Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

5. Частина 3 ст. 693 ЦК не впливає в будь-який спосіб на податкові правовідносини, в яких проценти, що нараховуються та сплачуються продавцем на суму попередньої оплати, включаються у валовий дохід покупця, але не включаються до складу валових витрат продавця. Таке випливає із ч. 1.10 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» [86], яка не визнає процентами платежі, що нараховуються відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК за договорами купівлі-продажу на суму попередньої оплати товарів.

6. Розмір процентів, що нараховуються на суму попередньої оплати товарів, визначається договором. Обмеження, встановлені ч. 6 ст. 231 та ч. 2 ст. 343 ГК [31], Законом «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» [80] у цьому випадку не діють, оскільки вони встановлені стосовно пені, а проценти, передбачені ч. 3 ст. 692 ЦК, до категорії пені не належать.

1. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

2. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. У разі невиконання продавцем обов’язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.

4. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

5. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

6. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

1. Застосування ст. 694 ЦК дещо утруднюється логічно недостатньо обґрунтованим відбором правових норм, які в цій статті формулюються. Спочатку в цій статті (ч. 1) вирішується питання про саму можливість продажу товарів у кредит та зазначається на дві форми товарного кредиту — відстрочення і розстрочення оплати.

2. Умова про відстрочення або розстрочення платежу за договором купівлі-продажу може бути передбачена договором незалежно від складу суб’єктів такого договору та виду договору купівлі-продажу. Обмеження на встановлення умови про відстрочення або розстрочення платежу можуть установлюватись тільки законом. Відстрочення — це встановлення більш пізнього строку оплати товарів, ніж це передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК. Розстрочення — це встановлення обов’язку покупця оплатити товари частинами в більш пізні строки, ніж це передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК.

3. Чинність ч. 2 — 6 ст. 694 ЦК поширюється на продаж товарів у кредит як з відстроченням, так і розстроченням оплати. Зазначення в ч. 3 ст. 695 ЦК про те, що до договору про продаж товарів у кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються ч. 3, 5, 6 ст. 694 ЦК, не виключає застосування до відносин щодо продажу товарів у кредит з умовою про розстрочення оплати ч. 1, 2 ст. 694 ЦК. Лише в застосуванні ч. 4 ст. 694 ЦК у таких випадках потреби немає, оскільки близьке за змістом до ч. 4 ст. 694 ЦК правило сформульоване спеціально в ч. 2 ст. 695 ЦК стосовно продажу товарів з умовою про розстрочення оплати.

4. Стаття 665 ЦК установлює наслідки невиконання продавцем обов’язку передати товар. Ця стаття поширюється і на відносини щодо продажу товарів у кредит. Але у законодавця були сумніви стосовно того, зрозуміють його судді чи ні, і в ч. 3 ст. 694 ЦК законодавець підтверджує можливість застосування ст. 665 ЦК до відносин, що регулюються ст. 694 ЦК.

5. Загальне правило про наслідок прострочення виконання покупцем обов’язку оплатити товар установлюється ч. 3 ст. 692 ЦК. При продажу товарів у кредит ці наслідки є більш жорсткими по відношенню до покупця: продавець у таких випадках має право вимагати повернення неоплаченого товару, що не виключає пред’явлення замість цієї вимоги вимог, передбачених ч. 3 ст. 692 ЦК з урахуванням ч. 5 ст. 694 ЦК.

6. Частина 5 ст. 694 ЦК установлює обов’язок покупця сплачувати проценти тільки при простроченні оплати (порушення встановлених договором строків внесення платежів). Що стосується плати за користування товарним (комерційним) кредитом, який продавець надає покупцеві про продажу товарів у кредит, то ч. 5 ст. 694 ЦК передбачає можливість її встановлення договором. При цьому відсутнє зазначення, що така плата може встановлюватись «лише» договором. За відсутності такого зазначення сплата процентів за користування комерційним кредитом є неможливою, оскільки таке відповідно до ч. 1 ст. 1057 ЦК можливе тільки на підставі договору.

7. Застава товарів, проданих з умовою про відстрочення або розстрочення їх оплати, підлягає реєстрації відповідно до законів «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [167], «Про іпотеку» [156], «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» [177]. Застава товарів не перешкоджає їх використанню за призначенням, що у відповідних випадках позбавляє заставу реального змісту із-за значного зменшення ринкової ціни більшості товарів унаслідок їх використання. Оскільки реалізація предмета застави передбачає досить складну процедуру, слід мати на увазі можливість пред’явлення продавцем вимоги про повернення речі, проданої з умовою про відстрочення або розстрочення оплати, як це передбачено ч. 4 ст. 694; ч. 2 ст. 695 ЦК. Застава