня усе це надішлють їй з Кінґстона. А поки що вона експериментувала зі вмістом валізи Бонда, прикрашаючи його речі квітами гібіскуса.

Стренґвейз повернувся з Кінґстона невдовзі після прибуття з госпіталю Бонда. Він привіз від М. шифровку. В ній було таке:

«Пропонуємо вам заповнити заявку на отримання частини скарбу від імені «Юніверсал Експорт» крапка розпочніть справу негайно крапка ми найняли хорошого адвоката щоб довести наші права у Держскарбниці та Міністерстві колоній США крапка дуже добре все виконано крапка гарантуємо двотижневу «пристрасну» відпустку крапка».

— Гадаю, вони мали на увазі «лікувальну» відпустку, — зауважив Бонд.

Стренґвейз мав серйозний вигляд.

— На мою думку, це справді так, — погодився він.

Я подав детальний звіт про ушкодження, що ви отримали. А також про всі ті, яких зазнала дівчина, — додав.

— Гм-м-м, — протягнув Бонд. — Шифрувальниці М. рідко добирають не ті слова. Одначе зараз...

Стренґвейз уважно дивився у вікно.

— Це так схоже на того старого диявола М. — думати спершу про гроші, — зауважив Бонд. — Він, певно, гадає, що ми зможемо використати ці гроші й компенсувати зменшення видатків на секретні служби під час наступних парламентських виборів. Але гадаю, що на тяжбу із Держскарбницею піде половина його життя. Однак — яка миттєва реакція з його боку!

— Я відразу ж заповнив заявку від вашого імені, тільки-но прочитав шифровку, — сказав Стренґвейз. — Але все це буде нелегко. У справу, крім Англії, неодмінно втрутиться Америка — оскільки «Біґ» був громадянином США. У будь-якому разі це буде тривалий процес.

Вони ще трохи побалакали, і Стренґвейз поїхав, а Бонд із зусиллям вийшов на галявину, щоби трохи посидіти на сонечку і дати лад думкам.

Ще й ще раз прокрутив у голові всі небезпеки, на які наражався, переслідуючи «Містера Біґа» і казковий скарб у кінці цього довгого шляху. Знову й знову перед його очима мелькали всі епізоди, коли він дивився смерті в обличчя.

Тепер нарешті все було позаду, і він ніжився на сонечку серед тропічних квітів, а коло ніг на нього очікував головний приз — та, чиє довге волосся він ніжно гладив рукою. Бонд насолоджувався цим. А також уявляв ще чотирнадцять таких самих ранків, коли вони будуть лише удвох.

Із кухні почувся брязкіт розбитого посуду, і голос Кворрела, який гримав на когось.

— Бідний Кворрел, — сказала Солітер. — Він найняв найкращого кухаря в селищі, оббігав усі ринки в пошуках чогось ласого для нас. Йому навіть удалося розшукати чорних крабів — уперше в цьому сезоні. Саме зараз він запікає для нас поросятко і готує салат із авокадо та груш, а на десерт мають бути ґуави та кокосовий крем. Із цієї нагоди капітан Стренґвейз навіть дістав нам ящик найкращого на Ямайці шампанського. У мене вже слинка тече. Але не забудь, що це має бути сюрприз. Я випадково забрела на