Читати книгу - "Під одним дахом з Рудою, Олександра Малінкова"

- Дивна ти! Сама ж запитала! - Знизала плечима дівчина й повернулася до свого ліжка, вмостилася на ньому. 

- Джинси й ось цей короткий топ підійдуть! - Вигукнула, визначившись нарешті.

- То ти все ж таки йдеш зі мною? - З надією в голосі перепитала Сабіна.

- А на що схоже? - Посміхнулася я.

- Ну тоді ок! - Зраділа сусідка й почала швиденько вдягатися, доки я не передумала.

      Для вечірки вона обрала теж джинси й боді кольору фуксії. 

     Ну що ж! По великому рахунку, дійсно нічого страшного не станеться, якщо я відвідаю вечірку в кампусі. А то так можна неочікувано перетворитися на відлюдькувату нудну сіру панчоху. Уява почала сама домальовувати трійку лисих, як моє коліно котів і самотню старість. Бр-р