Читати книгу - "Гаррі Поттер і Напівкровний Принц"

- Усіх сов теж перевіряють, - сказала Герміона. - Філч нам це розповів, коли тицяв, куди лише міг, ті чуйники таємниць.

Поставлений у безвихідь, Гаррі промовчав. Схоже було, що Мелфой ніяк не міг пронести до школи якусь небезпечну чи темну річ. Він з надією глянув на Рона, що сидів із складеними руками й дивився на Лаванду Браун.

- Можеш придумати, як Мелфой?..

- Ой, Гаррі, не діставай, - урвав його Рон.

- Слухай, та ми ж не винні, що Слизоріг запросив нас з Герміоною на своє дурнувате свято! Ми ж не хотіли йти, ти сам знаєш! - почав заводитися Гаррі.

- Ну, оскільки мене ні на які свята не запрошують, - звівся на ноги Рон, - то піду я, мабуть, спати.

Він побрів до дверей хлопчачої спальні, а Гаррі й Герміона дивилися йому вслід.

- Гаррі? - покликала його нова загоничка Демелза Робінс, зненацька з’явившись у нього за спиною. - Маю для тебе вістку.

- Від професора Слизорога? - з надією випростався Гаррі.

- Ні... від професора Снейпа, - сказала Демелза. Серце в Гаррі завмерло. - Він звелів тобі прийти сьогодні о пів на дев’яту в його кабінет для відбуття покарання... е-е... незважаючи на всі на світі запрошення на вечірки. І він хотів попередити, що ти сортуватимеш для уроку настійок флоберв’яків, відділяючи зогнилих від нормальних, і ще казав, що захисні рукавиці тобі не знадобляться.

- Ясно, - суворо буркнув Гаррі. - Дуже тобі, Демелзо, вдячний.

- РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ -

Срібло та опали

Де був Дамблдор, і що робив? За наступні кілька тижнів директор лише двічі траплявся Гаррі на очі. Він зрідка з’являвся в їдальні, і Гаррі визнавав слушність Герміониних припущень, що директор покидає школу на кілька днів поспіль. Невже Дамблдор забув про обіцянку проводити з Гаррі уроки? Дамблдор казав, що ці уроки пов’язані з пророцтвом; Гаррі вже було відчув піднесення і спокій, а тепер йому здавалося, ніби про нього просто забули.

У середині жовтня настав час перших у цьому семестрі відвідин Гоґсміда. Гаррі не знав, чи такі походи й далі дозволятимуть, особливо після посилення заходів безпеки в школі, але з радістю довідався, що все відбудеться, як і заплановано; завжди було приємно на кілька годин покинути територію замку.

У день подорожі Гаррі прокинувся з самого ранку, що провіщав люту негоду. Час до сніданку Гаррі гаяв, переглядаючи «Прогресивну методику зіллєваріння». Раніше він не читав підручників у ліжку; така поведінка, як слушно зазначив Рон, вважалася непристойною для всіх, окрім Герміони, яка в цьому сенсі поводилася просто дивно. Але Гаррі відчував, що «Прогресивну методику зіллєваріння», яка була колись власністю Напівкровного Принца, навряд чи можна було визнати звичайним підручником. Що довше Гаррі сидів за цією книжкою, то глибше розумів, скільки там було всього цікавого, причому не тільки корисних натяків та підказок щодо настійок, завдяки яким він здобув такий авторитет в очах Слизорога, а й дивовижних маленьких заклять та вроків, нашкрябаних закарлючками на берегах аркушів. Гаррі був переконаний, судячи з численних викреслювань та змін, що все це Принц вигадав сам.

Гаррі вже випробував кілька винайдених Принцом заклять. Скажімо, закляття, від якого блискавично виростали нігті на ногах (він перевірив його в коридорі на Кребі, і результат був доволі кумедний); вроки, що приклеювали язик до піднебіння (їх він під загальні оплески випробував двічі на Арґусові Філчі, котрий цього аж ніяк не сподівався); а найкорисніше з усіх було, мабуть, закляття «Глушилято», від якого в усіх навколо дзвеніло у вухах, тож можна було спокійно розмовляти в класі без страху бути підслуханим. Ці закляття не зацікавили тільки Герміону. Вона усім своїм виглядом незмінно висловлювала відверте несхвалення й навідріз відмовлялася підтримувати розмову, якщо Гаррі насилав на когось закляття «Глушилято».

Сидячи в ліжку, Гаррі повернув книжку боком, щоб краще роздивитися награмузляні там інструкції до якогось закляття, яке ніяк, мабуть, не вдавалося Принцові. Там було безліч закреслень і виправлень, аж нарешті, в самому куточку аркуша, були нашкрябані ось такі закарлючки:

«Левікорпус (б-мвн)»

Вітер і дощ немилосердно періщили по вікнах, Невіл голосно хропів, а Гаррі дивився на букви в дужках. Б-мвн... мало б означати «безмовне». Гаррі сумнівався, що зуміє виконати це закляття; він і далі мав труднощі з безмовними закляттями - Снейп на цьому наголошував на кожному уроці захисту від темних мистецтв. Та з іншого боку, Принц досі виявлявся значно кориснішим учителем, ніж Снейп.

Не цілячись, Гаррі махнув паличкою і подумки проказав: «Левікорпус!»

- А-а-а-а-а-а-а!

Спалахнуло світло, і в спальні стало гамірно: усі попрокидалися, а Рон заверещав. Гаррі з переляку відкинув «Прогресивну методику зіллєваріння»; Рон висів догори дриґом у повітрі, наче невидимий гачок зачепив його за ногу.

- Вибач! - гукнув Гаррі, поки Дін і Шеймус реготали, мов навіжені, а Невіл підводився з підлоги, бо впав з ліжка. - Стривай... зараз тебе опущу...

Він намацав підручник настійок і почав його панічно гортати, шукаючи потрібну сторінку; нарешті знайшов і ледве розібрав нашкрябане під закляттям слово. Благаючи, щоб це виявилось протизакляття, Гаррі зосередився, напружився й подумав:

- Ліберакорпус!

Знову спалахнуло світло - і Рон гепнувся, мов лантух, на матрац.

- Вибач, - ледь чутно повторив Гаррі, а Дін і Шеймус аж падали з реготу.

- Завтра, - пробурмотів глухим голосом Рон, - краще будильника постав.

Та поки вони вдягалися, натягуючи на себе по кілька зв’язаних місіс Візлі светрів, а ще плащі, шарфи й рукавиці, Рон уже оклигав від потрясіння й вирішив, що нове закляття страшенно кумедне; таке кумедне, що він, не гаючи часу, за сніданком розповів про нього Герміоні.

- ...а тоді ще один спалах, і я знову гепнувся на ліжко! - радів Рон, накладаючи собі сосисок.

Герміона, слухаючи цю байку, навіть не всміхнулася; з виразом крижаного осуду вона повернулася до Гаррі.

- Чи ти це закляття часом не зі свого підручника настійок узяв? - поцікавилася вона.

Гаррі насупився.

- Ти завжди квапишся всіх затаврувати.

- То так чи ні?

- Ну... нехай і так, то й що?

- Отже, ти вирішив випробувати невідоме, написане від руки закляття й побачити, що буде?

- Яке це має значення, що воно написане від руки? - сказав Гаррі, воліючи не відповідати на решту запитання.

- А те, що воно, можливо, навіть не затверджене Міністерством магії, - пояснила Герміона.