Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Глава 38

Вони сиділи у вітальні, за вікном уже стемніло, було приглушене світло. Марк обіймав її за талію, на телевізорі йшла комедія. Було таке спокійно на душі. Усі проблеми залишилися за дверима. Тут їхня реальність. Їхній світ.

Мія перша порушила тишу.

-- Знаєш, мене весь день переслідує почуття дежавю, -- сказала задумливо.

-- Щось нагадало? -- він накручував її локон на палець.

-- Не окремі моменти, а вся наша прогулянка, – обернулася й подивилася в очі. -- Таке дивне почуття.

-- Не звертай уваги.

Мія поринула в себе. Замислилась. Відповідь крутилася на поверхні, але втікала від неї. І згадала .... Розплющила очі й швидко заторохтіла.

-- Згадала... Я бачила це уві сні. З миті приїзду до академії, щоночі мені снилися різні сни, – щічки дівчини чорвоніли. – Я не надавала цьому значення. А зараз задумалась. Коли вступила, то ректор Редамір казав, що в мене не розкритий дар передбачення. Через всі події я не мала можливості вчитися. У чаклунський факультет взагалі лише кілька разів зазирнула.

-- І що ще тобі снилося? М? – перевів погляд на її щічки. – Так мило червонієш.

– Нічого! -- майже вигукнула й тим самим здала себе повністю.

-- Давай, маленька, повідай мені свої страшні таємниці й ми разом втілимо їх у життя, -- пограв Марк бровами.

Мія опустила очі до долу. Зараз осталось хлопцеві замість її прекрасних очей, це дивитися, як вона заливається фарбою. Момент зруйнували стуком до двері. Неохоче Марк підвівся й пішов відчиняти. За дверима стояв Міха. Він зовсім забув, що збирався поговорити з ним.

-- Я зараз підійду до тебе у номер, маю розмову, -- сказав Марк.

Повернувшись у номер, хлопець був серйозним. Повністю зібраний. Мія здивувалась таким швидким змінам у поведінці.

-- Щось трапилося? – стурбовано запитала дівчина.

-- Мені треба переговорити з Міхою. Це не потерпить до завтра. Я замовлю вечерю у номер. Не чекай на мене, не знаю наскільки затримаюсь.

-- Добре.

Не сказати, що таким змінам вона була рада, але що поробиш. Марк швидко поцілував її у скроню та пішов. Як тільки двері номера зачинилися, Мія пішла розбирати те, що вони сьогодні купити.

Зайшовши до друга, Марк одразу подався до бару. Налив їм по віскі й сів у крісло.

– Свен знає справжню причину наради, – почав з головного. – Не уточнював від кого.

-- Давай швидше.

– Почастішали напади з боку диких. Мисливці нервують, -- пригубив віскі Марк і продовжив. – Рада хоче пізніше, коли лишаться тільки перевертні обговорити стратегію наших дій.

-- Це докорінно змінює справу. Отже, мета візиту була просто ширмою.

-- Виходить, що так. Ще Свен додав, що за всіма стежать. Думаю приглядаються до кланів. Багато незрозумілих моментів останнім часом. Батько незадоволений та переживає.

Вони балакали ще кілька годин. Було вирішено з Мією залишити одного перевертня для охорони, інші Марку потрібні будуть на нараді. Ще не ясно чим усе це обернеться. Якби знати справжні причини зборів, то клани підготувалися краще. На це був розрахунок. Усіх застати зненацька. Головне зараз спокійно повернутися до Ліри.

Повернувшись до себе у номер, він застав Мію міцно сплячою. Маленька так кумедно підклала ручку під щічку. Помилувався та пішов у душ. Щойно голова хлопця лягла на сусідню подушку від дівчини, він миттєво вирубався.

Ранок настав надто швидко. Привів себе до ладу, переконався, що всі готові до зустрічі. Написав записку Мії та залишив її на ліжку, а то, хто її знає ще спалить тут все від нервів. Спокійно виїхав на зустріч. Міха був з ним. З самого ранку відчувається напруження.

-- Міха, заспокойся, – поклав йому руку на плече. – Мені треба бути зібраним, а натомість відволікаюсь на твої нерви. Ти все передбачив друг.

-- Так, просто свилююся, – зітхнув. – Не відволікаю.

Далі їхали у тиші. За годину під'їхали до великого замку. Він був за містом. Хлопці зауважили, що цього разу охорони більше ніж зазвичай. Отже, справи справді серйозні. Їх обшукали на вході. Задля загальної безпеки зброю брати з собою заборонялось. Якщо приїжджали відьми, то у них забирали всі настоянки та трави, так само амулети були під забороною.

Увійшовши у хол хлопці відразу поринули у вир бесід та знайомств. Багато хто був представлений раніше один одному, цього разу багато було незнайомців. Приблизно за годину головних представників делегацій запросили на нараду.

Увійшовши до приміщення Марк кивнув Свену та Алану альфі тигрів у Вікірії. Запальний та агресивний перевертень, різкий на розплату. У ньому поєднувалися гострий розум та міць перевертня. Коли він тільки прийшов до влади, довкола всі вважали його надто юним та не досвідченим. Багато було викликів. Алан відстояв своє право, а ті хто плів інтриги далі -- один за одним вирушали до предків. Розправився жорстко та швидко з кожним.

Слово взяв глава ради Ферік, літній та досвідчений вовк.

– Сьогодні розглянемо питання переділу території. У Мінарі змінилися альфи, вони не можуть самі вирішити цю проблему, -- зробив паузу. – Відьми у Вікірії скаржаться на порушення наших домовленостей. Після -- дам слово мисливцям, їм теж є що додати.

І помчала. Суперечки, крики, бійки. Кожен намагався відгризти собі більше. Протягом кількох годин точилися дискусії. Свен і Марк не вступали. Всі питання не стосувалися Ліри, а втручатись до чужих суперечок не було сенсу. Відьми тягли час. Знаходили все нові, найдрібніші похибки з боку перевертнів. Мисливці відстоювали права людей.

І сталося диво -- весь цей балаган нарешті закінчився. Всі найгостріші питання було вирішено, залишилися лише дрібниці. Тут рада вмиває руки, їх можна розв'язати на місцях.

– Гостей просимо піти. До наступної наради. З новими питаннями -- ласкаво просимо, -- Ферік дивився уважно за всіма, почекав поки у приміщенні залишаться лише перевертні. – Пропоную перекусити. Відьми розлютили мене сьогодні, -- загарчав він.