read-books.club » Любовні романи » Будь моїм, Тома Глубокова 📚 - Українською

Читати книгу - "Будь моїм, Тома Глубокова"

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Будь моїм" автора Тома Глубокова. Жанр книги: Любовні романи / Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 56 57 58 ... 67
Перейти на сторінку:
20

Кир

У дівчат просто дар, ніяк інакше я не можу це назвати. Мало того, що накачали коктейлями безневинну Лілі, так ще й стали мене провокувати! Особливо Єсенія. Але я сподіваюся, це тільки щоб я визначився і перестав грати в зайві ігри з Лілі.

Так от, я не залізний, і не витримав в машині, дочекався слушної нагоди і вп'явся в солодкий від шампанського ротик, зім'яв повністю її губки і чи не збожеволів від її близькості. Лілі відповідала, від неї пахло полуницею і чимось ще солодким і це мене ще більше розпалювало. Дуже багато мені знадобилося сил, щоб не послати всіх куди подалі і не закрити принцесу в замку з драконом, у якого скажений недотрах і спермотоксикоз.

А друзям весело. Звичайно, зараз навіть у Льоші якісний і повноцінний секс є, та ще й з тією, яку він обожнює і розчиняється в ній. Незважаючи на інших.

А ще в клубі мені і правда не було ніякого діла до Єсенії. Немов кілька тижнів тому переключився тумблер в моїй голові і трохи змістився приціл із забороненої мети на більш бажану, смачну і приємну мішень. Боги, та у мене все встало за секунду, ледь вона опинилася на моїх колінах в цій короткій спідничці. Така зваблива.

А ще я нахабно вирішив діяти. Звичайно, сподіваюся на свій самоконтроль і не трахну її в п'яному вигляді. Але коли я тверезий, я більш... Ну, скажімо, адекватний. Тому і став цілуватися з нею - тільки через велику кількість міцного рому в організмі. У тверезому вигляді б не дозволив собі таку вільність. І тільки заради неї, не хотілося, щоб вона виглядала в очах друзів доступною дівчиною.

Але, судячи з усього, не виглядала. Друзі лише стібали мене, жартували про спермотоксикоз та інші вульгарні речі, поки не було поруч дівчат.

Але я помітив, як всі видихнули, побачивши наш поцілунок. Мабуть, вважали, що все вже вирішено.

Та й... Я сам так вважав. Я сам хотів, щоб Лілі просто залишилася зі мною, поруч.

Заносимо більше половини ящика рому і всяких різних делікатесів самі. Знаходимо дівчаток. Попивають вино, на барній стійці, базікають захоплено, але перервалися, ледь помітили нас. Лілі стояла між Дашею і Мирою та мило спостерігала за взаємодією друзів і подруг, посміювалася.

Після ніч почалася дуже душевно. Дівчата відокремилися від нас, так і залишившись базікати біля барної стійки і попиваючи ром з колою. Залишили "слабке" вино для Лілі, а самі пили міцний алкоголь. Чи це не жертва для подруги?

Друзі почали знову по робочих моментах спілкуватися, захоплюючи мене з собою. Та й трохи відволікся, а то у внутрішнього звіра алкоголь тільки зривав дах. Я намагався пити не так багато, але і не зупинявся. Сам не міг зрозуміти, якої кондиції потрібно домогтися....

Приблизно о четвертій ранку всі стали збиратися по домівках, вирішивши залишити нас з Лілі наодинці. Не буду сперечатися, що це найкраща ідея за весь вечір.

Сьогодні була черга друзів практично виносити своїх дівчаток з моєї квартири. А то вони б собі ноги переламали в такому стані і на високих підборах. Красуні тільки хихикали і м'яко обіймали своїх чоловіків. І добре, що ніхто не жартував про щось вульгарне і, не дай бог, не давав напутні поради. Цієї ночі вони явно зайві, але ось за весь інший час я не впевнений.

Поки я закривав двері, Лілі пішла знову в квартиру. Я знайшов її біля сумочки і з телефоном в руках. Дівчина зосередженно щось набирала на телефоні, забавно хмурилася і п'яненько облизувала верхню губу.

- Кому зібралася дзвонити? - посміхнувся.

- Думала викликати таксі, - дівчина підняла на мене сірі очі. - Пізно вже...

- Швидше рано, - я хмикнув, за вікном стало світати. - Ти боїшся мене, чи що?

- Трішки, - дівчина опустила руку з телефоном і ковтнула. - Особливо після всіх цих розмов Єсенії... І не тебе, звичайно, а... - вона мило почервоніла.

- Яких розмов? - посміхнувся, підходячи ближче.

- Так, не важливо, - Лілі посміхнулася мені. - Ти хочеш, щоб я залишилася?

- Хочу, - не став брехати. Та й ходити довкола набридло. - Якщо, звичайно, ти хочеш, - додаю.

- Хочу, - дівчина зніяковіла знову. - Ти обіцяв мені, що не чіпатимеш мене, - це я теж пам'ятаю, але вже кілька разів пошкодував про цю обіцянку.

- Я обіцяв тільки на цю ніч, - згадую. - І у мене немає ніякого бажання ображати тебе, - я підходжу до неї близько, досить, щоб подати їй келих, взяти свій і легко торкнутися склом об скло.

- Це я знаю. Тому і довірилася тобі, - Лілі дивиться на мене так зворушливо і невинно, що я не зміг не притиснути її до себе. - Дякую, що ти поруч, Кир. Це дуже важливо для мене.

- І для мене важливо, - я киваю, посміхнувшись. - Ти дуже красива, - гладжу її по щоці.

- А ти дуже п'яний, - хихикнула вона.

- Ага, дуже. Все заради твоєї честі, крихітка.

- А ось і не правда! Ти цілував мене, - дівчина спалахує.

- Цілував. І ще хочу, - моментально доводжу це, торкаючись її губ своїми. Але ніхто і не думає мене відштовхнути, вона тільки відповідає, відкриває губки і дозволяє відчути її солодкий смак, з присмаком вина.

Я ж не залізна людина, правда? Мені вона подобається, я навіть зізнався їй у коханні, правда, тоді вона спала і не чула, але все ж. А тому все всередині вибухає, голова йде обертом і хочеться ще глибше, перетворити поцілунок в більш вульгарний, відвертий.

Її язичок тремтить, коли я торкаюся його своїм. Допомагаю їй обійняти мене за шию, а то її невпевненість не дозволяє їй цього зробити. Вже потім її пальчики обвели по хребцю біля краю волосся і я не стримав короткого стогону. Не знав, що мені так приємно стане від її ласки. І коли вона запустила в волосся пальці, я повторив стогін голосніше і відсторонився від бажаних губ.

- Так далі не піде, кошеня, не можу... - жарко шепочу я, відчуваючи на губах її важке дихання.

- Тобі не подобається? - знову той винний тон, який змушує мене посміхатися.

- Ні, дуже подобається, крихітко, - гладжу по губах великим пальцем, відчуваючи, як темніє перед очима від її близькості. Від її запаху, смаку, відчуття тепла тіла. - Залишишся?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 56 57 58 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Будь моїм, Тома Глубокова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Будь моїм, Тома Глубокова"