read-books.club » Жіночий роман » Пастка для Бродського, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"

124
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Пастка для Бродського" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: Жіночий роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 56 57 58 ... 77
Перейти на сторінку:
Розділ 44 Бродський

Скільки вже ця  жінка живе в моєму домі? Десять днів?  Моє життя просто перевернулося з ніг на голову. Я навіть не підозрював, що у свої тридцять п'ять буду летіти додому як закоханий підліток, який не може насолодитися  своєю дівчиною.  Вона була просто нестерпна і чарівна одночасно.  Всі мої здогади про те, що вона буде чудити  те, що просто на голову нереально натягнути, виправдалися в повному обсязі. 

  
Вона вже встигла ледве не спалити мою кухню. Виявилося, що дитя не вміє готувати.  Як згадаю цю засмучену мордочку і волосся, яке стояло дибки, просто заходжуся  від сміху.  Але хоч не обманює, показує все як є.  Встигла пом'яти зад моєї машини... А здавалося б, ми навіть з двору не встигли виїхати, малятко забуло перемкнути задній хід і, втиснувши педаль газу, з впевненою посмішкою чекала, що ми помчимо вперед. А ми, сука, задом влетіли в гараж.  Мій новенький Mercedes-Benz GLC-Class просто обливався гарячими сльозами.  А Олеся розвернулася до мене і просто сказала "ой" і невинно посміхнулася. 

  

На днях вона знайшла їжачиху в саду.

Коли я прийшов додому, то побачив  її на кухні, коли вона намагалася знайти у неї рота та запхнути піпетку з молоком.  Яких зусиль потрібно було мені, щоб відібрати у неї цю тварину та випустити її на волю.  Олеся ще й образилася. Сиділа на дивані, сердилася на мене, як маленька дитина, у якої відібрали шоколадку. Її дитяча безпосередність мене розчулювала і вбивала одночасно. 

  

Але тішило тільки те, що Льоха який жив через пару будинків від мене, отримував теж по повній програмі.  Аліна виявилася ще гіршою чим Олеся.  Буквально позавчора, повертаючись з роботи, заскочив до Льохи, а там картина написана маслом - стоїть  мій друг та чухає  голову дивлячись на свою  машину, яка вся закидана яйцями та пір'ям.  Я просто вмирав зі сміху  з цієї картини.
Виявилося, що Аліна заглянула до нього в гості, коли він з'ясовував стосунки з колишньою подружкою. Та намагаючись налагодити їх колишній зв'язок намагалася зробити йому мінет, а Аліна застукала їх в той момент, коли колишня стоячи на колінах вчепилася йому в штани, а він намагався її відтягнути.  Зрозуміло, що Аліна не хотіла слухати пояснень, і поки мій друг намагався засунути колишню в таксі, то малятко зробило  апгрейд його машини, і гордо побігла додому. 

Але ми терпіли. Олексій відмив машину та  поїхав вибачатися, і отримав своє прощення.  Він проклинав мене за те, що я привів цю бестію в його життя і він не може тепер від неї відмовитися.  Напевно, кожен мужик, коли закохується, схожий на ідіота. 

  

Мені подобалося те, що моя маленька жила в моєму домі, і навіть не думала про те, щоб повернутися додому.  Ми пару разів заїжджали до неї на квартиру, перевірити як там справи.Олеся брала ще якісь речі, і ми їхали до мене.  Вона називала будинком моє житло і мені це подобалося.  Мене завжди бентежила думка про те, що в моєму будинку може поселитися жінка і все полетить під три чорти.  Що мені буде не комфортно з чужою людиною під одним дахом. Що я не зможу з нею вжитися.  Не хотів, щоб хтось спав у моєму ліжку і наводив порядок в моєму домі.  Але з Олесею все було не так, вона ніби відразу вписалася в цю картинку, в цей будинок і моє життя.  Мені здається, саме так повинно виглядати ідеальне сімейне життя, коли двом людям комфортно разом і їх нічого не бентежить. 

  

Малятко розповідало  мені про свої бажання. Про те, як вона хоче поїхати в Діснейленд і кататися там на гірках поки її не знудить. Поцілуватися під Ейфелевою вежею. Подивитися на піраміди в Єгипті.  І найбільше її бажання - вона хоче собаку Самоїда. Ця собака виростає до величезних розмірів.  А вона розповідала про неї з такою ніжністю і навіть кличку для неї придумала - "Джек".  Звичайно, з цим її бажанням я поки що не змирився.  Не все відразу!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 56 57 58 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка для Бродського, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка для Бродського, Джулія Ромуш"