Читати книгу - "Крижана принцеса"

пішов від мами до іншої жінки, коли Патрикові було десять років, і розлучення стало надзвичайно сумною подією для нього і його молодшої сестри Лотти. Тоді Патрик пообіцяв, що ніколи не зраджуватиме й жодного разу не розлучатиметься. А якщо одружиться, то на все життя. Тож коли вони з Карін обвінчалися п’ять років тому в Танумсгедській церкві, він ані на секунду не засумнівався, що це назавжди. Але рідко життя складається так, як гадаєш. Вона і Лейф зустрічалися за його спиною понад рік, допоки він нарешті не застукав їх. Класика.

Одного разу він прийшов додому раніше, бо йому було зле, і вони якраз були в ліжку. У ліжку, на якому він зараз лежить. Імовірно, у ньому живе мазохіст. Як інакше пояснити те, що він відразу ж не позбувся цього ліжка? Хоча він уже пережив цю подію. Тепер це вже не відігравало жодної ролі.

Він змусив себе підвестися, але досі вагався, чи хоче йти в гості до Еріки. Він хотів і не хотів водночас. Напад жахливої невпевненості в собі миттєво вщент розбив усі його очікування, які втішали його цілий день, ба більше, цілий тиждень. Однак відмовлятися вже запізно, тож вибору не залишалося.

Коли він зрештою знайшов пару штанів «Шинос», що зійшлися в поясі, і вдягнув блакитну випрасувану сорочку, йому покращало. Він побризкав волосся спреєм і, поглянувши в дзеркало, приготувався виходити.

На вулиці було вже темно, як уночі, хоча годинник показував лише пів на восьму. Через легкий сніг подорож до Ф’єлльбакки могла виявитися довгою. Однак Патрик вийшов вчасно, а тому не мав потреби поспішати. Думки про Еріку на декілька хвилин витіснилися думками про нещодавні події на роботі. Мельберґові не сподобалося, що Патрик не зміг дізнатися нічого нового у свідка, сусідки Андерса Єнні, окрім її абсолютної впевненості у власних свідченнях, які підтверджували алібі Андерса на момент убивства Александри. Імовірно, Патрикові бракувало агресивності Мельберґа, але він відчував певну безнадію. Минуло три тижні, відколи вони знайшли Алекс, а розслідування стояло на місці.

Але зараз важливо було не втрачати надії, а зібратися й розпочати все заново та подивитися на кожну деталь і кожне свідчення по-новому. Патрик подумки склав список, що він має з’ясувати завтра. Найважливіше завдання — дізнатися, хто був батьком дитини Алекс. У Ф’єлльбацці має бути хтось, хто бачив або чув про те, з ким вона зустрічалася щовихідних. Не те щоб можна було виключити, що батьком дитини міг бути Генрік, але Андерс також був можливим кандидатом. Хоча йому здавалося, що Андерс не був тим чоловіком, кого вона вважала гідним бути батьком дитини. Він гадав, що те, що розповіла Еріці Франсін, нагадувало правду. У житті Алекс був хтось дуже-дуже важливий. Хтось, хто важив так багато, що вона раділа їхній спільній дитині. Те, чому вона не могла або ж не хотіла радіти разом зі своїм чоловіком.

Про сексуальні стосунки з Андерсом він також хотів довідатися більше. Що спільного мала світська жінка з Ґетеборґа з жалюгідним п’яницею? Щось йому підказувало, що, якщо він з’ясує, як перепліталися їхні шляхи, то знайде відповіді на чимало запитань. До того ж треба дізнатися про статтю, у якій ідеться про зникнення Нільса Лоренса. Алекс тоді була лише дитиною. Чому вона зберігала в себе в шафі клаптик паперу з історією, що трапилася двадцять п’ять років тому? Деталей було так багато, що все це схоже було на картини, які сприймаються незрозуміло, поки не подивишся на них під правильним кутом. Йому просто не вдавалося знайти той кут, під яким крапки сформували б візерунок. У хвилини слабкості він інколи замислювався, чи справді був достатньо вмілим поліцейським, щоб колись розкрити цю справу. Можливо, убивцю досі не знайдено, бо він недостатньо компетентний?!

Перед автомобілем пробігла козуля, і Патрик миттєво прокинувся від своїх сумовитих думок. Він швидко пригальмував і встиг не зачепити тваринку, яка пробігла за декілька сантиметрів. Автомобіль ковзав слизькою дорогою й зупинився через декілька довгих і страшних секунд. Патрик поклав голову на долоні, які досі міцно тримали кермо, і спробував заспокоїтися. Він просидів кілька хвилин, а потім продовжив свій шлях до Ф’єлльбакки й лише за кілька кілометрів наважився набрати швидкість.

Коли Патрик під’їжджав до будинку Еріки, то спізнювався на п’ять хвилин. Він припаркував автомобіль за її гаражем, узяв пляшку вина, яку приготував на подарунок, важко зітхнув і подивився на свою зачіску в дзеркало заднього огляду. Він готовий.

Купа одягу на ліжку Еріки була трохи більшою за Патрикову. Шафа порожніла, і в ній залишилися тільки вішаки. Еріка важко зітхнула. Здавалося, що нічого не пасувало їй дуже добре. Через зайві кілограми, набрані за останні тижні, жодна річ на ній не мала такого вигляду, як їй хотілося б. Еріка досі шкодувала про ранкове зважування й проклинала себе за це. Вона подивилася на себе в дзеркало на повний зріст.

Перша проблема виникла ще після душу, коли вона, як і її улюблена героїня Бріджит Джонс, опинилася перед вибором, які трусики вдягнути. Чи їй обрати гарні мереживні стринги з огляду на крихітну імовірність того, що вони з Патриком опиняться в ліжку? Або ж надягнути величезні несимпатичні труси з підтяжкою, що підвищить шанси на те, що вони взагалі коли-небудь опиняться в ліжку? Складний вибір, але, враховуючи величину живота, вона все ж таки обрала другий варіант. На труси вона надягнула колготки з підтяжкою. Інакше кажучи, важка артилерія.

Еріка подивилася на годинник і зрозуміла, що настав час визначатися. Поглянувши на купу одягу, вона дістала зісподу те, що приміряла найпершим, — чорну класичну сукню в новій моделі Джекі Кеннеді. Її єдиними прикрасами стали перламутрові сережки й наручний годинник. Волосся Еріка залишила розпущеним, і воно легко спадало з її плечей. Вона знову подивилася на себе в профіль і спробувала втягнути живіт. Ну, з комбінацією трусів із підтяжкою, колготок і гарної постави вона мала терпимий вигляд. Але зайві кілограми не завжди ставали приводом для розчарувань: тих, що пішли в живіт, вона б залюбки позбулася, а ті, що на грудях, їй досить подобалися. Звісно, за невеличкою допомогою сучасного бюстгальтера, розробленого за останніми технологіями, з гелем у чашечках, її груди видавалися набагато кращими. Беззаперечний доказ прогресу науки на благо людини.

Еріка спітніла: примірка одягу та емоційний стрес неабияк вплинули на її самопочуття. Макіяж тривав майже двадцять хвилин і був доведений до ідеалу, а коли Еріка закінчила з ним, то помітила, що час минув дуже