Читати книгу - "Хрещений батько"

Якщо б це сталося, та ще із доновими грішми, йому б не було рівних. Він би й справді уподібнився стародавньому королю чи імператору, наскільки таке можливе в Америці. І це б уже не залежало від властивостей його голосу чи від прихильності глядачів до нього як до актора. Це була б імперія, заснована на грошах і на особливій, найомріянішій формі влади.

Джині приготувала йому кімнату для гостей. Між ними було мовчазне порозуміння про те, що він не спатиме в її кімнаті, що вони не житимуть як чоловік і жінка. Вони вже ніколи не зможуть поновити давніх стосунків. І хоча зовнішній світ скандальних хронікерів і кінобогеми покладав вину за невдалий шлюб лише на нього, проте в дивний спосіб між собою вони знали, що Джині була ще більше винною в їхньому розлученні.

Коли Джоні Фонтане став найпопулярнішим співаком і кінозіркою музичних комедійних фільмів, йому ніколи й на думку не спадало кинути дружину з дітьми. Він був ще вельми італійцем, вельми старожитнім чоловіком. Звісно, подружньою вірністю він не вирізнявся. Та й як би міг її берегти зі своєю професією, зважаючи на всі оті спокуси, які оточували його. І хоча він здавався тоненьким худорлявим хлопчиною, проте був наділений жилавою міцною гіллякою, як це трапляється з багатьма представниками дрібнокостистого романського типу. Жінки втішали його своїм подивом. Йому подобалось з’являтися на людях із гарненьким, скромним, непорочного вигляду дівчиськом, а потім, вивільнивши груди від бюстгальтера, здивовано побачити спадисті, повні й тугі перса, такі хтиво важкі порівняно з камейним обличчям. Йому подобалось бавитися зі статевою сором’язливістю й несміливістю у сексуального вигляду дівчат, які грішили награними фальшивими жестами і рухами, немов спритні баскетболістки, і грали в спокусниць, що вже переспали з сотнею хлопців, а коли доходило до діла, то доводилось годинами змагатися, щоб домогтися свого, і виявлялося, що вони були незаймані.

Голлівудські ловеласи насміхалися над його захопленням непорочницями. Вони прямо називали це сільською забобонністю. А ще ж скільки доводиться морочитися, щоб вмовити незайманицю, виникають всілякі ускладнення, і на довершення до всього вони зазвичай виявляються нікчемними, невправними партнерками. Але Джоні знав, що все залежить від поводження з дівчиною. До неї треба мати підхід, і тоді ніщо не можна порівняти з дівчиськом, яке захоплено відчуває смак першої в її житті чоловічої близькості. Ах, як прекрасно позбавляти їх цноти. Що за насолода, коли вони обплітають тебе ногами. У кожної з них стегна своєї неповторної форми, у кожної свої сідниці, шкіра у кожної свого властивого лише їй відтінку – білого, коричневого чи рудувато-коричневого кольору, а коли він розважався з тією кольоровою дівчиною в Детройті, хорошою дівчиною, не з тих, що чіпляються на шию, а молодшою донькою джазового співака, що співав у нічному клубі разом із ним, то вона взагалі стала однією з найвродливіших жіночок, з якими він мав щось спільне. Її вуста смакували, як справдешній мед із домішкою перцю, її темно-брунатна шкіра здавалася немов кремовою, а сама вона виявилася такою ласою, як жодна інша зі створених богом жінок, і була вона незайманою.

Інші чоловіки завжди теревенили про різні екзотичні засоби, а він не відчував особливої втіхи. Дівчина, з якою він вдався до інших способів, ніколи вже не подобалася так, як перед тим, бо це не давало йому повної насолоди. У нього з другою дружиною, власне, тому й дійшло до непорозумінь, що вона надто уподобала старий спосіб «шістдесят дев’ять», уподобала до того, що не бажала нічого іншого, і йому доводилося буквально силою брати її. Вона почала глузувати з нього, називала його мужланом, і поширилася чутка, що він кохається, як шмаркач-молокосос. Імовірно, саме тому вчора дівчина відмовила йому. Та чорт із нею, чого можна було сподіватися від неї в ліжку? Дівчину, яка любить це діло, одразу видно, і такі найліпші. Особливо ті, що давно не злягалися. Кого він справді зневажав, так це тих, що почали статеве життя у дванадцять, а до двадцяти вже вичерпалися і лише імітували рухи, хоча дехто з них є справжніми неперевершеними красунями і можуть тебе просто замордувати.

Джині принесла до спальні каву з тортом і поставила все на довгому столі у тій частині кімнати, де не було ліжок. Він сказав їй лише про те, що Хейген допомагає йому в забезпеченні кредитів для започаткування власного кіновиробництва, це її зворушило. Отже, він знову може стати важною персоною. Проте вона не мала ніякої здогадки про реальну силу дона Корлеоне і тому не розуміла всієї важливості приїзду з Нью-Йорка Тома Хейгена. Він повідомив їй, що Хейген допомагав у юридичних деталях.

Коли випили каву, він висловив бажання ще попрацювати цього вечора, сказав, що зателефонує потрібним людям і складе деякі плани на майбутнє.

– Половина всього буде на ім’я дітей, – сказав він їй. Виходячи з кімнати, вона вдячно посміхнулась і поцілувала його на добраніч.

Скляна тарілочка була вщерть заповнена улюбленими сигаретами з його монограмою, на столику до письма стояла посудина для зволоження повітря з чорними кубинськими сигарами, завтовшки з олівець. Джоні нахилився і почав телефонувати. Його мозок працював, як справжній мотор. Він зателефонував авторові популярної книжки, яка йшла нарозхват, саме за нею створили фільм. Автор був ровесником Джоні, він важко пробив собі дорогу і став світилом у літературі. Він вирушив у Голлівуд, сподіваючись, що з ним рахуватимуться як з поважною особою, а з ним поводилися як з лайном. Одного вечора Джоні був свідком його приниження в Браун Дербі. Письменник домовився про побачення в цьому містечку з добре знайомою грудастою акторкою, напевне ж, щоб потім трохи поблудити. Але коли вони вечеряли, артисточка втекла від відомого літератора, бо її поманив пальчиком кіноартист із щурячою мармизою, який спеціалізується на комічних ролях. Це наочно роз’яснило письменникові, хто є хто в голлівудському табелі любовних зносин. Немає ніякого значення, що його книжка принесла всесвітню славу. Артисточка віддасть перевагу перед ним найогиднішій, найпотворнішій, найнікчемнішій знаменитості з кіносвіту.

Отже, Джоні зателефонував письменникові до Нью-Йорка додому і подякував за чудову роль, яку він відвів у своїй книжці для нього. Він безсоромно улещував автора, а тоді, ніби між іншим, поцікавився, як ідуть справи з новим романом і про що він, власне, буде. Він припалив сигару, поки автор переповідав йому найцікавіший розділ, а під кінець сказав: «Слухайте, я б хотів почитати, коли ви завершите. Може б, прислали мені примірник? Не виключено, що я добре пристрою вашу книжку, на кращих умовах, ніж