Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

Елена сиділа в кабінеті, який вона ділила з Федеріко. Всі її колеги роз’їхались додому або в готель, щоб відпочити. Навіть Федеріко. А вона залишилась одна. Годинник на стіні показував третю годину ночі, а вона все сиділа і сиділа, дивлячись на ту саму стіну, де висів годинник. Всі досі були в шоці від того, що вони знайшли в лісі. Але навіть експерти поїхали відпочивати, залишивши всю роботу на наступний день. Каталіна, Патрисія та Фабіо поїхали в готель. Вони кликали Елену поїхати разом з ними, але вона відмовилась. Федеріко теж говорив, щоб вона їхала в готель, але, наче відчуваючи її настрій, не наполягав ні на чому. То ж вона сиділа в кабінеті майже на одному місці вже декілька годин поспіль, розмірковуючи про те, що могло, на її думку, все зупинити.

Можливо, якщо вона сама поїде в Андалусію і запропонує себе в якості «дарунку» Максові, всі ці вбивства припиняться? І для чого було  влаштовувати серію вбивств, якщо насправді була необхідна вона? Та й взагалі, якщо б вона не повернулась у Севілью, то і не згадала би, що колись давно в підлітковому віці вона чула про «Червоних буйволів» і навіть вбила одного з них. А якщо їм потрібен був Альдо та документи, які вкрала колись Олівія Марчена, то напевно простіше було одразу викрасти його чи знайти вигадану причину, аби провести обшук в будинку батьків Альдо й Олівії. Чому для цього всього треба було вбивати стільки людей? І чому Макс взагалі вирішив вийти на неї з цими дурними ляльками-маріонетками?

На дисплеї телефону висвітилось повідомлення від Анхеля Мартінеса. Це був якраз той агент з Інтерполу, з яким пізніше Елені все ж таки вдалось переговорити. Вона показала йому матеріали всіх справ, які стались у Севільї за короткий проміжок часу. Його дуже зацікавив стиль цих серійних вбивств. Хоча він неодноразово зазначив, що десь він вже це бачив. Обіцяв, що спробує щось знайти. Стосовно Макса і його діяльності Інтерпол підключився на повну. Вони сказали, що допоможуть знайти місце перебування Альдо та Ернесто. Зараз вони відслідковували переміщення людей Макса. Таким чином вони намагались зрозуміти найчастіший маршрут переміщення. Їх цікавили найбільш відвідувані локації. Якщо вони десь тримали заручників і вони ще досі були живі, то до них мав хтось приїжджати і привозити хоча б щось з їжі та води. А ще ті, хто стояли на вахті, мали змінятись і теж виїжджати та приїжджати на локацію.

Але зараз, коли вже була майже половина четвертого, Анхель вирішив написати. Елена зняла блок з телефону і зайшла в мессенджер. Анхель написав,  що знайшов схожу справу і вже надіслав файл їй на пошту. А ще він сказав, що Інтерполу вдалось встановити місце перебування коронера та експерта. Зранку мала розпочатись пошукова операція. І тоді ж зранку мали офіційно повідомити їх поліцейський відділок. Якщо вони захочуть, то зможуть долучитись.

Елена знала, що вона точно буде серед тих, хто поїде на пошуки Альдо та Ернесто. Але перш за все вона захотіла прочитати ту справу, яку надіслав їй Анхель.