Читати книгу - "Міжконтинентальний вузол"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Кульков тоді наважився спитати: «А ви, Олег Володимирович?» Той засміявся: «Голубе мій, я — Пеньковський… Вслухайтесь тільки: «Пень-ков-ський». Займіть моє становище, проживіть моє життя, — тоді валяйте, це буде стиль, дивацтво, примха…»
Кульков схопився з ліжка; ковдра була сіра, якась нежива, тхнуло карболкою, — як на таке шорстке можна класти жінку; про що я, подумав він розгублено; я божеволію, яка жінка! У мене в скронях дзвенить! Я ж у тюрмі! Я в кутку! Почався відлік секунд до тієї, останньої, коли вони зав'язуватимуть мені очі чорною ганчіркою, і хтось незнайомий, але така, як і я, людина, підніме пістолет і вистрілить мені в лице, і куля розірве кістки, бризне на сірі стіни криваво-жовтий мозок, біль буде нестерпний, безнадійний…
— Нііііііііііі! — закричав Кульков. — Нііііііііііііі!
Двері відчинилися, ввійшов високий на зріст сержант з вилицюватим, веснянкуватим обличчям, спитав байдужим, казенним голосом:
— В чому справа?
— Мені погано, — простогнав Кульков, — зупиняється серце. Вас як звуть?
— Мене звуть контролер, — відповів сержант і вийшов з камери; світло було мертвотне, голубувате; Кулькову здалося навіть, що воно зберігає в собі запах прілого, гнилого листя; так пахло на дачі в зятя на початку квітня, коли шофер Матвій Савелійович приїжджав спалювати торішнє листя, згрібаючи його граблями з величезної ділянки, на якій росли сосни і молодий березняк…
Концепція — I
Центральному розвідувальному управлінню США.
Цілком таємно.
Тому, кого це стосується…
… Саме так починалися всі шифрограми, що надсилалися радником американської делегації Макгоні, які він писав зразу після того як у Женеві закінчувалось засідання радянської та американської делегацій по обмеженню озброєнь.
Абсолютно автоматично телеграми Макгоні розписувались директором і на ЗДРО, — святая святих ЦРУ (через годину зміст чергового повідомлення з Женеви вже знали президент корпорації Сем Пім і його найдовіреніше оточення).
… Керівник делегації надсилав свої звіти в державний департамент; там телеграми вивчали, аналізували на комп'ютерах, робили необхідні виписки й доповідали Білому дому того ж дня (але з повним текстом мав можливість ознайомитись і президент «Авіа Корпорейшн», той, з якого Юджин Кузані писав образ старого сера Пітера).
Другий радник надсилав свої телеграми в Пентагон, третій — у міністерство фінансів; з усієї цієї величезної за своєю насиченістю й обсягом інформації треба було вичленити головне, основоположне, співвіднести це з ситуацією в сенаті й конгресі, на біржах світу, з думкою провідних газет, проконсультувати окремі питання з керівниками цілого ряду урядів країн НАТО і практично того ж дня відправити певні рекомендації в Женеву, якими й належало керуватися делегації; так звана «свобода русла»; ріка може нести свої води, але береги все-таки стоять цементно, ніяких відхилень од визначеного напрямку!
«Позиція російської делегації, — повідомив того дня Макгоні, — при всій її жорсткості має такі пропагандистські достоїнства, що — в разі припинення переговорів — громадськість Західної Європи (до речі, не тільки ліворадикальна і центристська, а й помірковано консервативна, що традиційно орієнтується на союз із Сполученими Штатами) неминуче звинуватить ще в одному заморожуванні діалогу адміністрацію.
Ретельно вивірені тексти заяв росіян, причому не тільки керівника та його заступників, а й наукових експертів, мають у собі деякі елементи концептуальної переваги над нашою позицією.
Склалася альтернативна ситуація.
Або ми повторюємо трагічну помилку президента Картера й дозволяємо собі непростиму розкіш іти на повідку в Кремля, або ж ми, як і раніше, усвідомлюємо, що діалог з Москвою можливий лише в тому випадку, якщо у нас є реальна перевага в ракетному потенціалі.
Саме тому я змушений повторити: ті матеріали, які ви надсилаєте мені, на жаль, не містять вибухового моменту; вони, — в тій чи іншій мірі, — збігаються з даними, що їх одержали НСА, справді свідчать про серйозну ядерну могутність росіян, але не дають підстав говорити про прихованість воєнного приготування Москви, яка хоче заспокоїти Америку словами про мир, а практично має намір, як і досі, утримувати свою стратегічну перевагу, особливо на Європейському континенті.
Саме тому я повторюю: для того щоб ми тут вели свою лінію, не боячись за пропагандистські втрати, яких можна завдати Сполученим Штатам у разі одностороннього заморожування переговорів, конче потрібні якісно нові документи, одержані оперативним шляхом з Росії.
Я наполягаю на цьому ще й тому, що в Женеві існують різні думки з приводу можливого завершення переговорів: принаймні голова делегації, як мені здається, був би не проти одержати Нобелівську премію миру, а її дають за підпис на угоді, складеній на крейдяному аркуші паперу, і аж ніяк не за безперечну твердість.
Макгоні».
«Женева,
Місія США при ООН.
Резидентура ЦРУ.
Цілком таємно.
Чарльзу Макгоні.
Вам потрібно скоригувати стиль і манеру поведінки, бо довірена агентура повідомила, що серед ряду членів нашої делегації зафіксовано розмови про вашу «надмірно» жорстку позицію. До того ж така «жорсткість» пов'язується з незмінною концепцією ЦРУ.
Матеріали з Росії, яких ви так чекаєте, вважаючи, що саме вони вирішать долю зустрічі в Женеві на рівні делегацій по роззброєнню, найближчим часом буде Вам передано.
Просимо конкретизувати, які аспекти в такій документації справлять найбільше враження в бажаному нам напрямі?
ЗДРО».
«Центральному розвідувальному управлінню США.
Цілком
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Міжконтинентальний вузол», після закриття браузера.