read-books.club » Любовні романи » Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті 📚 - Українською

Читати книгу - "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"

165
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила" автора Тетяна Барматті. Жанр книги: Любовні романи / Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 52 53 54 ... 102
Перейти на сторінку:

І якщо я спочатку подумала, що це незмінний спецназ, то через пару секунд зрозуміла, що це не так. По-перше – нагшасів було більше, а по-друге – задирали вони свої підборіддя так високо, як тільки могли поряд зі своїм Предводителем. Не надто високо, але й щоб зрозуміло було, що це головний «клубок» змій.

Фиркнувши на свої ж думки, я з цікавістю крутила головою, розглядаючи нових представників сильної статі нагшасів, а вони відрізнялися. Блондини, брюнети, шатени, високі, низькі, був навіть один дідусь з пузом. Про хвости я взагалі мовчу, від такої кольорової гами у мене ледь в очах не рябило. І ось, здавалося б, є навіть мій улюблений фіолетовий колір, але Ларі, Сан і Шанліс мені все одно здаються красивішими.

Поки ми дійшли до лави, яка привернула мою увагу вперше, ззаду нас уже перешіптувалися. Хоча «перешіптувалися» – це м'яко сказано. Деякі індивідууми говорили, нічого не соромлячись, інші шипіли, а треті… витріщали очі.

– Вітаю вас, радники! – Холодно викарбував Шанліс, розвернувшись до натовпу. – Думаю, ви не очікували побачити мене у доброму здоров'ї, але мені абсолютно все одно на вашу думку. Відтепер добрі часи для вас закінчилися! – Гаркнув він, не приховуючи свого гніву. – І так, розкажіть мені, що трапилося за час моєї відсутності і що особисто ви зробили, щоб допомогти нагшасам.

Чоловіки репетували, перебиваючи один одного, кожен намагався розповісти свою правду, а мені від їхнього гомону аж гидко стало. Чиновники… щоб їх.

– Сідай, Світлано, думаю, це надовго ... – розвернувшись до мене, ласкаво промовив Шанліс.

І чому моє дурне серце затремтіло?

_

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 52 53 54 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"