Читати книгу - "Маленька, Драч Марія"

- Ти мені ніколи не заважаєш, - я підвів Поліну до дивану, ми сіли.

- Ти так рано поїхав, навіть не поснідав. Тому, я вирішила, що це тобі знадобиться, - моя маленька дістала з сумки невеликий, дбайливо загорнутий у рушник судок з їжею. Від усього цього в мене раптом закололо в грудях. Це була ніжність і вдячність.

- Дякую, не варто було, але… Мені дуже приємно, - я поцілував Поліну в чоло й узяв судок.

Їсти не хотілося до того самого моменту, поки я не побачив їжу. У складках рушника я знайшов виделку, після чого узявся за свій сніданок, який вже був обідом. Смакота примушувала на хвильку заплющити очі.

- Ти мені здаєшся схвильованим, - після паузи раптом промовила Поліна. Інколи мені здається, що ця маленька, часом вкрай вразлива істота з проникливим поглядом, затягнутим арктичною синявою, бачить мене наскрізь.

- Я домовився, щоб твого батька поклали в лікарню, - дивлюся на свій наручний годинник. – Він там вже більше години.

Поліна здивовано подивилася на мене, а я не міг зрозуміти: вона просто в шоці чи зараз трісне мне чимось важким по голові за те, що не порадився з нею.

- Габі, - зітхнула маленька, на її очках заблищали сльози. Вона дуже вразлива, напевно, такою Поліна зостанеться назавжди. – Ти… Ти… Ти найкращий у всьому світі, - вона міцно обійняла мене й ткнулась носом у груди.

- Ти не сердишся на мене за те, що я не попередив тебе? – я наколов на виделку шматочок запеченого м’яса, з’їв і стиснув маленьку в своїх обіймах.

- Жартуєш? – вона здивовано подивилася на мене. – Ти зробив те, що я не змогла. Сподіваюся, там йому допоможуть.

- Добре. Так і ще одне, ключі від квартири в дядька Миколи, тому, якщо потрібно, можеш їх забрати.

- Гаразд, - очі Поліни блищали від радості й ця радість так міцно відбилась в мене в душі.

Я пообідав, тепер мене почав мучити зовсім інший голод, але часу вже залишалося критично мало, а швидкий секс – це не те, чого заслуговує Поліна. Тому, я просто хотів насолодитися її присутністю. Часом дотик пальці буває більш інтимним, аніж увесь процес сексу.

- Знаєш, є ще одна проблема, про яку ти повинна дізнатися, - якось невпевнено почав я. Не хотілося руйнувати нашу маленьку ідилію.

- Яка проблема? – Поліна напружилась.

- Ти тільки не хвилюйся, добре? З’явилася моя колишня. Раптом зрозуміла, які помилки скоїла й тепер хоче бути зі мною.

- А ти? – мені здалося, що маленька на мить навіть припинила дихати, очікуючи на мою відповідь.

- А що я? Я, звісно, інколи буваю схибленим, але не настільки, щоб жертвувати нашим щастям на догоду минулому. Просто Софія наполеглива особа, тому може сміливо заявитися до нас додому.

- Чому це? – Поліна насупилася. – Тобто, в тебе ж багато будинків і квартир по всьому місту, чому вона може прийти саме до нас?

Я сам не зрозумів, як загнав себе ж у пастку. В думках промайнуло безліч лайок.

- Тому що, раніше я з нею жив у цій квартирі, - я не зміг подивитися Поліні в вічі.

- Що? – вона відпустила мою рука та піднялась на ноги. – Ти це зараз серйозно?

- Нажаль, так.

- Коли б ти мені про це сказав? Господи! Ми займалися цим на ліжку, на якому ти… з нею?

- Ні, всі меблі нові, - поквапився виправдатися я, хоча розумів, що суть не в меблях.

- Габріель, - мала замовкла, але навіть в тому, як вона промовила моє ім’я, відчувався біль, що переповнював Поліну. – Коли ти збирався мені про це сказати? – ясні блакитні очі посіріли, ніби над океаном завирувала буря.

- Не знаю, - чесно відповів я. – Але послухай, зараз головна проблема в іншому…

- Справді? – маленька знервовано посміхнулась. – В чому? В твоїй колишній? Знаєш, мені вже набридло, що вона дамоклевим мечем висить над нами. Вона, вона, тільки вона. Я теж не залізна. Габріель, ти справжня дупа, зрозуміло? – те, що Поліна не вміла добре вилаятися мені завжди подобалося.

- Не сперечаюся, але послухай мене…

- Ні, - твердо відповіла мала. – Розберись із собою, зі своєю колишньою, а потім приходь до мене, добре? – вона стрімко вийшла з кабінету, гучно гримнувши дверима.

Я важко зітхнув і вронив голову в руки. Хотілося зробити як краще, а вийшло все через одне місце.