Читати книгу - "Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко"

 - Яка символічна серія, - до звуків серіалу доєднався тихий, з ноткою приреченості голос.

 Ян різко скинув голову, яка зреагувала гострою пульсацією, і глянув в сторону дверей. В те, що він бачив не міг повірити. Це було просто видіння, марево і не могло бути реальністю. Та скільки б часу не дивився - міраж з тужливо-радісним, щемливим блиском в очах не зникав.

 Він підвівся і підійшов до неї. Дана м'яко, переповненим ніжністю, поглядом дивилася йому в очі. Ян схопив її лице в долоні і тілу передалось його тремтіння. Він притис її до себе і поволі сповз донизу, не випускаючи з обіймів. Ян опинився на колінах перед нею, міцно стискаючи в кольці своїх рук. З очей нестримним потоком збігали грубі краплі. Вона пальцями зарилася в його жорстке волосся. Тіло зреагувало слабкістю давно забутої лагідної млості від дотику до нього.

 - Насправді в мене є і завжди буде тільки один шанс бути дійсно щасливою і пов'язаний він виключно з тобою. Моя дорога завжди вестиме до тебе...

 Дана ніжно погладила притиснуту до свого живота голову і м'яко заставила подивитися собі в очі. Серце болісно-щемливо стислося в грудях. Вона ніколи не бачила його сліз. Дана, несміливим рухом пальців, торкнулася кутика красивих очей, щоб стерти вологу і, ніжно вдивляючись в кохане обличчя, провела від скроні вздовж щоки, до підборіддя, як хотіла зробити вже цілу пекельну вічність. 

P.S. Таку от вони мусіли пройти довгу, важку дорогу одне до одного. І правильно Дана (та й Ян раніше) сказала, що як би не тікали, скільки перешкод на життєвому шляху не траплялося, в кінці своєї дороги завжди вони будуть одне в одного.