Читати книгу - "Баришник дур-зіллям, Джон Сіммонс Барт"

— Проте ви бажаєте, щоб король Вільям зрештою втратив свою провінцію на користь папіста?

— Я поет, — виголосив Ебенезер, ледь не додавши за звичкою «та дівак». — Мені геть нічогісінько не відомо про якобітів і папістів, і мені до того байдуже.

— І скидається на те, що вам геть нічого не відомо про Меріленд, — додав Сеєр. — Як добре ви знаєте свого покровителя?

— Я ледь знайомий із ним і можу сказати хіба те, що він велика і щедра людина. Я лише одного разу мав з ним розмову, але історія його провінції переконала мене в тому, що стосовно нього було вчинено прикру несправедливість. Достоту, які ж бо вони хіпесники, ті, хто обдерли його як липку та ще й ошельмували! Переконаний, що королю Вільяму відома далеко не вся правда.

— А вам, либонь, відомо все?

— Я цього не стверджую. Але хай там як, лиходій є лиходієм! І цей добродій Клейборн, про якого я чув, та Інґл і Джон Куд, які очолили останню ребелію…

— Але хіба ж він не завдав потужного удару в ім'я віри, спрямованого проти папістів? — із притиском запитав Сеєр.

Ебенезер ще більше зніяковів.

— Мені невідомо, у якому напрямку простягаються ваші симпатії, полковнику Сеєр; цілком імовірно, що ви полковник у посполитому рушенні Куда і вкинете мене до цюпи того ж таки дня, як я зійду на берег у Меріленді.

— Тож чи не було б з вашого боку обачнішим вважати на те, що кажете? Зверніть увагу, я не сказав, що я є другом Куда, але з усього, що вам відомо про мене, я цілком можу ним бути.

— Так, дійсно, до певної міри то можна було б назвати обачністю, — сказав трохи переляканий Ебенезер. — Ви можете стверджувати, що не завжди обачливо бути справедливим, я ж вам скажу, що не завжди справедливо бути обачливим. Я не сповідую католицтво, пане, але і не належу до антипапістів, тож я не питаю, чи там, у Меріленді, це є справою протестантів і папістів, а питаю, чи є це протистоянням між підлими людьми й людьми чесними та вольовими, і не має значення, якої вони віри.

— За таку промову ви можете там потрапити за ґрати, — усміхнувся Сеєр.

— Тож це є доказом їхньої несправедливості, — проголосив Ебенезер, немало тим стурбований, — бо я не приймаю жодної сторони. Лорд Балтимор бачиться мені людиною вольовою, тож покладемо цьому край. Але, можливо, я помиляюся.

Сеєр розсміявся.

— Ні, ви не помиляєтеся, я лише випробовував вашу відданість.

— Даруйте, мою відданість кому? І яким же буде ваш висновок?

— Ви — людина Балтимора.

— Чи я за це потраплю до в'язниці?

— Цілком можливо, — усміхнувся Сеєр, — але не за моїм навітом. Ще з червня минулого року я під арештом у Меріленді за свої бунтарські промови проти Куда.

— Не може того бути!

— Так, так! Разом із Чарлзом Керроллом, сером Томасом Лоуренсом, Едвардом Рендольфом та ще з півтузінем інших моїх славних побратимів, які повстали проти цього мерзотника. Я й сам не належу до папістів, але Чарлз Калверт — мій давній і близький друг. І нехай день, коли мені забракне духу відверто виступити проти нікчемних боягузів, стане моїм останнім днем!

Ебенезер завагався.

— А звідки мені знати, що саме зараз ви мене не випробовуєте?

— Цього ви ніколи не можете знати напевне, передусім у Меріленді, де друзі можуть міняти своє забарвлення, мов ті деревні жаби. Чи відомо вам, що такий собі Боб Ґолдсборо, адвокат з Телботу, мій сусід, з яким мене пов'язувала багаторічна дружба, дав губернатору Коплі під присягою свідчення проти мене? Від кого завгодно я міг очікувати подібного відступництва, але тільки не від нього!

Ебенезер похитав головою.

— Чоловік ладен закласти власне серце, аби врятувати свою шию. Картина виглядає доволі похмурою, що й казати!

— І все ж таки можна сказати дещо й на користь сього, — сказав Сеєр, — адже це призводить до простого і зрозумілого вибору: або тримай язика на припоні, бо ж сумлінню там місця немає, або говори від щирого серця і будь готовий до наслідків — розважливість хай іде гуляти лісом, і компроміс до пари з нею.

— Це Голос Розуму говорить? — запитав Ебенезер.

— Ні, це Голос Дії. Компроміс доречний тоді, коли жодна крайність не веде вас до бажаної мети: але існують деякі речі, яких чоловіку не варт прагнути. Яка в тому втіха, приміром, коли ти цілий і неушкоджений, а от душа твоя вражена на смерть? Саме від мене Балтимор отримав свій перший повний звіт про Кудову ребелію, і я, замість жити під владою зрадливих і облудних посіпак останнього, залишив свій дім і землі та приїхав до Англії.

— Але як так трапилося, що ви повертаєтеся? Хіба вас там не закують у кайдани?

— Це цілком можебна річ, — сказав Сеєр. — Прецінь, я так міркую, що ні, не закують. Коплі минулого вересня помер, а Балтимор особисто доклав руку до того, щоб новим губернатором призначили Френсіса Ніколсона. Ви знайомі з Ніколсоном?

Ебенезер щиро визнав, що ні.

— Що ж, це людина не без недоліків, головним чином він має надто запальний характер і пристрасть до авторитаризму, але взір його спрямовано у правильному напрямку, тож посіпакам Куда від нього буде мало користі. Перш ніж дістати цю посаду, він був разом з Едмундом Ендросом у Новій Англії, і саме бунт, що його очолив Лейслер, вчинений точнісінько на зразок Кудової ребелії у Меріленді, призвів до того, що він був змушений покинути Нью-Йорк. Ні, Ніколсон не заподіє мені жодної кривди.

— І все ж таки це доволі сміливе рішення, — зважився висловити свою думку Ебенезер.

Сеєр знизав плечима.

— Життя коротке, тож час є тільки для сміливих рішень.

Ебенезер стріпнувся і пильно подивився на свого супутника.

— Що таке?

— Нічого, — мовив Ебенезер. — Свого часу один близький друг казав мені те саме. Але минуло ось уже шість чи сім років, як про нього ні слуху ні духу.

— Либонь, він і сам зважився