Читати книгу - "Оповідання та памфлети, Марк Твен"

яких поглядів дотримуватись, якому напрямкові віддавати перевагу,– і хазяїн хоч-не-хоч погоджувався, адже інакше газета не вижила б. Критики просто облогою брали нас, і всім їм ми силкувалися догодити. Мали ми одного передплатника, що розраховувався готівкою,– так він варив з нас воду більше, ніж усі інші, разом узяті. За два долари в рік він купував нас геть із тельбухами. Через нього наші політичні погляди безнастанно мінялися і ми мусили раз у раз сахатися від одних переконань до інших. Якщо ми пробували умовляти його, він погрожував припинити передплату, а це, звісно, означало банкрутство і руїну. Цей добродій мав звичай писати статті на півтори шпальти, та ще й волів друкувати їх більшим шрифтом, підписувався «Junius», «Veritas», «Vox Populi»46 або ще якось, аби лиш помпезно, а тоді, коли стаття була вже складена, приходив і заявляв, що передумав – твердження всуціль риторичне, бо він зроду-віку не думав,– мовляв, тепер він вимагає зняти статтю. Встромляти натомість якесь «старе дрантя» не випадало, тож ми звичайно замінювали підпис, приписували статтю суперницькій газеті з сусіднього містечка і таки запускали її в друк. Але взагалі ми не гребували «старим дрантям». Коли бувало яке-небудь свято, чи хрестини, чи приїжджав цирк, ми серед дня кидали роботу, а опісля надолужували тим, що «перекроювали старі оголошення» – набирали їх на цілу сторінку, та так і друкували. Було в нас і інше «старе дрантя» – глибокодумні філософські дописи, що їх, як ми гадали, ніхто не читає; ми мали в резерві цілу купу таких старих нотаток на дошках і час від часу поновлювали їх у друкові, аж поки це не ставало небезпечним. Так само ще на зорі розвитку телеграфу ми навчилися «заощаджувати» новини. Нічого не варті, порожні повідомлення ми відбирали й зберігали на дошках, змінювали в них дату й місце і знову й знову запускали в друк, доки інтерес публіки вичерпувався до кінця. Використаний уже матеріал ми відповідно позначали, але опісля майже не звертали уваги на позначки, і практично різниця між «зужитою» і «свіжою» інформацією зійшла нанівець. Пригадую, одне «зужите» оголошення про ліцитацію любісінько залишалося сенсаційним цілих два роки після того, як і розпродаж відбувся, і шериф той, що проводив розпродаж, помер, і вся та історія відійшла в минуле. Більшість оголошень були стандартною рекламою всіляких патентованих препаратів, і саме вони й правили нам за підпору.

Я наче вочевидь бачу ту допотопну друкарню з афішами кінських верхогонів на стінах, з літерною касою, заляпаною лоєм, бо вечорами свічки ми встромляли просто в гнізда літер, з неймовірно брудним старим рушником і всіма іншими прикметами й деталями такого роду закладів у містечку над Міссісіпі; бачу перехожого майстра-сезонника, що, тільки-но діждавшись літа, вибирався у мандри з неодмінним клунком, в якому була одна-єдина сорочка і оберемок афіш – якби не трапилась йому робота в друкарні, він виступав би з лекціями про чесноту тверезості. Спосіб його життя був невибагливий, потреби скромні: йому вистачало мати шматок хліба, дах над головою і трохи грошей, щоб напитися, і він був вдоволений. Проте, як я вже зауважив, тепер я тут, можливо, чужий, і мій гімн далекій минувшині, мабуть, зовсім недоречний. Що ж, у такому разі я «згортаюся» і змовкаю.

 

1886

 

ЛИСТ АНГЕЛА-ХРАНИТЕЛЯ

 

 

Ендрю Ленгдону,47

торговцеві вугіллям,

Буффало, Нью-Йорк

 

Канцелярія ангела-хранителя,

підвідділ прохань, 20 січня

 

 

Маю честь повідомити Вас, що Ваш останній акт самопожертви і благодіяння занесено на окрему сторінку книги, яка називається «Золоті діяння людські». Відзнака ця, дозволю собі зауважити, є не тільки надзвичайною. Досі таких випадків майже не траплялось.

Щодо Ваших молитов за тиждень, який закінчився 19 січня сього року, то маю честь повідомити Вас про таке:

1. Про дальше похолодання, наслідком якого було б підвищення цін на тонну вугілля на 15 центів. Задоволено.

2. Про збільшення безробіття, яке дозволило б знизити заробітну плату на 10%. Задоволено.

3. Про раптове падіння цін на м’яке вугілля, яке продають конкуренти. Задоволено.

4. Про покарання чоловіка (або його родини), який відкрив у Рочестері склад роздрібного продажу вугілля, що конкурує з Вашим. Задоволено в таких розмірах: дифтерит – два випадки (один із смертельним кінцем), скарлатина – один випадок (глухота, недоумкуватість).

Примітка. Цей чоловік – службовець Нью-Йоркської вугільної компанії; вірніше було б клопотатися про покарання тих, у кого він працює.

5. Про те, щоб забиралася під три чорти значна кількість відвідувачів, які набридають своїми проханнями надати їм роботу або якусь допомогу. Затримано для дальшого розгляду. Ця молитва суперечить іншій від того самого числа. Про неї буде сказано нижче.

6. Про те, щоб заподіяти насильницьку смерть сусідові, який кинув каменем у Вашого кота, коли той нявчав у нього під вікнами. Затримано для дальшого розгляду. Суперечить іншій молитві від того самого числа. Про неї буде сказано нижче.

7. «Щоб вони повиздихали, ці місіонери». Затримано на тій же підставі.

8. Про збільшення прибутків, що досягли в грудні минулого року 22 230 доларів, до 45 000 доларів у січні цього року, що було б «межею Ваших бажань». Задоволено з застереженням щодо вищезгаданого зауваження.

9. Про циклон, який зруйнував би шахтні будівлі і залив би водою шахти Північно-Пенсільванської вугільної компанії.

Примітка. Циклонів з огляду на зимовий сезон в наявності немає. В даній ситуації це стихійне лихо можна було б замінити в разі Вашого прохання вибухом рудникового газу.

Необхідно сказати про вищенаведений список, що це молитви особливої ваги. Решту 298 прохань щодо різних осіб, які можна вмістити в таблиці А під рубрикою «Милості божі», виголошених протягом тижня, що закінчився 19 січня, задоволено цілком за одним винятком: в 3 з 32 випадків негайну смерть замінено невигойними хворобами.

Цим переліком вичерпується список Ваших молитов, які належать, згідно прийнятої в нас класифікації, до тайних молінь серця. Із зрозумілих мотивів молитви цього роду розглядаються нами в першу чергу. Решта Ваших молитов за період, що минув, належить до категорії гласних молінь. До цієї категорії входять молитви, виголошувані на молитовних зборах, в недільній школі, під час сімейних богослужінь і таке інше. Вагомість цих молитов залежить від самого християнина, який їх виголошує. За прийнятою в нашій установі