Читати книгу - "Несподівана вакансія"

— Вибач, — пробубнів він, витираючи їх серветкою.

Відхилився від неї й висякався. Вона підсунула до нього стільця й поклала руку йому на плече. Вона подобалась йому набагато більше тоді, коли мовчала, а її обличчя ставало лагідне й стурбоване, як оце зараз.

— Я й досі не можу… то був такий добрий чоловік, — зітхнув він. — Баррі… такий добрий чоловік.

— Еге ж, про нього всі так кажуть, — мовила Кей.

Кей так і не трапилось нагоди зустріти цього славетного Баррі Фербразера, але її заінтригували такі Ґевінові емоції.

— Він був кумедний? — запитала вона, бо могла уявити Ґевіна, захопленого якимось коміком, або веселуном-дебоширом, який постійно сидить біля барної стійки.

— Ну, до певної міри. Хоч не зовсім. Він був нормальний. Любив посміятися… але він був такий… такий приємний чоловік. Він любив людей, розумієш?

Вона зачекала, але Ґевін, здається, був уже не в змозі уточнювати, у чому ж полягала приємність Баррі.

— А діти… і Мері… бідолашна Мері… Боже, ти цього навіть не уявляєш.

Кей і далі погладжувала його плече, але вже не з таким щирим співчуттям. «Не уявляю, — думала вона, — що таке бути самотньою? Не уявляю, як це важко лишитися єдиним опікуном сім’ї?.. Чому ж ти не жалієш мене?»

— Вони були такі щасливі, — сказав надтріснутим голосом Ґевін. — Вона тепер геть розклеїлася.

Кей мовчки гладила йому плече, думаючи про те, що вона ніколи не могла дозволити собі розклеїтись.

— Я вже в нормі, — сказав він, висякавшись у серветку і беручи в руку виделку. Легенько смикнувши плечем, він дав їй знати, щоб вона забрала руку.

IV

Саманта запросила Кей із мстивості і нудьги. Таким чином вона хотіла відплатити Майлзу, що постійно розробляв якісь плани, в які її не посвячував, хоча й очікував від неї беззастережної підтримки.

Вона хотіла побачити, як йому сподобається, якщо вона домовиться про щось, не порадившись із ним. А ще вона таким робом утре носа цим старим нишпоркам Морін і Шерлі, котрих страшенно цікавили особисті справи Ґевіна, але які майже нічого не знали про його стосунки з лондонською приятелькою. І ще, не в останню чергу, це дасть їй втішну нагоду погострити свої кігтики об Ґевіна за його малодушність і нерішучість стосовно особистого життя. Вона зможе в присутності Кей розпочати розмову про весілля або сказати, як приємно бачити, що Ґевін нарешті вирішив зробити відповідальний вибір.

Однак її плани загнати декого в незручне становище принесли Саманті менше втіхи, ніж вона сподівалася. Коли в суботу зранку вона повідомила Майлза про своє рішення, він відреагував на це з підозрілим ентузіазмом.

— Чудово, так, бо ми вже сто років не запрошували Ґевіна. І дуже добре, що ти запізналася з Кей.

— Чому це?

— Ну, ти ж була в гарних стосунках з Лайзою, правда?

— Майлзе, та я терпіти не могла Лайзу.

— Ну, що ж… може, Кей тобі більше сподобається!

Вона люто зиркнула на нього, не розуміючи, звідки цей гарний настрій. Лексі й Ліббі, що приїхали на вихідні й сиділи вдома через дощ, дивилися у вітальні музичний DVD. До кухні, де стояли, розмовляючи, їхні батьки, долинали звуки гітарної балади.

— Послухай, — сказав Майлз, розмахуючи мобілкою, — Обрі хоче поговорити зі мною про раду. Я щойно подзвонив татові, і він сказав, що Фаулі запросили нас сьогодні на вечерю у Світлавів…

— Дякую, ні, — урвала його на півслові Саманта. Її раптом охопила така лють, причини якої вона не могла пояснити навіть самій собі. Вона вийшла з кімнати.

Решту дня вони намагалися сперечатися не надто голосно, щоб не зіпсувати вихідні Лексі й Ліббі. Саманта навідріз відмовилася змінити думку або хоча б пояснити причини відмови. Майлз, ледве стримуючи роздратування, намагався розмовляти з нею то примирливим, то холодним тоном.

— Ну, і як, на твою думку, це буде виглядати, якщо ти не прийдеш? — запитав він, коли до восьмої вечора лишалося десять хвилин, і він уже стояв у дверях вітальні в костюмі й краватці, наготувавшись іти.

— А я там ні до чого, Майлзе, — відповіла Саманта. — Це ж ти подаєшся на цю посаду.

Вона любила спостерігати, як він починає збентежено тремтіти. Вона знала, що він страшенно боявся спізнитись, та все ж зробив ще одну спробу переконати її піти з ним.

— Ти знаєш, що вони чекатимуть нас обох.

— Справді? А мені ніхто не прислав запрошення.

— Ой, ну припини, Сáмо, ти ж знаєш, що вони це мали на увазі… вважали само собою зрозумілим…

— Ну, бач, дурним закон не писаний. Я ж кажу тобі, що мені з ними нецікаво. А ти краще поквапся. Не змушуй чекати на тебе мамусю й татуся.

Він пішов. Саманта прислухавшись, як машина виїжджає заднім ходом із заїзду, пішла на кухню, відкоркувала пляшку вина й занесла її до вітальні разом із келихом. Уявляла, як Говард, Шерлі і Майлз вечеряють разом у маєтку Світлавів. Шерлі, поза всяким сумнівом, отримає там перший за багато років оргазм.

Хотіла вона того чи ні, але думками увесь час поверталася до того, що на тижні казала їхня бухгалтерка. Прибутки постійно падали, хай би що вона там вигадувала, прикидаючись перед Говардом. Бухгалтерка фактично пропонувала їй закрити крамничку й зосередитися на інтернет-продажу. Це було б визнанням поразки, до чого Саманта ще не була внутрішньо готова. З одного боку, Шерлі була б лише рада, якби крамничка закрилася. Її з самого початку багато чого там дратувало. «Перепрошую, Сáмо, але це не в моєму смаку… трішечки заекстравагантне…» І все ж таки Саманті подобалася її невеличка червоно-чорна крамничка в Ярвілі, подобалося щодня виїжджати з Пеґфорда, базікати з покупцями, пліткувати зі своєю помічницею Карлі. Її світ стане зовсім крихітний без цієї крамнички, яку вона плекала чотирнадцять років. Словом, він просто звузиться до Пеґфорда.

(Пеґфорда, проклятющого Пеґфорда. Саманта ніколи не мала наміру тут жити. Вони з Майлзом планували після закінчення університету відправитися на цілий рік у навколосвітню подорож. Вже навіть розпланували собі маршрут, подбали про візи. Саманта мріяла про те, як вони, тримаючись за руки, блукатимуть босоніж довжелезними й білесенькими австралійськими пляжами. А тоді раптом виявила, що вона вагітна.

Вона навідала його в «Емблсайді» на другий день по тому, як довідалася про свою вагітність і через тиждень після закінчення їхнього навчання.